Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-42/49-06 суддя Яризько В.О.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Істоміна О.А.
“20» червня 2006 року м. Харків
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Істоміної О.А., Кравець Т.В.
при секретарі Кобзєвій Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - Горбань О.В. - представник, дор. № 3-юр від 10.03.2004 року (у справі);
відповідача - Головко А.І. -представник, дор. № 596/10/10 від 20.02.2006 року (у справі);
розглянувши апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (вх. № 1482Х/2)
на постанову господарського суду Харківської області від 27 березня 2006 року по адміністративній справі № АС-42/49-06 та матеріали справи
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя", с. Жовтневе
до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області
про спонукання до вчинення дій, -
встановила:
У лютому 2006 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя" звернулося до господарського суду Харківської області і після уточнення позовних вимог просило зобов'язати Красноградську міжрайонну державну податкову інспекцію у Харківській області визнати безнадійним податковий борг Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя" по податку з доходів фізичних осіб за 2003-2004 роки (прибуткового податку) в сумі 145559,18 грн. та списати його як безнадійний на підставі п.п. "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" обґрунтовуючи свої вимоги наявністю в діяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя" форс-мажорних обставин, безпосереднім впливом цих обставин на можливість підприємства сплатити податки та збори, при виникненні внаслідок дії форс-мажорних обставин безнадійного податкового боргу.
Постановою господарського суду Харківської області від 27 березня 2006 року позов було задоволено частково. Зобов'язано Красноградську міжрайонну державну податкову інспекцію у Харківській області визнати податковий борг Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя" по податку з доходів фізичних осіб за 2003 -2004 роки в сумі 143788,57 грн. безнадійним на підставі п.п. "г", п.п. 18.2.1. п. 18.2. статті 18 Закону України "про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зобов'язано Красноградську міжрайонну державну податкову інспекцію у Харківській області списати безнадійний податковий борг Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя" по податку з доходів фізичних осіб за 2003 -2004 роки у сумі 143788,57 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з державного бюджету на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя" витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про її скасування та прийняття нової постанови, якою у позові відмовити. При цьому посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, а також вказаним відповідачем фактам на була надана належна правова оцінка.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя" відзив на апеляційну скаргу не надало, у судовому засіданні просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, вважає її законною та обґрунтованою.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивач звернувся до відповідача з заявою від 21 липня 2004 року за №1059 про визнання та списання безнадійного податкового боргу в порядку, передбаченому п. 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 20 грудня 2000 року, до якої було додано висновок Торгово-промислової палати України № 8797/05-4 від 16 липня 2003 року про пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських культур на площах підприємства позивача внаслідок несприятливих погодних умов станом на 20 квітня 2004 року, що є форс-мажорними обставинами. В задоволенні даної заяви було відмовлено. Відповідачем наявність форс-мажорних обставин не спростовується.
Як свідчать матеріали справи, основним видом діяльності підприємства позивача є вирощування сільськогосподарських культур.
За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності в 2003-2004 роках станом на 31 грудня 2004 року у позивача утворився податковий борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку) в сумі 418133,56грн. Актом перевірки відповідача від 22 квітня 2005 року № 156/23-104 була підтверджена наявність суми боргу у позивача зі сплати податку з доходів фізичних осіб станом на 31 грудня 2004 року в сумі 418133,56грн.
Протягом 2004 -2005 років ця сума боргу була частково списана податковою інспекцією, а саме: відповідно до довідки від 29 листопада 2004 року та рішення № 11 від 29 листопада 2004 року було списано як безнадійний податковий борг з прибуткового податку в розмірі 156157,80грн. на підставі висновку ТПП України № 8797/05-4 від 16 липня 2003 року, та відповідно до довідки від 05 травня 2005 року та рішення № 2 від 05 травня 2005 року списано як безнадійний податковий борг з прибуткового податку в розмірі 118187,19грн. на підставі рішення господарського суду Харківської області №27/114-05 від 19 квітня 2005 року. Підставою для списання 118187,19 грн. прибуткового податку було закінчення строку позовної давності по стягненню даної суми.
Таким чином, як встановлено судом першої інстанції, залишок неописаної суми податкового боргу позивача по сплаті прибуткового податку з суми боргу станом на 31 грудня 2004 року складає 143788,57грн.
Але згідно з уточненими даними бухгалтерського обліку підприємства позивача з вказаної суми боргу на 2003 рік припадає - 99019,23грн. (з них сплачено 1292 грн.), залишок 97727,23 грн., на 2004 рік - 66238,95 грн. (з них сплачено 18407 грн.), залишок 47831,95 грн., решта суми боргу в розмірі 59724,65 грн. (нараховано 63381,65 грн., сплачено - 3 657 грн. ) утворилась за 2005 рік.
Але різниця між заявленою позивачем несписаною сумою податкового боргу та несписаною сумою податкового боргу встановленого судом в розмірі 1770,61грн. позивачем документально не було доведено не в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Несплачені своєчасно позивачем узгоджені податкові зобов'язання, відповідно до вимог п.1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вважаються податковим боргом. До матеріалів справи додано та господарським судом досліджені і визнані достатніми усі документи, що служать доказом того, що податковий борг зі сплати прибуткового податку з доходу фізичних осіб у позивача виник саме внаслідок дії обставин непереборної сили.
Засвідчені ТПП України форс-мажорні обставини спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур, вирощування та продаж врожаю яких фактично є єдиним видом господарської діяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя", а тому підприємство позивача не лише не змогло отримати запланованих доходів від продажу врожаю загиблих сільськогосподарських культур, але й було змушено залучити додаткові фінансові ресурси для усунення наслідків дії форс-мажорних обставин (кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 59-2005 від 23 червня 2005 року на 150000 грн.). Сума витрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур склала 448,6 тис. грн., про що свідчить розрахунок за вихідним номером 58 від 10 липня 2005 року. Сума витрат, понесених в результаті пересіву загиблих сільськогосподарських культур, згідно з розрахунком склала 367,6 тис. грн. Таким чином, лише прямі несприятливі фінансові наслідки форс-мажорних обставин склали 816,2 тис.грн. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя" не мало можливості за 2003 рік повністю здолати пагубний вплив форс-мажорних обставин на результати фінансово-господарської діяльності товариства. Результати фінансової кризи, яка виникла у результаті загибелі посівів у 2002 році вплинули на результати господарської діяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя" також у 2003-2005 роках.
Крім того, позивач крім зобов'язань по сплаті податків, повинен був виконувати і цивільно-правові зобов'язання, необхідність у яких викликана потребами його господарської діяльності. Внаслідок форс-мажорних обставин заборгованість позивача по цивільно-правовим зобов'язанням склала станом на 31 грудня 2002 року - 374428,0грн., станом на 31 грудня 2003 року -638237 грн., станом на 31 грудня 2004 року -421624 грн., станом на 31 грудня 2005 року - 614340грн. (заборгованість перед банківськими установами за кредитними договорами, по сплаті заробітної плати, орендної плати за земельні паї, заборгованість перед постачальниками необхідної продукції: паливно-мастильні матеріали, запчастини до сільськогосподарської техніки, добрива та ін.).
Оскільки чинне законодавство не передбачає механізму визнання таких зобов'язань безнадійними, через що їх несвоєчасне виконання з невідворотністю спричинить банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя".
Тобто, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин підприємство позивача було позбавлено можливості розрахуватись із бюджетом, а тому між форс-мажорними обставинами та податковим боргом, що виник, є прямий причинний зв'язок, і, як вірно зазначив місцевий господарський суд, дію цих форс-мажорних обставин Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя" не могло а ні передбачити, а ні попередити, а ні усунути власними силами.
Відповідно до п.п. 18.2.1. п.18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, що виник внаслідок обставин непереборної сили, у порядку, визначеному Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом ДПА України від 14 березня 2001 року №103.
Згідно п.п. 3.4. п. З вказаного Порядку, визначено, що під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.
Згідно п. 5.1 Порядку зазначено, що у випадках передбачених п.п.3.3., п.п.3.4. цього Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податку, зборів, інших платежів, які просять списати.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, правовий інститут списання безнадійного податкового боргу встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є законом про оподаткування. За змістом названого закону списання безнадійного податкового боргу призводить до погашення податкових зобов'язань, що його сформували. Таким чином, згідно з законом про оподаткування, яким є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", внаслідок списання безнадійного податкового боргу обов'язок платника податку сплатити ті суми податків і зборів, які входять до його складу, припиняється. А з огляду на викладене, списання безнадійного податкового боргу є невід'ємною частиною механізму справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, вимоги позивача заявлені у відповідності до чинного законодавства, доведені документально, тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає посилання відповідача на статтю 68 Закону України № 2505 «Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України", згідно якої заборонено у 2005 році проводити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), як на підставу своїх заперечень, необґрунтованими, оскільки дія цих Законів розповсюджуються на правовідносини, які виникли у 2005 році.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області не було надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому її вимоги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів приходить висновку, що заперечення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 27 березня 2006 року по справі № АС-42/49-06 була ухвалена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 27 березня 2006 року по справі № АС-42/49-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-42/49-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді