22.04.2013 Справа № 756/4065/13-ц
Ун.№756/4065/13-ц
Пр. 2/756/2189/13
13 квітня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
при секретарі - Субіну М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Завод «Генератор» про стягнення збитків та заподіяної моральної шкоди,
У березні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, вказуючи, що з лютого 2012 року по червень 2010 року працював електриком в ДП завод «Генератор».
Після виходу в 2008 році на пенсію за віком позивач продовжував працювати до червня 2010 року. При цьому, на звернення до пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії дізнався, що на час розгляду заяви від 09.06.2010 року був відсутній необхідний для проведення перерахунку пенсії страховий стаж, оскільки ДП завод «Генератор» за 2008-2009 роки не здійснював відрахування страхових внесків.
На даний час згідно довідки СПОВ з 2008-2010 року є відомості про сплату внесків (у зв'язку з реструктуризацією боргу) включно по 05.05.2010 року.
За інформацією Управління пенсійного фону України в Оболонському районі м. Києва ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням набутого трудового стажу, але лише з часу сплати страхових внесків ДП завод «Генератор».
У зв'язку із цим, позивач просив стягнути з ДП завод «Генератор» збитки у розмірі 5000 грн. які складаються з різниці суми пенсійних виплат яку він мав би отримувати в разі належної сплати заводом відрахувань до пенсійного фонду із тією сумою пенсії яку він реально отримував, а також 4000 грн. заподіяної моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, при цьому пояснив, що визначаючи розмір моральної шкоди, крім іншого, виходив також із розміру сплаченого гонорару за юридичну консультацію.
Представник ДП завод «Генератор» проти позову заперечував та посилався на порушення справи про банкрутство заводу і відповідно стверджував про необґрунтованість позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 працював на заводі «Генератор» в якості електромонтера з 21.02.202 року (Наказ ІІ від 20.02.2002 року), звільнений за власним бажанням з 09.06.2010 року (Наказ 106-К від 09.06.2010 року), що підтверджується довідкою від 04.07.2012 року.
Згідно відповіді Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва від 18.02.2012 року №1917/06/Ф-61 ОСОБА_1 був проведений перерахунок пенсії з урахуванням набутого страхового стажу по 05.05.2010 року, при цьому на час розгляду заяви від 09.06.2010 року необхідний для перерахунку пенсії трудовий стаж був відсутній, оскільки страхувальником не були сплачені страхові внески. На даний час згідно довідки СПОВ з 2008-2010 року є відомості про сплату внесків (у зв'язку з реструктуризацією боргу) включно по 05.05.2010 року.
За цією ж довідкою наведено відомості реально отримуваної пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2010 року по 01.01.2013 року та можливий розмір пенсійних виплат які були б нараховані за вказаний період у разі своєчасної сплати внесків ДП завод «Генератор» до пенсійного фонду.
У відповідності до ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування не поширюється.
Таким чином, суд не бере до уваги посилання представника відповідача про неможливість здійснення ДП завод «Генератор» належних відрахувань страхових внесків із заробітної плати ОСОБА_1 під час процедури банкрутства заводу.
Відповідно до ст. 24 Закону Ураїни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтями 14,15 Закону страхувальниками та платниками страхових внесків до солідарної системи за застрахованих осіб визначено роботодавців.
Порядок нарахування та сплати страхових внесків визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за №64/8663 з відповідним змінами.
Згідно з підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 розділу 5 вищевказаної Інструкції обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).
Враховуючи зазначене та відомості Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо розміру реально отримуваної пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2010 року по 01.01.2013 року та її різницю з можливим розміром пенсійних виплат які були б нараховані за вказаний період у разі своєчасної сплати внесків ДП завод «Генератор» на думку суду позовні вимоги про стягнення 5000 грн. збитків є законними та обґрунтованими.
Ч.1 ст.23 ЦК України визначає гарантоване право особі на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності до п.2.ч.1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Позивач загальну суму завданої моральної шкоди оцінює в 4 000 грн., при цьому обґрунтовує її стражданнями та позбавленнями, яких зазнав у зв'язку із неможливістю отримати заслужену пенсію, а також здійсненими витратами на юридичну допомогу.
Разом з тим, позивач не в повній мірі обґрунтував зазначену оцінку моральної шкоди саме в розмірі 4 000 грн. так як в судовому засіданні не надав відповідних доказів щодо характеру та обсягу страждань яких зазнав, характеру немайнових втрат саме на таку суму позову, більше того, ототожнив її із витратами на правову допомогу.
Таким чином, суд вважає, що внаслідок несвоєчасного перерахування ДП завод «Генератор» належних відрахувань страхових внесків із заробітної плати ОСОБА_1 останньому заподіяно моральну шкоду у розмірі 500 грн.
У відповідності до ч.3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з ДП завод «Генератор» судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. в дохід держави.
На підставі ст.ст. 14,15, 24 Закону Ураїни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керуючись Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст.ст. 10, 11, 22, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ДП Завод «Генератор» про стягнення збитків та заподіяної моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути із ДП Завод «Генератор» на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн. збитків заподіяних невчасним здійсненням страхових внесків до Пенсійного фонду України та 500 (п'ятсот) грн. заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути із ДП Завод «Генератор» в дохід держави 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. понесених судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В. Шевчук