Україна
Харківський апеляційний господарський суд
адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-11/180-06 суддя Черленяк М.І.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Кравець Т.В.
“18» липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Істоміної О.А.
при секретарі Кобзєвій Л.О.
судового розпорядника Крупі О.В.
за участю представників:
позивача -Зубара В.В., Яременка В.Д.
відповідача -Соловйової В.М.
розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації “Спілка експертів -консультантів з питань державних закупівель», м. Харків (вх. №2077Х/2-5)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.05.2006р. по адміністративній справі № АС-11/180-06
за позовом Громадської організації “Спілка експертів -консультантів з питань державних закупівель», м. Харків
до Комунальної установи охорони здоров'я Клінічної багатопрофільної лікарні №17 заводу ім. Малишева
про скасування рішення тендерного комітету та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
У травні 2006 року, позивач, - Громадська організація “Спілка експертів -консультантів з питань державних закупівель», м. Харків, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення тендерного комітету від 17.05.2006 року № 284 та зобов'язати відповідача відмінити торги по закупівлі лікарських препаратів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 травня 2006 року відмовлено у відкритті провадження по адміністративної справі, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, а саме: справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якої просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.05.2006 року по справі № АС-11/180-06, посилаючись на її необґрунтованість, та зазначив, що суд першої інстанції не вказав, якими правовими нормами керувався при визначені неналежності тендерного комітету відповідача у відносинах процедури закупівлі до суб'єкта владних управлінських функцій. Також, на його думку, судом помилково застосовні та порушені норми матеріального права.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції посилався на п.1 ч. 1 ст. 109 КАС України, згідно якої суд відмовляє у відкритті провадження по адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 17 зазначеного кодексу, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини1 статті 17 вказаного Кодексу до компетенції адміністративних судів віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів, чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обґрунтовуючи, свій позов, позивач посилається на те, що відповідач, - Комунальна установа охорони здоров'я Клінічна багатопрофільна лікарня №17 заводу ім. Малишева, є суб*єктом владних повноважень та при здійсненні повноважень по складанню, розгляду, затвердженню виконання бюджетів, та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за їх виконанням, виконує публічно-правові функції.
Проте, судова колегія зазанчає, що визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій", та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, ні тендерний комітет, ні установа відповідача не є суб'єктами владних повноважень. Джерела фінансування, за рахунок яких відповідач здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг, зокрема закупівля за рахунок державних коштів, не надають відповідачеві статусу суб'єкта владних повноважень. До того ж, законодавство не пов'язує виникнення статусу суб'єкта владних повноважень у особи в залежності від джерел її фінансування.
Як вбачається з вищенаведеного, позивач помилково вважає, що по-перше, відповідач при здійсненні функцій у даному конкретному спорі є суб*єктом владних повноважень, та рішення Тендерного комітету відповідача про відмову у задоволенні скарги є правовим актом індивідуальної дії, який породжує певні правові обов'язки у позивача.
Таким чином, висновки місцевого господарського суду стосовно того, що даний спір не повинен бути розглянутий за правилами КАС України, правомірні, та підтверджені матеріалами справи, а оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 199, ст. 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Громадської організації “Спілка експертів -консультантів з питань державних закупівель», м. Харків залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26 травня 2006 року по справі № АС-11/180-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-11/180-069 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Судді Кравець Т.В.
Істоміна О.А.