Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"28" серпня 2006 р. Справа № АС-13/25-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Фоміна В.О., судді Білоконь Н.Д. , Філатов Ю.М.
при секретарі Криворученко О.І
за участю представників сторін:
прокурора - не прибув;
позивача - не прибув;
відповідача - Ларіної Т.М., довіреність № 2775/10/10-020 від 06.05.06р.; Сліденко А.В., копія довіреності № 1437/10/10-026 від 10.03.06р.; Линник І.М.. довіреність № 2235/10/10-020 від 13.04.06р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1696Х/1-9) на постанову господарського суду Харківської області від 30.03.06 р. по справі № АС-13/25-06
за позовом ТОВ "Туристична компанія "Арктур", смт. Печеніги
до Чугуївської ОДПІ, м. Чугуїв
за участю прокуратури Харківської області, м.Харків
про скасування повідомлення
встановила:
Позивач - ТОВ "Туристична компанія "Арктур", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Чугуївської об"єднаної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000432300/0 від 21.12.05р. та стягнення з відповідача витрат за надані юридичні послуги в сумі 30000,00 грн..
Постановою господарського суду Харківської області від 30.03.06р. у справі № АС - 13/25-06 (суддя Водолажська Н.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з"ясування обставин справи та порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Харківської області від 30.03.2006 року по справі № 13/25-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в запереченнях на апеляційну скаргу з її доводами не погоджується повністю, посилаючись на п. 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»і просить залишити скаргу без задоволення.
Прокурор та представник позивача в судове засідання не з"явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. А тому апеляційна скарга розглядається відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, державними податковими ревізорами Чугуївської об»єднаної державної податкової інспекції у Харківській області було проведено планову перевірку ТОВ «Туристична компанія «Арктур»на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 07.10.2004р. по 30.06.2005р.
За результатами даної перевірки було складено акт № 1523/230/32990285 від 09.12.05р.(том І, арк.. спр. 11-42). В пункті 2.7 вказаного акту зафіксовано, що під час перевірки ТОВ «Туристична компанія «Арктур»за період з 01.06.05р. по 30.06.05р. виявлено факт реалізації за готівку згідно прибуткових касових ордерів та реєстрів до них, що є невід»ємною частиною до акту перевірки, туристичного продукту ANEXTUR ANTALIYA DEPAR TURISM LTD SLI (згідно контракту про туристичне обслуговування б/н від 20.04.2005р.) на загальну суму 3792558,19 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Таким чином ТОВ «Туристична компанія «Арктур»не проведено через реєстратор розрахункових операцій отримані від кінцевих споживачів готівкові кошти до каси товариства за туристичні послуги, чим було порушено п. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265-ВР із змінами та доповненнями.
На підставі даного акту перевірки № 1523/230/32990285 від 09.12.05р.. відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 18962790,95 грн. (том І, арк.спр. 43).
Відповідач свою позицію обґрунтовує тим, що ТОВ «Туристична компанія «Арктур»здійснювало реалізацію не власного продукту, а реалізовувало туристичний продукт інших туристичних операторів, підтвердженням чого є контракт на туристичне обслуговування з ANEXTUR ANTALIYA DEPAR TURISM LTD SLI від 20.04.05р. та акти виконаних робіт (копії яких є невід»ємною частиною контракту). При цьому, відповідач посилається на ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»згідно з якою у разі реалізації туристичними операторами не власного туристичного продукту, тобто при реалізації туристичного продукту інших туристичних операторів, туристичні оператори повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги , посилається на те, що він відповідно до ліцензії № 2841283 від 17.03.05р. (виданої Державною туристичною адміністрацією України, яка не анульована та дію якої не зупинено , том І , арк.. спр. 44) є туристичним оператором, який формує власний туристичний продукт , який включає до себе сукупність придбаних туристичних послуг, та реалізує його від власного імені. Посилаючись на п. 1статті 9 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. На цій підставі позивач вважає, що , оскільки, він реалізує власний туристичний продукт - продукцію власного виробництва, то до нього застосовуються положення п. 1 ст. 9 вказаного закону та він не повинен застосовувати реєстраторів розрахункових операцій.
Колегія суддів вважає такі доводи позивача необґрунтованим, виходячи з наступного.
Як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, до продукції , робіт , послуг власного виробництва відносяться продукція, роботи, послуги, якщо вони були повністю вироблені або піддані достатній переробці чи обробці з використанням виключно власного майна та власної або найманої робочої сили.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з контрактів та договорів, укладених між позивачем та ANEXTUR ANTALIYA DEPAR TURISM LTD SLI про надання туристичних послуг з розміщення, харчування , трансферу, екскурсійного обслуговування та ТОВ «Авіаційна компанія «Роза ветров»на перевезення туристів до Туреччини та у зворотньому напрямку , позивач є замовником, тобто особою, на користь якої виконуються роботи або надаються послуги і він є їх власником.
Однак, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що всі ці послуги надавалися з використанням майна та робочої сили, які належать або орендовані позивачем, або були значною мірою перероблені, що підтверджувало б факт того, що позивач здійснював реалізацію послуг власного виробництва (як це визначено в Постанові КМУ № 1061 від 05.09.96р.).
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що оскільки, положення п. 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовуються лише до операцій з товарами, роботами та послугами власного виробництва, то посилання позивача на цю норму є безпідставними.
До того ж, Постановою КМУ № 1336 від 23.08.00р. , якою затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, визначено, що РРО не застосовуються при організації прийому та обслуговуванню туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб»єктів туристичної та екскурсійної діяльності.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що громадяни проводили розрахунки в приміщенні підприємства позивача, отже до нього не можуть бути застосовані положення вказаного Переліку.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій для оформлення всіх платежів.
В оскаржуваній постанові суду першої інстанції вказано, що суд розглядає справу в межах позовних вимог, в яких позивач оскаржує акт ненормативного характеру -податкове повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ Харківської області № 0000432300/0 від 21.12.05р. Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач не приймав вказаного податкового повідомлення-рішення.
Як вірно визначено судом першої інстанції, рішення, яке фактично прийняте відповідачем, не є податковим повідомленням в розумінні приписів статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Оскільки позивач не скористався правами , наданими йому статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України , та не змінив позовних вимог, не визначивши який саме акт відповідача ним оскаржується, господарським судом Харківської області зроблено обґрунтований висновок про оскарження неіснуючого акту, безпідставності позову та правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає постанову господарського суду Харківської області обґрунтованою, прийнятою у відповідності до норм матеріального та процесуального права, при всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку, а отже, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги позивача на думку колегії суддів відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 30.03.06р. у справі № АС-13/25-06 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 29.08.2006 року.
Головуючий суддя (підпис) Фоміна В.О.
Судді (підпис) Білоконь Н.Д.
(підпис) Філатов Ю.М.