Провадження: 22-ц/790/2759/13 Головуючий 1 інст.
Справа № 2010/5751/12 Калиновська Л.В.
Категорія: про оголошення Доповідач - Бездітко В.М.
особи померлою
18 квітня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді-Бездітка В.М.,
суддів колегії-Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,
при секретарі-Москаленко Е.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_6
на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 04 березня 2013 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_7 про оголошення фізичної особи померлою, зацікавлені особи: ОСОБА_6, Дергачівська міська рада Харківської області, відділ реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції, -
У вересні 2012 року ОСОБА_7 звернулась до суду з заявою про оголошення померлою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з травня 1992 року вона мешкала зі своєю бабусею ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_8 страждала склерозом, в неї часто зникала пам'ять. Восени 1993 року вона пішла з дому та не повернулася. Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області була заведена розшукова справа. 22.09.1994 року у м. Ялта був виявлений труп невідомої жінки, яку по прикметам та описам батько заявниці ОСОБА_9 впізнав як свою матір.
ОСОБА_8 було складено заповіт від 23.12.1992 року за яким вона заповіла усе своє майно, в тому числі 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 заявниці. Заповіт був посвідчений державним нотаріусом Дергачівської нотаріальної контори Харківської області, зареєстрований за №2-3784. Після смерті бабусі заявниця спадщину прийняла фактично, постійно приїздила в спадкове домоволодіння, допомагала батькам обробляти город, підтримувати будинок в належному стані, надавала матеріальну допомогу на сплату комунальних послуг, але оформити спадщину не має можливості оскільки необхідне свідоцтво про смерть, яке можливо отримати тільки після оголошення ОСОБА_8 померлою.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, просив суд задовольнити її в повному обсязі.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_6 та її представник - ОСОБА_10 просили винести рішення на розсуд суду.
Представники Дергачівської міської ради Харківської області, відділу реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції в судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 04 березня 2012 року заяву ОСОБА_7 задоволено. Оголошено померлою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1. Датою оголошення померлою визначено день набрання законної сили рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким вимоги заяви залишити без задоволення. Вказала, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Посилається на те, що з матеріалів справи не вбачається, що кимось були порушені, не визнано або оскаржено права заявниці. ОСОБА_7 просить визнати юридичний факт, який є відомий, а саме смерть громадянки ОСОБА_8 Заявниці ніхто не заважав і не перешкоджав звернутись до органів реєстрації актів громадянського стану і отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_8 Суд першої інстанції прийняв копії одних документів та залишив поза увагою копії інших, у яких маються розбіжності щодо написання прізвища, ім'я, по батькові померлої.
Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши надані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судовим розглядом та матеріалами справи встановлено наступне.
23 грудня 1992 року ОСОБА_8, яка мешкала по АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_7 складено заповіт відповідно до якого ОСОБА_8 на випадок її смерті заповіла все належне їй майно, де б таке не було, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті , в тому разі і належну їй частину жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1.
Восени 1993 року бабуся заявниці, ОСОБА_8 яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 пішла з дому та до теперішнього часу не повернулася. Заявниця зверталася до різних органів з приводу розшуку своєї бабусі, що підтверджується довідкою, виданою Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області №9 з якої вбачається, що бабуся ОСОБА_11 - ОСОБА_8 знаходиться у розшуку як безвісно відсутня з 11 травня 1993 року.
З довідки Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 17 грудня 1996 року, виданої на ім'я ОСОБА_9 вбачається, що його мати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, розшукувалася Дергачівським РВ УМВС України як зникла безвісти з 05.05.1994 року по 19.03.1996 року. Труп ОСОБА_8 було виявлено у м. Ялта.
Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10.12.2008 року заяву ОСОБА_6 було задоволено. ОСОБА_8 оголошено померлою.
Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_7, яка не була стороною по справі, оскільки не була залучена до участі у справі, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції, зазначивши, що вказаним рішенням була визнана померлою неіснуюча особа, а саме ОСОБА_8, а не ОСОБА_8 Крім того ОСОБА_11, в своїй апеляційній скарзі вказала, що ОСОБА_8, 23.12.1992 року склала заповіт ім'я, посвідчений державним нотаріусом Дергачівської нотаріальної контори Харківської області реєстровий №2-2784.
Згідно рішення судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області від 24.04.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_11 задоволено, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10.12.2008 року скасовано. У задоволені заяви ОСОБА_6 про оголошення особи померлою відмовлено.
Відповідно до ухвали судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.07.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, рішення Апеляційного суду Харківської області від 24.04.2012 року залишено без змін.
Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 33293166, виданої Харківським обласним державним нотаріальним архівом 18.02.2013 року, саме ОСОБА_8 було складено заповіт за номером в реєстрі нотаріальних дій № 2-3784, посвідчений 23.12.1992 року Дергачівською державною нотаріальною конторою.
Задовольняючи заяву ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з того, що заявницею надані належні докази для оголошення ОСОБА_8 померлою відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України від дня набрання законної сили рішення суду про це.
Такі висновки рішення суду підтверджені дослідженими з додержанням вимог цивільно-процесуального закону доказами, яким дана належна оцінка у сукупності з обставинами справи.
Доводи апеляційної скарги, що заявниця не зверталась до органів реєстрації актів громадянського стану з метою отримання свідоцтва про смерть, внаслідок чого її права не були порушені, не визнані або оскаржені, є помилковими. Апелянтом не враховано, що встановлення факту смерті відрізняється від факту реєстрації смерті (яке проводиться на підставі п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України і полягає у з'ясуванні насамперед обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами глави 4 ЦПК України. Відмова у реєстрації смерті є обов'язковою для встановлення факту реєстрації смерті. Рішення суду про оголошення особи померлою відповідно до п.п. "г" п. 5.1 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, є підставою для реєстрації факту смерті. Встановлення особи померлою необхідно заявниці для реєстрації самого факту смерті та в подальшому одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про смерть на спадщину, що є підставою для розгляду справи в порядку окремого провадження.
Доводи апеляційної скарги, що факт смерті громадянки ОСОБА_8 є відомий, висновків суду не спростовує. З матеріалів справи не вбачається, що покійна ОСОБА_8 пропала безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, у зв'язку з чим у суду першої інстанції були відсутні підстави встановлювати день її гаданої смерті день її впізнання ІНФОРМАЦІЯ_2, коли було проведено впізнання.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції прийняв копії одних документів та залишив поза увагою копії інших, у яких маються розбіжності щодо написання прізвища, ім'я, по батькові померлої, висновків суду не спростовують та не приймаються судовою колегією до уваги. Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Атестат про середню освіту, накази про призначення на роботу, супровідні листи не є належним доказом для спростування факту щодо правильного написання прізвища, ім'я, по батькові померлої ОСОБА_8 Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 33293166, виданої Харківським обласним державним нотаріальним архівом 18.02.2013 року, саме ОСОБА_8 було складено заповіт за номером в реєстрі нотаріальних дій № 2-3784, посвідчений 23.12.1992 року Дергачівською державною нотаріальною конторою. При наданні інформаційної довідки використовувались параметри пошуку російською мовою, а саме - «ОСОБА_8». З заяви про видачу паспорта на громадян, викладеною російською мовою, вбачається що прізвище, ім'я, по батькові померлої викладено як ОСОБА_8. Заява про видачу паспорту, була обов'язковим документом для отримання паспорту відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 № 677 «Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР. З протоколу про впізнання трупу вбачається, що 10 березня 1996 року було освідувано труп ОСОБА_8 (викладено російською мовою) її сином. Той факт, що 10 березня 1996 року було освідувано саме труп бабусі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заявницею та зацікавленою особою не оскаржувався. З заяви померлої ОСОБА_8 про реєстрацію шлюбу вбачається, що прізвище її чоловіка записано «ОСОБА_8» і після реєстрації шлюбу вона прийняла прізвище «ОСОБА_8». Народилась вона ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.65).
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 04 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя -
Судді колегії -