Провадження № 22-ц-790/2150/13
Справа №5600/13 Головуючий 1 інстанції:Калмикова Л.К.
Категорія:земельні Доповідач: Бобровський В.В.
25 квітня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Бобровського В.В.,
С у д д і в Черкасова В.В.,
Кукліної Н.О.,
при секретарі Гелашвілі Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дергачівського району Харківської області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 4 лютого 2013 року
по справі за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_3, управління Держкомзему Дергачівського району Харківської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки в придатному для використання стані, -
У вересні 2012 року прокурор Дергачівського району Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_3, Управління Держкомзему Дергачівського району Харківської області про визнання недійсним Державного акту серії ЯЛ № 185304 від 26 липня 2010 року про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2133 га у АДРЕСА_1.
На обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що перевіркою встановлено, що земельна ділянка у приватну власність відповідача передана в порушення вимог ст..ст.12, 118 ЗК України, ч.1 п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування України» без рішення сільської ради на підставі завідомо незаконного рішення сільського голови Муравського В.А.
За таких обставин, відповідно до положень ст..26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», вважаючи правовстановлюючи документи на земельну ділянку відповідача нечинними, прокурор просив визнати недійсним запис в Державному реєстрі речових прав право власності відповідача на земельну ділянку, зобов'язати Управління Держкомзему Дергачівського району відмінити державну реєстрацію Державного акту серії ЯЛ №185304 від 26 липня 2010 року про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку та покласти на нього обов'язок щодо повернення земельної ділянки сільській раді в придатному для використання за призначенням стані.
Відповідач ОСОБА_3 заперечував проти позову посилаючись на його безпідставність та недоведеність заявлених прокурором вимог про недійсність правовстановлюючих документів.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 4 лютого 2013 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор Дергачівського району Харківської області з посиланням на підставність позову, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права просить рішення районного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги прокурора, заперечення представника відповідача проти них, колегія вирішила апеляційну скаргу відповідно до положень ст..308 ЦПК України відхилити, рішення районного суду залишити без змін з наступного.
Згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім обставин встановлених ст..61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.
Суд розглядає цивільні справи за нормою ст..11 ЦПК України не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Учасники по справі згідно вимог ч.3 ст.27 ЦПК України зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно наданих доказів встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 4 грудня 2003 року ОСОБА_3 придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 Харківської області, відповідно до положень ст..120 ЗК України набув право власності на земельну ділянку, площею. 0,21 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 3 вересня 2004 року.
Спірна земельна ділянка, площею 0,2133 га суміжна з ділянкою по АДРЕСА_1 та відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 липня 2010 року передана у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства та відповідно до положень ст..126 ЗК України з моменту державної реєстрації у відповідача виникло право власності на цю земельну ділянку.
Способи захисту цивільних прав та інтересів перелічені ч.2 ст.16 ЦК України, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.
Способи захисту прав на земельну ділянку визначені нормою ст..152 ЗК України в тому числі відновлення стану земельної ділянки, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.
Звертаючись до суду з позовом прокурором вимоги заявлено на підставах ст..ст.118, 212 ЗК України, що регулюють правовідносини про порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та повернення самовільно зайнятих.
Із матеріалів справи вбачається, що спірну земельну ділянку відповідачу у власність передано у відповідності до рішення сільської ради від 27 жовтня 2009 року, законність якої прокурором не оспорюється, а посилання на те. що таке рішення сільрадою не приймалось допустимими доказами не підтверджено та є фактично припущенням, що за ч.1 ст.60 ЦПК України є неприпустимими для позбавлення права власності відповідача на земельну ділянку, державний акт на яку він отримав у відповідності до встановленого законом порядку.
За таких обставин вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог у відповідності до ст..140, 153 ЗК України та ст..378 ЦК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність та недоведеність позову про визнання недійсним Державного акту на право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернення земельної ділянки комунальну власність в придатному для використання стані.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновку суду, скасування рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія не приймає до уваги, як такі що не спростовують правильності висновку суду та суперечать нормам процесуального права про порядок вирішення справ апеляційним судом.
З огляду на викладене, керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія, -
Апеляційну скаргу прокурора Дергачівського району Харківської області відхилити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 4 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді