Україна
Харківський апеляційний господарський суд
14 червня 2006 р. Справа № 53/04-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Пушай В.І., Барбашова С.В., Плужник О.В.
при секретарі -Казакової О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Соколова І.Б., Чумак О.Ю., Калмуратова Л.Є.
відповідача -Липчанський В.М., Черняков С.М., Писаренко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1536Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2006 р. по справі № 53/04-06
за позовом -КП «Водоканал», м.Лозова
до ВАТ «Лозівський завод металоконструкцій», м.Лозова
про стягнення 38480,80 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.) по справі № 53/04-06 позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнено 37543,15 грн. основного боргу, 186,79 грн. індексу інфляції, 750,86 грн. 3% річних, 384,85 грн. по сплаті держмита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Виконання судового рішення розстрочено терміном на 4 місяці.
Рішення мотвоване з тих підстав, що позивачем не надано письмових доказів погашення заборгованості перед позивачем; що відповідачем не надано письмових доказів щодо внесення змін до договірних зобов»язань між сторнами в частині прийому стічних вод та проведення відповідних розрахунків у зв»язку з корегуванням Паспорту водного господарства відповідача.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити, визнаючи його в частині стягнення з нього 17338,65 грн. основного боргу; 111,30 грн. індексу інфляції; 136,40 грн. 3% річних; 173,39 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення просить скасувати, посилаючись на безпідставність нарахування позивачем грошових коштів за приймання додаткової кількості стічних вод в період з 01.05.2005 р по 01.11.2005 р. в зв»язку з тим, що договори № 68 та 68/1 від 01.05.2005 р., на його думку, є укладеними з 04.11.2005 р.
Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу з висновками, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вказуючи на те, що відповідачу нарахована додаткова сума до сплати, згідно з діючим на той час «Паспортом водного господарства» від 24.12.2004 р.
Крім того, позивач вказує на те, що згідно діючого на той час «Паспорту водного господарства»від 24.12.2004 р. була нарахована додаткова кількість стічних вод. У жовтні 2005 р. ВАТ «ЛЗМК»надав новий «Паспорт водного господарства», на підставі якого додаткова кількість стічних вод з 01.10.05 р. була нарахована по корегованим даним. Таким чином, КП «Водоканал»не має підстав для перерахування додаткової кількості стічних вод за період з 01.05.2005 р. по 01.10.05 р. по ВАТ «ЛЗМК».
Більш того, позивач посилається на ст. 19 Закону України від 10.01.2002 р. за № 2918-Ш «Про питну воду та питне водопостачання», згідно якого послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі типового договору.
При цьому, при розрахунках оплати послуг з водовідведення необхідно застосовувати п. 15.9 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 р. за № 165/374, який визначає, що додаткова кількість стічних вод, що потравляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодці у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: при загально-сплавній системі каналізації -відповідно до території, що займає підприємтсво, за нормами БніП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби; при роздільній системі каналізації -20% від розрахункових об*ємів стічних вод згідно вищенаведеного. У разі виявлення розбитих кришок люків колодязів, провалів грунту біля люків колодязів, щілин між грунтом та зовнішньою поверхнею колодязів додаткова кількість стічних вод розраховується за вищенаведеним.
Також, позивач вказує на те, що відповідно до БніП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди п. 2.10 в періоди дощів та сніготанення в каналізаційні мережі неорганізовано потрапляють дощові стоки за рахунок інфільтрації грунтових вод та через нещільності люків колодязів. Оскільки, цей додатковий неврахований приток завантажує мережі водовідведення, насосні станції та очищувальні споруди, то він повинен оплачуватися абонентами. Неврахована кількість стічної води, яка підлягає сплаті підприємством в даному випадку 20 %, від загальної кількості дощових стоків, які розраховані згідно «Паспорту водного господарства».
Разом з тим, правомірність застосування КП «Водоканал»при укладанні договору п.15.9 Правил, підтверджується п.2.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду України від 19.02.02 р. № 37 та зареєстрованої МЮ України 26.04.02 р. за № 402/6690, згідно якого, за додаткову кількість стічних вод, що надходять до міської каналізації у період дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації на території підприємств, останні сплачують, згідно з п.15.9 Правил користування. Укладення даного договору є обов*язковим, відповідно до ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»та ч.6 ст.179 ГК суб*єкти, які забезпечують споживачів послугами, що передбачені законом, зобов*язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну і часткове скасування рішення місцевого господарського суду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи між відповідачем та Лозівським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства існували довгострокові договірні взаємовідносини відповідно до котрих відповідач не сплачував 20%за прийняття додаткової кількості стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі в період від розрахункового об'єму стічних вод.
Комунальне підприємство «Водоканал»Лозівської міської ради Харківської області (позивач по справі) зареєстроване 25.04.2005 року, якому передані на баланс мережі водопостачання, а також приймання та очищення стічних стоків.
Згідно ст. 19 Закону України від 10.01.2002 р. №2918-III «Про питну воду та питне водопостачання»послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі типового договору.
13.05.2005 року відповідач отримав від позивача два проекти дого ворів №68 та №68/1 від 01.05.2005року на відпуск води з комунального водопро воду та приймання стоків у комунальну каналізацію.
Проекти договорів були розглянуті, підписані і разом з протоколом розбіжно стей направлені відповідачем поштою до позивача 02.06.2005 року. В протоколі розбі жностей одним із пунктів був виключений з договору другий абзац п.8, а саме: «Водоканал приймає додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі в період дощів та снігопадів в розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод від загального об»єму площі по даним гидрометеослужби (згідно п.15.9 «Правил»).
Позивач підписав протокол розбіжностей, але надав протокол узго джень розбіжностей, де просив п.8 залишити у його редакції. 28.07.2005 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору укладеним в його редакції (справа №15/339-05).
Під час судових засідань Українським науково-дослідним інститутом прогресивних технологій у комунальному господарстві, далі ЗАТ «УкркомунНДІпрогрес», була проведена перевірка, якою з'ясовано, що раніш виданий «Паспорт водного господарства»відповідача містить помилки.
Після чого, 25.10.2005 року в судовому засіданні, обидві сторони дійшли згоди щодо редакції другого абзацу п.8 по обом договорам (редакція КП «Водоканал»була змінена) про що винесене рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2005 р. по справі №15/339-05 (копія додається).
Згідно ч.2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішення суду, яким ви рішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Отже рішення, яке прийняте 25.10.2005 року, набирає чинності, згідно ст. 85 ГПК України, через десятиденний строк з дня його прийняття, тобто договори № 68 та 68/1 від 01.05.2005 року вважаються укладеними з 04.11.2005 року і з цього часу позивач мав право нараховувати плату за додаткову кількість стічних вод. Крім того позивач не надав доказів розрахунку додаткових стічних вод за даними гідрометеослужби, як це передбачено умовами, укладеного сторонами договору
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з відповідачем, що його фактична заборгованість складає 17 586,35 грн.
Клопотання щодо надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, рішення місцевого господарського суду підлягає зміні та частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 49, 99,101, п.2 ст. 103, п.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2006 р. по справі № 53/04-06 змінити. Рішення в частині стягнення 17338,65 грн. основного боргу, 11,30 інфляційних, 136,40 грн. річних, 173,39 грн. держмита скасувати та в позові в цій частині відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя
Судді