16 квітня 2013 р.Справа № 2-а-10578/11/1412
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Разумовська Ольга Георгіївна
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Танасогло Т.М.
при секретаріКапустинська А.М.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, здійснення перерахунку пенсії, -
встановиЛА:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, здійснення перерахунку пенсії.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2011 року позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо застосування при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати за 2007 рік неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії призначеної позивачу з 01.09.2011 з урахуванням страхового стажу набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2010 рік у розмірі 1982, 63 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру, згідно ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На її звернення щодо розміру перерахунку пенсії відповідач повідомив, що при перерахунку пенсії для розрахунку заробітку, з якого обчислюється пенсія, була застосована середня заробітна плата працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 р. Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати середню заробітну плату за 2010 рік.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно ст.ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту - Закон № 1058). Вказана норма закону передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Наведена редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналізуючи відновлену (діючу) норму абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін "обчислення пенсії" у правовому розумінні тотожний терміну "призначення пенсії", а не перерахунку.
Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.
Правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями.
Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з наведеного середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону 1058 і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
Враховуючи наведене правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 р. відсутні, показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
З огляду на викладене, оскаржувану відповідачем постанову суду першої інстанції не можна вважати такою, що прийнята відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її скасування з постановленням нового рішення у справі.
Аналогічну правову позицію висловив Вищій адміністративний суд в своїй Ухвалі від 20 жовтня 2011 року зі справи № К/9991/43419/11 та від 03 листопада 2011 року зі справи № К/9991/43216/11.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 183-2, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, - задовольнити.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2011 року по справі № 2-а-10578/11/1412, - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, здійснення перерахунку пенсії, - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя Т.М. Танасогло