Справа № 2а/2570/2040/2012
22 квітня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді В.В. Падій,
за участю секретаря О.В. Кондратенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення понесених судових витрат, -
19.06.2012 далі ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання дій Державної податкової служби у Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за повні 15 років - протиправними, зобов'язання Державної податкової служби у Чернігівській області вчинити дії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, в зв'язку зі скороченням штатів за повні 15 років та стягнення понесених судових витрат по справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач з 10.02.2000 по 30.01.2012 проходив службу в органах податкової служби. Наказом від 30.01.2012 року № 10-о ОСОБА_1 було звільнено з посади слідчого з особливо важливих справ відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Чернігівській області за підпунктом «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Також зазначив, що з 01.10.1996 по 10.02.2000 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ у Прилуцькому МВ УМВС України в Чернігівській області на посадах міліціонера роти ППСМ, виконуючого обов'язки слідчого та слідчого. Вислуга років на день звільнення позивача складає 15 років 03 місяці 29 днів. 14.05.2012 позивач звернувся на адресу Голови Державної податкової служби у Чернігівській області Осипенка В.В. із претензією, в якій просив останнього сприяти у проведенні розрахунку одноразової грошової допомоги та фактичного здійснення її виплати. Листом від 21.05.2012 №158/К/04-205 відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вимог, викладених в його претензії від 14.05.2012. Вважає дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за повні 15 років - протиправними.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник Державної податкової служби у Чернігівській області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та зазначив, що у разі звільнення особи, з підстав передбачених частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка не набула права на отримання пенсії за цим Законом, вона не має права при звільненні на отримання одноразової грошової допомоги. Позивач не набув права на пенсію, отже не має права на отримання грошової допомоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 01.10.1996 по 10.02.2000 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, з 10.02.2000 по 30.01.2012 в органах податкової служби та мав спеціальне звання майор податкової міліції.
Факти проходження позивачем служби у вищевказаних органах, на вищевказаних посадах підтверджується трудовою книжкою позивача та довідкою заступника начальника відділу персоналу Державної податкової служби у Чернігівській області від 31.01.2012 №2660/15, наявними в матеріалах справи (а.с.6-8, 10,11).
Державна податкова адміністрація в Чернігівській області була реорганізована у Державну податкову службу у Чернігівській області.
Наказом від 30.01.2012 року №10-о ОСОБА_1 було звільнено з посади слідчого з особливо важливих справ відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Чернігівській області за підпунктом «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) (а.с.27).
Вислуга років на день звільнення позивача складає 15 років 03 місяці 29 днів, що підтверджується довідкою заступника начальника відділу персоналу Державної податкової служби у Чернігівській області від 18.06.2012 №191/к04-205, наявною в матеріалах справи (а.с.21).
14.05.2012 позивачем на адресу голови Державної податкової служби у Чернігівській області Осипенка В.В. була надіслана претензія, в якій ОСОБА_1 просив останнього сприяти у проведенні розрахунку одноразової грошової допомоги та фактичного здійснення її виплати (а.с.13).
Листом від 21.05.2012 №158/К/04-205 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для внесення змін до наказу про звільнення позивача в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, оскільки головним принципом виплати одноразової грошової допомоги при звільненні особи зі служби є набуття особою начальницького складу податкової міліції права на пенсію за законом, а позивач права на пенсію не набув (а.с.14).
Суд погоджується з доводами відповідача, виходячи з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначені Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно частини 4 статті 9 Закону № 2262-ХІІ виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова №393) передбачає, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, зокрема, які звільняються із служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Отже, Законом №2262-ХІІ визначено як право особи на отримання грошової допомоги при звільненні, так і підстави, за наявності яких таке право може бути реалізованим.
Системний аналіз наведених положень Закону №2262-ХІІ свідчить про те, що обов'язковою умовою набуття права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 9 цього Закону, є набуття особою права на отримання пенсії відповідно до цього Закону.
Постанова №393 прийнята Кабінетом Міністрів України для забезпечення реалізації норм Закону № 2262-ХІІ, а тому суд вважає, що пункт 10 Постанови №393 кореспондується із частиною 1 статті 9 Закону № 2262-ХІІ.
Виходячи з вищенаведених норм законодавства, головним принципом виплати одноразової грошової допомоги при звільненні особи зі служби є набуття особою начальницького складу податкової міліції права на пенсію згідно Закону № 2262-ХІІ.
Як встановлено матеріалами справи, позивач при звільненні з податкової міліції у січні 2012 року не набув права на отримання пенсії за Законом №2262-ХІІ.
Оскільки, позивач на момент звільнення, 30.01.2012 не набув права на отримання пенсії, то у нього відсутні правові підстави на отримання одноразової грошової допомоги як відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2262-ХІІ, так і відповідно до пункту 10 Постанови №393.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової служби у Чернігівській області, необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений статтями 185-186 КАС України.
Суддя: В.В. Падій