Справа № 0308/14664/12
Провадження № 2/161/746/13
15 квітня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
представника відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації Луцької міської ради від 09.09.2004 року № 640-р та свідоцтва про право власності на кімнату АДРЕСА_2,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації Луцької міської ради від 09.09.2004 року № 640-р та свідоцтва про право власності на кімнату АДРЕСА_2.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 1995 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Після народження сина вони проживали в приміщенні гуртожитку за адресою АДРЕСА_2. У 2005 році за спільні кошти придбали рівноцінну суміжну кімнату № 18б.
В квітні 2012 року він отримав від ОСОБА_3 вимогу про виселення з кімнати АДРЕСА_2. Як стало йому відомо, то відповідач без його згоди приватизувала кімнату на неї та сина, хоча в той період він постійно проживав з ними.
Просить суд, визнати недійсним розпорядження органу приватизації Луцької міської ради від 09.09.2004 року № 640-р та свідоцтва про право власності на кімнату АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та просили позов задовольнити.
Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали, просили суд в його задоволенні відмовити.
Представник Луцької міської ради позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що розпорядженням органу приватизації Луцької міської ради від 09.09.2004 року № 640-р було задоволено заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та на цій підставі видано свідоцтво про право власності № 7486303 від 16 вересня 2004 року на житлове приміщення АДРЕСА_2.
Згідно з п. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Судом встановлено, що станом на 2004 року позивач не був зареєстрований в приміщенні гуртожитку в АДРЕСА_2, однак проживав в ньому постійно, крім періодичних виїздів на заробітки.
Факт постійного проживання ОСОБА_1 у спірному житловому приміщенні в судовому засіданні підтверджено показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Судом з'ясовувалось питання щодо користування іншим житловим приміщенням позивачем, зокрема, за адресою реєстрації АДРЕСА_1, де позивач був зареєстрований. Однак, відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2001 року він був визнаний таким, що втратив право на користування ним.
Приватизація здійснюється шляхом відчуження на користь громадян України у спосіб безоплатної передачі їм квартир, кімнат в гуртожитку з розрахунку санітарної норми 21 кв.м. загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї. До членів сім'ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Так, сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з травня 1995 року.
Згідно до ст.. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача відноситься чоловік наймача.
Здійснюючи приватизацію займаного житлового приміщення відповідач перебувала в шлюбі з позивачем, факт проживання позивача у спірній житловому приміщенні скрила від органу приватизації та від чоловіка, так як останній заяви про відмову від участі у приватизації не писав.
Власне, відсутність заяви позивача про відмову від участі у приватизації і дає підстави суду погодитись з тим, що про здійснення приватизації у 2004 році йому не було відомо.
Що ж до того, що позивач знав про те, що дане житло приватизовано в 2006 році, коли реєструвався в ньому, то це не є беззаперечним доказом, так як свідоцтво про право власності йому ніхто не пред'являв. Крім того, доказом того, що позивачу стало відомо про приватизацію житлового приміщення є те, що в матеріалах справи (а.с. 6) є письмова вимога від 27 березня 2012 року, якою позивача поставлено до відома про те, що відповідач являється єдиним власником кімнати АДРЕСА_2, а тому ОСОБА_1 повинен її звільнити, то позивачем не пропущено строк для звернення до суду з позовом.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розпорядження відділу з приватизації житлового фонду Луцького міськвиконкому від 09.09.2004 року за № 640-р в частині приватизації кімнати АДРЕСА_2 та свідоцтва про право власності за № 746303, виданого на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_6 слід визнати недійсними.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 212-215, 224, 225 ЦПК України, на підставі ст. 47 Конституції України, ст. 63 ЖК України, Закону України «Про приватизацію», суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним розпорядження відділу з приватизації житлового фонду Луцького міськвиконкому від 09.09.2004 року за № 640-р в частині приватизації кімнати АДРЕСА_2 та свідоцтва про право власності за № 746303, виданого на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Луцький міськрайонний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська