Провадження 22ц/790/2397/13 Головуючий 1 інстанції - Калмикова Л.К.
Справа 2010/2-2312/11 Доповідач - Кірсанова Л.І
Категорія -інші
11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Кірсанової Л.І.,
суддів: Пилипчук Н.П.,
Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, встановлення факту ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, усунення від права на спадкування за законом,-
В вересні 2011 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, встановлення факту ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, усунення від права на спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла її маги ОСОБА_5, що постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1.
Після смерті її матері відкрилася спадщина у вигляді 4/6 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та 1/З частина квартири, розташованої в адресою: АДРЕСА_2 . Заповіт спадкодавцем складено не було.
Вона постійно проживала разом з матір»ю та в строк звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Окрім неї до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся чоловік спадкодавця, відповідач у справі ОСОБА_3, її рідний батько, який з ними не проживав з 1995 року, зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_2.
У 1995 році, за життя її матері, відносини між нею і відповідачем погіршилися, у зв'язку з цим відповідач пішов із сім»ї, практично припинив спілкування із спадкодавцем. Ніякої допомоги відповідач їй з матір'ю не надав. Ії мати була змушена тяжко працювати, щоб утримувати її та будинок, в якому вони мешкали, чим і підірвала своє здоров'я.
У 2008 році мати тяжко захворіла і через тяжку хворобу була у безпорадному стані, потребувала постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги.
Вона та спадкодавець неодноразово просили відповідача врахувати стан здоров'я матері та відновити колишні відносини, зважаючи на те. що разом з відповідачем було б легше доглядати за тяжко хворою матір'ю.
Враховуючи тривале ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю, вона була вимушена позичати грошові кошти на ліки та достатнє харчування для матері, заощаджувати для себе на харчуванні, одязі, не могла влаштуватись на роботу, так як мати потребувала постійного догляду, просити у знайомих людей допомоги в догляді за хворою матір'ю.
Загалом на лікування та догляд за тяжко хворою матір'ю нею було витрачено майже 35000,00 грн.
Вона сама поховала маму. На поховання нею було витрачено 5000.00 грн. Матеріальної допомоги на поховання відповідач не надавав.
Відповідач протягом 15 років і під час тяжкої хвороби її матері, яка була у безпорадному стані, мав можливість, але свідомо ухилявся від надання спадкодавцю будь-якої матеріальної допомоги та моральної підтримки.
Відповідач в суді першої інстанції участі не приймав. Його представник ОСОБА_2 позов не визнав.
Пояснив, що коли хворіла ОСОБА_5 за нею постійно доглядав її чоловік ОСОБА_3, це бачили всі працівники лікарні. Їх дочка ОСОБА_4 не працювала, у неї не було грошей на лікування. Гроші на лікування давали друзі та чоловік. ОСОБА_3 купив в палату дружині телевізор, переносний унітаз, в палаті на електроплитці готував їжу для дружини. Його дружина розпитувала у нього, як скласти заповіт, говорила, що бажає щоб після її смерті майно перейшло порівну йому і їх донці ОСОБА_4.
Після смерті дружини ОСОБА_3 проживав деякий час з донькою в м. Дергачі. Дочка ОСОБА_4 сказала, що бажає, шоб вся спадщина після смерті матері належала тільки їй, пропонувала батьку відмовитись від спадщини.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13.02.2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі. Вирішено встановити факт ухилення ОСОБА_3 від виконання обов'язку щодо утримання непрацездатної ОСОБА_5. Встановлено факт ухилення ОСОБА_3 від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_5. Усунено ОСОБА_3 від спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 96.00 грн - судовий збір. 37,00 грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу а всього- 133.00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж докази, що і в суді першої інстанції.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що мати позивачки ОСОБА_4- ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3, померла 05.03.2009 року.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді 4/6 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. та І/З частина квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2. Заповіт ОСОБА_5 складено не було.
Позивач ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживала зі спадкодавцем і відповідно до ст. 1261 ЦК України має право на спадкування за законом в першу чергу та у встановлений у ст. 1270 ЦК України строк вона звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Також до державної нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини звернувся чоловік спадкодавця - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 - відповідач у справі.
Шлюб між батьками позивачки був зареєстрований 19.11.1983 р. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.10.2000р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано. Між тим дані про те, що розірвання шлюбу було зареєстроване в органах РАЦС та отримано свідоцтво про розірвання шлюбу суду не надані. Зазначене свідчить про те, що шлюб між батьками позивачки фактично припинено не було.
У 2008 році ОСОБА_5 тяжко захворіла на онкозахворюаання, 18.11.2008 р. їй була встановлена 2 група інвалідності безстроково, ІНФОРМАЦІЯ_6 вона померла.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела суду ті факти, що ОСОБА_5,- мати позивачки і дружина відповідача - знаходилась у безпорадному стані внаслідок тяжких хвороб; спадкодавець ОСОБА_5 потребувала допомоги від інших осіб; ОСОБА_3 мав матеріальну і фізичну змогу надавати таку допомогу ( зворотнє відповідачем не доведено); ОСОБА_3 ухилявся від надання допомоги ОСОБА_5 шляхом бездіяльності, розуміючи необхідність надання допомоги.
Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, так як він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Вбачається, що при вирішенні такої справи суд повинен встановити і факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та його потребу в допомозі цієї особи. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в їх умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов»язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцеві, тобто ухилення пов»язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов»язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла окремих дій. Також вбачається, що суду належить з»ясувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну і фізичну змогу надавати таку допомогу.
Судом першої інстанції безпідставно встановлено, що ОСОБА_3 мав матеріальну і фізичну змогу надавати допомогу дружині, але ухилявся від надання допомоги ОСОБА_5 шляхом бездіяльності, розуміючи необхідність надання допомоги.
З пояснень ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_2, який був допитаний судом першої інстанції у якості свідка вбачається, що коли хворіла ОСОБА_5. за нею постійно доглядав її чоловік ОСОБА_3, це бачили всі працівники лікарні. Їх дочка ОСОБА_4 не працювала, у неї не було грошей на лікування. Гроші на лікування давали друзі та він. Він отримував компоненти крові для дружини. ОСОБА_3 купив в палату дружині телевізор, переносний унітаз, в палаті на електроплитці готував їжу для дружини. Його дружина розпитувала у нього, як скласти заповіт, говорила, бажала щоб після смерті майно перейшло порівну йому і їх донці ОСОБА_4. Після смерті дружини ОСОБА_3 проживав деякий час з донькою в м. Дергачі. Дочка ОСОБА_4 сказала, що бажає, щоб вся спадщина після смерті матері належала тільки їй, пропонувала батьку відмовитись від спадщини.
Відповідно ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана дове сти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подають ся сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів того, що позивачка неодноразово зверталась за допомогою до батька, але останній відмовляв у допомозі, тобто умисно ухилявся від надання допомоги тяжко хворій дружині не надано. Зазначене вбачається тільки з пояснень позивачки, яка є заінтересованою особою у справі.
За таких обставин суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, встановлення факту ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, усунення від права на спадкування за законом.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
В зв»язку з наведеним судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, встановлення факту ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, усунення від права на спадкування за законом.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2013 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, встановлення факту ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, усунення від права на спадкування за законом.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20- денний термін з дня набрання законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: