Постанова від 26.06.2006 по справі АС-42/438-05

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції

справа №АС-42/438-05 суддя -Яризько В.О.

Доповідач по 2-й інстанції

суддя -Кравець Т.В.

«20»червня 2006 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Істоміної О.А.

при секретарі Калугіної Н.Є.

за участю представників:

позивача -Гриценка І.М.

1-го відповідача -Сліденко А.В., Зміївського С.П.

2-го відповідача -не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу Богодухівської МДПІ м. Богодухів (вх. № 2001 Х/2-5)

на постанову господарського суду Харківської області від 25.04.2006 року по адміністративній справі №АС -42/438-05

за позовом Фермерського господарства «Колос», с. Мурафа Краснокутського району

до 1) Державної Податкової Інспекції у Краснокутському районі Харківської області

2) Відділення державного казначейства у Краснокутському районі Харківської області

про стягнення 71427,00 грн.

встановила:

У жовтні 2005 року позивач, ФГ «Колос», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державного бюджету суму бюджетної заборгованості за серпень-жовтень 2003 року у розмірі 71427,00 грн., також просить судові витрати в сумі 720,00 покласти на відповідачів.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги, які суд першої інстанції прийняв, та просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000671520/0 від 24.11.05р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 70346,0грн., відновити його право на податковий кредит з ПДВ за період серпень - жовтень 2003р. у розмірі 71427,0грн. та визнати таку суму бюджетною заборгованістю та стягнути з держбюджету бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 70346,0грн, які були прийняти судом першої інстанції.

Постановою господарського суду Харківської області від 25 квітня 2006 року позов задоволено. Відновлено право ФГ "Колос" на податковий кредит з податку на додану вартість за серпень -жовтень 2003р. у розмірі 71427,00 грн. шляхом внесення змін в облікову картку платника податку вказавши наявність податкового кредиту в сумі 71427,00 грн. станом на 25.01.2005р. Скасовано податкове повідомлення-рішення начальника Краснокутського відділення Богодухівської МДПІ Харківської області № 0000671520/0 від 24.11.2005р. Стягнуто з державного бюджету на користь ФГ "Колос" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 70346,00 грн. Стягнуто з державного бюджету на користь ФГ "Колос" державне мито в сумі 706, 86 грн.

1 - й відповідач, Богодухівська МДПІ, з даною постановою не погодився, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якої вважає постанову господарського суду Харківської області від 25.04.06 року по справі №АС-42/438-05 такою, що суперечить нормам матеріального права, та зазначив, що відшкодування ПДВ повинно відбуватися на підставі діючого законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що господарським судом правомірно встановлено, що сума бюджетної заборгованості підтверджена податковими накладними та задекларована позивачем, суми вхідного ПДВ повністю сплачені постачальниками та підтверджено останніми про включення вказаних сум ПДВ до податкової декларації, що є підставою для проведення бюджетного відшкодування.

2-й відповідач відзив на апеляційну скаргу 1-го відповідача не надав, у судовому засіданні зазначив, що згоден з оскаржуваним рішенням.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги 1-го відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається с матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, органом ДПС на підприємстві позивача була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період 01.10.2002 року по 01.10.2004 року. За результатами перевірки відповідачем складений акт № 30/2/231 від 25.01.2005 року, відповідно до якого, перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»позивачем занижено податок на додану вартість, а саме завищена сума податкового кредиту на загальну суму 14592,00 грн.

В обґрунтування своєї позиції, позивач вказує, що в серпні 2003р. позивачем були придбані два легкових автомобіля «Ніссан Прем*єра»та «Ніссан Максіма" у ЗАТ «Акко-Інвест".

Позивач перерахував передплату за вказані автомобілі на розрахунковий рахунок ЗАТ «Акко-Інвест" згідно платіжних доручень № 12 від 20.08.2003р. на суму 31 303,00 грн., № 13 від 20.08.2003р. на суму 23 995,00 грн.

На суму зробленої передплати ЗАТ «Акко-Інвест" виписало податкові накладні № 4251 від 20.08.2003р. на суму 31 303,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5217,17 грн., № 4252 від 20.08.2003р. на суму 23 995,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3999,17 грн.

Решту суми вартості автомобілів позивач розрахувався за рахунок отриманого кредиту шляхом перерахування коштів безпосередньо від банка-кредитора на розрахунковий рахунок продавця. В свою чергу, ЗАТ «Акко-Інвест" були виписані податкові накладні № 4309 від 27.08.2003р. на суму 95 978,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 996,33 грн., № 4679 від 05.09.2003р. на суму 120 070,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20011,66 грн.

Таким чином загальна вартість легкових автомобілів склала 226121,67грн. та ПДВ - 45224,33грн.

Також, відповідно до договорів комісії № 6 від 15.09.03р., №7 від 19.09.03р. та №8 від 23.09.03р., укладених позивачем (комітентом) з ПП "Корпорація Магнетік" м. Полтава (комісіонером), останній, за дорученням позивача, здійснив пошук, придбання, доставку та розмитнення 2 сідлових тягачів та 2 напівпричепів до них, що підтверджується вантажно-митними деклараціями №80600/0/005885 від 15.10.03р., в якій зазначено про нарахування та сплату ПДВ в розмірі 7337,99грн., №80600/0/005886 від 15.10.03р., в якій зазначено про нарахування та сплату ПДВ в розмірі 5849,74грн., №80600/0/005887 від 15.10.03р., в якій зазначено про нарахування та сплату ПДВ в розмірі 5849,74грн., №80600/0/005888 від 15.10.03р., в якій зазначено про нарахування та сплату ПДВ в розмірі 7337,99грн.

Таким чином, загальна сума ПДВ, яка сплачена позивачем митним органам при імпорті вказаної техніки, склала 26375,46грн.

Вартість отриманих сідлових тягачів та напівпричепів позивач сплатив комісіонеру ще в якості передплати платіжними дорученнями №63 від 16.09.03р. на суму 50000,0грн., №68 від 22.09.03р. на суму 30500,0грн., №85 від 24.09.03р. на суму 30500,0грн.

Таким чином, у позивача у серпні - жовтні 2003р. виникло право на податковий кредит з ПДВ у зв*язку з придбанням легкових автомобілів, сідлових тягачів та напівпричепів на суму 71599,79грн.

Позивач також вказує на те, що вказані податкові накладні та вантажно-митні декларації у відповідні періоди ним до книги придбань внесені не були, а також не були враховані при подачі податкових декларацій з ПДВ за серпень - жовтень 2003р., та посилається на те, що працівники податкової інспекції в приватних бесідах обіцяли, що податок на додану вартість за серпень-жовтень 2003р. підприємству буде відшкодований, але в інших податкових періодах, оскільки на той час державний бюджет мав дефіцит.

Позивач, у липні 2005 року надав до податкової інспекції уточнюючі декларації з податку на додану вартість за серпень-жовтень 2003р., в яких визначив до відшкодування суми податку на додану вартість в загальному розмірі 71 427,00 грн., після чого працівниками податкової інспекції була проведена документальна невиїзна камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ за вересень 2005 року, в результаті її проведення, складений акт № 15-005/15 від 16.11.2005 року, в якому зазначено, що сума податку, яка заявлена платником до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в розмірі 71427,00 грн. є більшою ніж встановлено за даними документальної невиїзної (камеральної) перевірки, та посилаються на п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість", відповідно до якого, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку сплачена ФГ «Колос" в серпні 2005р. в розмірі 1081,00 грн. В акті перевірки зроблений висновок про те, що на підставі п. п. 7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) зменшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника на суму 70 346,00 грн.

Місцевим господарським судом, з метою внесення ясності у обставини справи, було направлено доручення прокурору Краснокутського р-ну Харківської обл. для проведення перевірки підприємства позивача щодо не включення ним до складу податкового кредиту спірної суми. Повідомленням прокурора Краснокутського р-ну №19-81 від 17.03.06р.про проведення такої перевірки встановлено, що за результатами вказаної перевірки, яка проводилась за період з 01.10.200 року по 01.10.2004 року, позивачу донараховані фінансові санкції за порушення порядку складання податкових накладних.

Податківцями було провірене дотримання позивачем Законів України «Про ПДВ»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та встановлено, що директором ФГ «Колос»Грищенко І.М. податкові накладні ЗАТ «Акко-Інвест" за легкові автомобілі, накладні на перерахування коштів ФГ «Колос»ПП «Корпорації Магнетик»за напівпричепи і сідлові тягачі, вантажно-митні декларації на напівпричепи та сідлові тягачі не були внесені до книги придбань, а також не були враховані при подачі податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень - жовтень 2003р, хоча техніка була в наявності, оприбуткована ФГ «Колосом»і перебувала на його балансі як основні засоби.

В порушення ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п.п.7.2.7 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, 7.5.1., 7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз."б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" працівниками ДПІ під час перевірки не було відображено в акті що ФГ «Колос»має право на податковий кредит, крім того не було зазначено в акті, що ФГ «Колос»в декларації з ПДВ не вказав суму податкового кредиту, яку повинен був вказати, також під час перевірки не було встановлено, що сума податкового зобов*язання по сплаті ПДВ була занижена на суми ПДВ які були сплачені в рахунок ПДВ під час придбання автотранспорту.

Також перевіркою головної книги ФГ «Колос» за 2003 рік встановлено, що на рахунку № 644 вказані суми ПДВ які були сплачені за придбані 2 легкових автомобілі, і 2 напівпричепи і 2 сідлових тягачі.

Крім того, перевіркою були встановлені ще численні факти порушень чинного законодавства фахівцями Богодухівської МДПІ під час проведення документальної перевірки позивача.

За результатами перевірки прокурором до Богодухівської МДПІ внесене подання про усунення порушень вимог податкового законодавства та недопущення їх в подальшому.

Судом першої інстанції та колегією суддів апеляційного суду, взяті до уваги висновки прокурорської перевірки, відповідно до якої підтверджено факт наявності у позивача в серпні, жовтні 2003р. право на податковий кредит з ПДВ в результаті придбання на території України 2 легкових автомобілів та імпорту 2 напівпричепів та 2 сідлових тягачів на загальну суму ПДВ в розмірі 71599,79грн.

Так, відповідно до п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції на спірний період) - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п.7.5.2 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.3.6 - датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до п.п.7.7.3 - у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що право позивача на податковий кредит з ПДВ за придбану автотехніку в розмірі 71599,79грн. підтверджено матеріалами справи, неправомірність дій працівників 1-відповідача при складанні акту перевірки №30/2/231 від 25.01.05р. стосовно не відображення всієї суми податкового кредиту з ПДВ згідно первинних документів підтверджено перевіркою прокуратури Краснокутського р-ну.

Органи Державної податкової служби здійснюють облік, контроль щодо платежів згідно з "Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджетів, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженою Наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276. Відповідно до приписів цієї Інструкції з метою обліку нарахованих та сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У картках особових рахунків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків; інформація про податкові зобов'язання...; стан розрахунків платників з бюджетами та інше.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, у діях працівників Богодухівської МДПІ вбачаються порушення Закону України «Про державну податкову службу»та Конституції України.

Таким чином, висновки господарського суду Харківської області стосовно правомірності позовних вимог є обгрунтованими та такими, що повністю відповідають обставинам справи, крім того, обов*язок доказування по адміністративним справам покладена на відповідача, відповідно до статті 71 КАС України, а 1-м відповідачем не спростовані твердження позивача стосовно правомірності позовних вимог.

На підставі викладеного, постанова місцевого господарського суду від 25.04.2006 року по справі № АС-42/438-05 повністю відповідає чинному законодавству України та дійсним обставинам справи, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ судова колегія не вбачає.

1-м відповідачем у судове засідання суду апеляційної інстанції надано клопотання про заміну 1-го відповідача по даній справі, у зв'язку з Наказом В.о. голови Богодухівської МДПІ № 214 від 5.04.2006 року про реорганізацію Богодухівської МДПІ, відповідно до якого, зобов'язано провести реорганізацію Богодухівської МДПІ шляхом поділу державної податкової інспекції та створенням ДПІ у Богодухівському районі та ДПІ у Краснокутському районі. Колегія суддів, відповідно до статті 55 КАС України здійснює заміну 1-го відповідача з Богодухівської МДПІ на ДПІ у Краснокутському районі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно,

ухвалила:

Клопотання 1-го відповідача про заміну Богодухівської МДПІ на ДПІ у Краснокутському районі Харківської області задовольнити.

Апеляційну скаргу ДПІ у Краснокутському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 25 квітня 2006 року по справі № АС-42/438-06 залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Адміністративну справу № АС-42/438-05 повернути до господарського суду Харківської області.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий суддя Олійник В.Ф.

Судді Кравець Т.В.

Істоміна О.А.

Попередній документ
309186
Наступний документ
309188
Інформація про рішення:
№ рішення: 309187
№ справи: АС-42/438-05
Дата рішення: 26.06.2006
Дата публікації: 03.09.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Харківський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування податкового законодавства; У т.ч. про відшкодування ПДВ та відсотків