Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 квітня 2013 р. Справа № 805/4674/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час постановлення 12 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції
Донецької області Державної податкової служби
до державного підприємства «Шахтарськантрацит»
про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих
платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку
на прибуток в сумі 1808333,00 гривень
Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 1808333,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у відповідача - державного підприємства «Шахтарськантрацит» виник податковий борг з податку на прибуток у розмірі 1808333,00 гривень, який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в декларації з податку на прибуток від 8 лютого 2013 року № 9087139924 на суму 1808333,00 гривень, чим порушено вимоги пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до канцелярії суду заяву від 22 квітня 2013 року про розгляд справи у відсутність представника Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву від 22 квітня 2013 року про розгляд справи у відсутність представника підприємства та заяву від 19 квітня 2013 року про визнання позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання сторін, суд прийшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд,-
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, органи державної податкової служби є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою суб'єктами господарювання податків та зборів.
Відповідач - державне підприємство «Шахтарськантрацит», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 32299510, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 4-5), перебуває на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків з 8 травня 2003 року за № 187 згідно з довідкою (а.с. 6).
8 лютого 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 9087139924 за 2012 рік, в якій відповідач визначив до сплати авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року, в сумі 1808333,00 гривень (а.с. 9-11).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України.
Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.
Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з податку на прибуток згідно поданої податкової декларації за 2012 рік у розмірі 1808333,00 гривень не сплачені, що не заперечується відповідачем.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на прибуток в сумі 1808333,00 гривень.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
29 жовтня 2001 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/103, яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 26 листопада 2001 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 18).
27 грудня 2001 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/567, яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 2 січня 2002 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 19).
6 листопада 2001 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/116, яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 26 листопада 2001 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 16).
27 грудня 2001 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/490, яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 3 січня 2002 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 17).
Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.
Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.
Як вбачається із матеріалів справи, державне підприємство «Шахтарськантрацит» починаючи з 27 грудня 2001 року (дата формування другої податкової вимоги) по 14 березня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги є чинними.
Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на прибуток та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене вище, а також на те, що відповідач не заперечував щодо наявності заборгованості у розмірі 1808333,00 гривень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 112, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 1808333,00 гривень задовольнити повністю.
Стягнути кошти державного підприємства «Шахтарськантрацит» (ЄДРПОУ 32299510) з розрахункових рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 1808333 (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста тридцять три) гривні 00 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 23 квітня 2013 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.