Справа № 187/363/13-ц
2/0187/176/13
іменем України
"23" квітня 2013 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі Горденко В.В., розглянувши у відсутності осіб, які беруть участь у справі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
26.03.2013 року до Петриківського районного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між ними, зазначивши, що з 17 грудня 1991 року вони перебувають у шлюбі, який зареєстровано районним відділом ЗАГС Царичанського району Дніпропетровської області, актовий запис № 158.
Від шлюбу мають двох дітей: доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сімейно-шлюбні стосунки не склалися через втрату почуттів та взаємоповаги одне до одного. Проживають за одною адресою, але фактичні шлюбні відносини між ними припинені з 2008 року. З того часу спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети.
За ці роки примирення між ними не відбулося, тому вона змушена звернутись до суду та просить розірвати шлюб між ними, оскільки подальше сумісне проживання та збереження шлюбу неможливе.
У судове засідання позивачка надала заяву, у якій позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу без її участі. Після розірвання шлюбу бажає залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1» (а.с. 12).
Відповідач - ОСОБА_2, у судове засідання надав заяву, у якій позов визнає, на розірвання шлюбу погоджується, просить розглядати справу у його відсутності. (а.с. 13).
Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини:
Згідно з копією свідоцтва про шлюб, актовий запис № 158 від 17.12.1991 року, складений районним відділом ЗАГС Царичанського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 17.12.1991 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 (а.с. 5).
Судом встановлено, що фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинені з 2008 року, що не заперечувалось сторонами, подружжя на примирення не погоджується. Головною причиною розпаду сім'ї є причини психологічного характеру.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги, що розірвання шлюбу є дійсною волею подружжя, фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені, сторони не ведуть спільного господарства, мають окремі бюджети, примирення на день розгляду справи між ними не відбулося, суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідачка ОСОБА_1 виявила бажання після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 105, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 212, 213, 215, 235 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 грудня 1991 року районним відділом ЗАГС Царичанського району Дніпропетровської області, актовий запис № 158 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 залишити шлюбне "ОСОБА_1".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його винесення.
Суддя: І. М. Іщенко