Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"02" жовтня 2006 р. Справа № 54/31-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Крівка В.С., дов. б/н від 17.07.06 р. у справі,
відповідача - Шуби А.П., копія пост. дов.№5/С від 05.01.04 р. у справі,
третьої особи - не з"явився,
Прокурор - Мірошниченко М.Л., прокуратура Харківської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1985 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 11.05.06 р. у справі № 54/31-06
за позовом прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі Борівської селищної ради, с. Борова Зміївського району Харківської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - міжрайонна екологічна інспекція Східного регіону Харківської області,
до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Рассвет", с. Борова Зміївського району Харківської області
про стягнення 11695,20 грн.,
встановила:
Прокурор Зміївського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Борівської селищної ради Зміївського району Харківської області, позивача, до сільськогосподарського акціонерного товариства «Рассвет», відповідача, про стягнення з останнього на користь держави збитків в сумі 11695,20 грн. Підставою для цього вважає те, що в результаті перевірки САТ «Рассвет», проведеної 31.10.2005р., на землях сільськогосподарського призначення товариства (територія механічної бригади) було встановлено зруйноване приміщення складу отрутохімікатів. Це місце зберігання непізнаних та непридатних отрутохімікатів не є спеціально відведеним і не має дозволу Державного управління екології та природних ресурсів у Харківській області на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами, а тому є несанкціонованим звалищем токсичних відходів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.05.2006р. (суддя Хачатрян В.С.) позовні вимоги задоволені повністю.
Стягнуто з сільськогосподарського акціонерного товариства «Рассвет»на користь держави в особі Борівської селищної ради Зміївського району Харківської області 11695,20 грн. збитків.
Крім того, з відповідача на користь державного бюджету стягнуто 116,95 грн. державного мита, на користь державного підприємства «Судовий інформаційний центр» - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, провадження у справі припинити, посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення обставин, які мають значення для справи та на порушення ним норм процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що розміщення на території господарства складу в повній мірі відповідає вимогам Закону України "Про пестициди та агрохімікати", зокрема, пункту 5.1.6 цього закону, що проведена екологічною інспекцією перевірка додержання СВАТ "Рассвет" вимог природоохоронного законодавства здійснювалась без застосування спеціальних приладів, що призвело до здійснення некваліфікованих висновків щодо кількості, площі та характеру забруднення. Також відповідач вказує на те, що земля, на якій знаходиться склад, виведена зі складу орних земель, а тому ніяких збитків орній землі спричинено не було та що суд першої інстанції не вирішив питання щодо призначення експертизи та витребування необхідних розрахунків та експертних висновків, що призвело до необ"єктивних висновків
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Позивач відзив на апеляційну скаргу та документи, витребувані ухвалами апеляційного господарського суду від 06.06.2006 р., від 17.07.2006 р. та від 17.08.2006 р., не надав, його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце судового засідання, відзив на апеляційну скаргу та документи, витребувані ухвалами апеляційного господарського суду від 06.06.2006 р., від 17.07.2006 р. та від 17.08.2006 р., не надав.
Колегія суддів дослідила матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухала пояснення представників позивача, відповідача, а також прокурора, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 31.10.2005 р. представниками Міжрайонної екологічної інспекції Східного регіону Харківської області, Зміївської рай СЕС, Зміївської екологічної інспекції та Зміївського райвідділу земельних ресурсів за участю помічника прокурора Зміївського району Харківської області була проведена комплексна перевірка додержання вимог Законів України «Про пестициди і агрохімікати», «Про відходи», «Про об'єкти підвищеної небезпеки»в СВАТ «Рассвет»Зміївського району.
За результатами цієї перевірки було складено акт від 31.10.2005 р., в якому зазначалося, що на землях сільськогосподарського призначення СВАТ «Рассвет», на відстані 3000 м. на схід від с. Константинівка на території механічної бригади розташоване зруйноване приміщення складу отрутохімікатів. При натуральному обстеженні землі на глибині до 02 м., фіксується специфічний запах отрутохімікатів, це місце зберігання неопізнаних та непридатних до використання отрутохімікатів констатується як несанкціоноване звалище токсичних відходівне. Місце не є спеціально відведеним та не має дозволу Дежуправління екології та природних ресурсів в Харківської області на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Площа забруднення земельної ділянки згідно з актом перевірки становить 120 кв.м., глибина забруднення при пробному визначенні складає - 0-0,2 м. В акті також зазначено, що згідно з даними інвентаризації в цьому місці зберігалось 1840 кг. неопізнаних та не придатних до застосування отрутохімікатів, їх хімічний склад не визначався. Забруднююча речовина констатується як особливо небезпечна.
04.11.2005 р. на підставі акту перевірки від. 31.10.2005 р. начальник міжрайонної екологічної інспекції Східного регіону Харківської області направив на адресу відповідача претензію № 19-07-13 від 04.11.05р. з пропозицією відшкодувати збитки у розмірі 11695,20грн., та попередженням про звернення до арбітражного суду для примусового стягнення цією суми у разі відмови добровільно її сплатити.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій 31.10.2005 р. проводилась перевірка додержання вимог Законів України «Про пестициди і агрохімікати», «Про відходи», «Про об'єкти підвищеної небезпеки»в СВАТ «Рассвет»Зміївського району, знаходиться на території Борівської сільської ради Зміївського району, тоді як прокурором Зміївського району Харківської області було подано позов у даній справі в інтересах Борівської селищної ради, яка може представляти інтереси територріальної громади відповідного селища, а отже ця селищна рада не може бути суб"єктом спірних правовідносин і тому не є належним позивачем у справі в розумінні статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища" пред"явлення претензії та подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища належить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.
Таким чином місцевий господарський суд першої інстанції, прийнявши оскаржуване рішення у справі за участю неналежного позивача, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування цього рішення.
Окрім цього, згідно зі статею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, а статтею 43 Закону України "Про відходи" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Однак ні прокурор, який пред"явив позов в інтересах держави в особі позивача, ні сам позивач не довели дійсного розміру збитків, заподіяних державі порушенням відповідачем прирордоохоронного законодавства, оскільки з наданих господарському суду першої інстанції акту комплексної перевірки відповідача від 31.10.2005 р. та розрахунку збитків вбачається, що цей акт було складено за відсутності представника відповідача, зазначена в акті та в розрахунку кількість отрутохімікатів 1840 кг суперечить акту інвентаризації на складі відповідача залишків заборонених та неопізнаних отрутохімікатів від 28.07.2004 р., згідно з яким їх кількість становить 810 кг, в акті від 31.10.2005 р. не зазначено, за допомогою яких спецприладів та обладнання встановлено площу та глибину забруднених земель, а також яким чином забруднююча речовина, хімічний склад якої не встановлювался, констатується як особливо небезпечна.
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком збитку, заподіяного державі відповідачем, цей розрахунок здійснено, виходячи, зокрема, з грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення (ріллі) до забруднення, однак докази приналежності землі, на якій знаходиться склад отрутохімікатів до земель сільськогосподарського призначення, а також належні докази на підтвердження грошової оцінки земельної ділянки до її забруднення господарському суду першої інстанції не надавалися.
Слід також зазначити, що ухвалами апеляційного господарського суду від 17.06.2006 р. та від 17.08.2006 р. позивача та третю особу було зобов"язано надати апеляційному господарському суду письмові пояснення відносно факту складання акту комплексної перевірки від 31.10.2005 р. за відсутності представника відповідача, та стосовно зазначених в акті відомостей щодо площі та глибини забруднення, кількості наявних на складі неопізнаних отрутохімікатів, приналежності земель забрудненої території до ріллі та щодо того, на підставі яких нормативних актів і за допомогою яких спецприладів встановлювались площа та глибина забруднених земель та категорія забруднюючої речовини.
Однак ні позивачем ні третьою особою витребувані ухвалами докази апеляційному господарському суду надані не були, тоді як наявні в матеріалах справи документи свідчать про недоведеність позовних вимог.
Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, порушив норми процесуального права, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи та визнав встановленими обставини щодо розміру заподіяних державі збитків, а тому рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2006 р. слід скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 21, 33, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2006 р. у справі №54/31-06 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя (підпис)
Судді (підпис)
(підпис)