16 квітня 2013 р.Справа № 2а/1570/3170/2011
Категорія: 5.5 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Коваль М.П.
при секретаріКапустинській А.М.
за участю сторін:
ТОВ „Алді"Левченко А.Г. (довіреність)
ДП ІМТПКушнірук О.С. (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року по справі за позовом державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" до контрольно-ревізійного управління в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" про визнання протиправними та скасування вимоги контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 02.03.2011 року № 15-05-34-14/1794, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до контрольно-ревізійного управління в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" про визнання протиправними та скасування вимоги контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 02.03.2011 року № 15-05-34-14/1794.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року в задоволені адміністративного позову державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" відмовлено повністю.
ТОВ „Алді" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:
Відповідно до частини 3 статті 19 Господарського кодексу України однією з сфер державного фінансового контролю за господарською діяльністю суб'єктів господарювання є збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності.
Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Статтею 2 Закону України від 26.01.93 p. N 2939 "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України", в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон N 2939) передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Частинами 2, 5 ст. 2 Закону України N 2939 передбачено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці повного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи.
Згідно зі ст. 11 Закону України N 2939 ревізії можуть здійснюватись як в плановому, так і в позаплановому порядку.
Пунктом 1 статті 10 Закону України N 2939 передбачено, що органам ДКРС надано право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Відповідно до вимог п. ч. 5 ст. 11 Закону - позапланова виїзна ревізія проводиться у разі надходження фактів, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законодавством до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби та на підставі рішення суду.
Відповідно доручення ГоловКРУ України від 29.11.2010 № 05-18/1294, звернення Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України від 15.11.2010 №8/4/4-13295 (ДСК), постанови Апеляційного суду м.Києва від 12.11.2010 №01-7697-ПП та від 20.12.2010 року на підставі направлень на проведення ревізії від 30.11.2010 № 1734 та від 01.12.2010 № 123 було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ««Іллічівський морський торговельний порт» за період з 17.04.2002 по 01.12.2010 року.
Ревізію фінансово-господарської діяльності було проведено з 01.12.2010 по 09.12.2010 та з 11.01.2011 по 27.01.2011 року у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану.
03.02.2011 року було складено Акт № 05-19/86 про результати позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності в ДП «Іллічівський морський торгівельний порт».
Відповідно до абз. 3 п.3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 зустрічна звірка - метод документального підтвердження у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
Отже, було проведено зустрічну звірку в ТОВ «Алді», за результатами якої складено довідку від 03.02.2011 № 05-19/87
Не погодившись із висновками Акту, позивачем були надіслані заперечення на адресу КРУ в Одеській області.
28.02.2011 року Заступником начальника КРУ в Одескій області були затверджені висновки на зауваження до акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» за період з 17.04.2002 року по 01.12.2010 року, № 05-19/86 від 02.03.2010 року.
02.03.2011 року відповідачем був направлений лист на адресу ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» про усунення виявлених ревізією порушень, яким позивачу були пред'явлені вимоги на підставі Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року з урахуванням встановлених під час ревізії обставин.
Не погодившись із п. 4 зазначеної вимоги від 02.03.2011 року №15-05-34-14/1794 позивач звернувся до суду із даними позовними вимогами.
У пункті 4 Вимог КРУ в Одеській області від 02.03.2011 року №15-05-34-14/1794 зазначено, що підприємства та визначення внесків (долів) сторін, внаслідок завищення капітальних вкладень на суму 2 225 016,95 грн. необґрунтовано збільшено долю капітальних вкладень ТОВ «Алді» на зазначену суму.
Крім того, зі складу майна цілісного майнового комплексу державного підприємства здійснено відчуження державного майна (що не підлягає приватизації, у тому числі портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енергопостачання та водовідведення, автомобільні дороги па залізничні колії інше) та оформлення права власності на загальну суму 556 916,00 гривень, що є порушенням ч.2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-ХІІ, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847-ХІУ, у зв'язку з чим:
- за умовами дотримання вимог законодавства щодо відчуження державного майна, отримати відповідний дозвіл органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності;
- прийняти заходи щодо перерозподілу часток вкладень між Портом та ТОВ «Алді» для зазначення у свідоцтві на право власності.
Відповідно до договору про спільну діяльність № 97-0 від 17.04.2002 року, укладеного між ДП «Іллічівський морський торгівельний порт», ДП «База матеріально-технічного забезпечення» та ТОВ «Алді» сторони здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації Комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних та транзитних вантажів, що вивозяться з порту автотранспортом, з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного та агентського обслуговування та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення.
Пунктом 4.5 договору про спільну діяльність від 17.04.2002 № 97-0 зазначено, що перелік і вартість майна Товариства зазначені у додатку № 4 до договору, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1 додатку № 3 зазначено, що у порядку внеску ТОВ «Алді» на весь термін дії договору передає в спільну діяльність майно, кошти та виконує роботи загальною вартістю 3 403 227,00 грн., що складає 45% від загального внеску сторін.
Але, пунктом 4.7 договору зазначено, що розмір часток Сторін в спільному майні за даним договором складає: Порт - 55%, Підприємство - 15%, Товариство - 30%.
У зв'язку із скасуванням державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ДП «База матеріально-технічного забезпечення», яка є другою стороною по договору про спільну діяльність, додатковою угодою від 29.03.2003 № 1 внесено зміни до договору про спільну діяльність та відповідно до п. 4.7. Договору із змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 29.03.2003 року розмір часток Сторін у спільному майні становить: Порт - 55% та ТОВ «Алді» - 45 %.
Додатковими угодами до договору про спільну діяльність від 17.04.200 №97-0, а саме: від 23.06.2003 №2, від 31.09.2003 № 3, від 03.11.2003 № 4 визначено фактичні внески Порту та ТОВ «Алді» у спільну діяльність.
Пунктом 4.9 договору від 17.04.2002 № 97-0 Про спільну діяльність визначено порядок додаткових внесків у спільну діяльність, а саме: у разі виникнення виробничої необхідності з придбання додаткового обладнання та майна, будівництва об'єктів нерухомості для використання в спільній діяльності, такі придбання та фінансування здійснюються за рахунок власних коштів кожної з Сторін. Придбання майна за рахунок коштів спільної діяльності до розподілу прибутку між Сторонами договору не допускаються. Кошти, витрачені Портом і Товариством згідно з домовленостями на придбання рухомого майна чи будівництво об'єктів нерухомості, призначених для використання в спільній діяльності, формують та збільшують суму внеску кожного з них у спільну діяльність. Витрати кожної із Сторін на зазначені цілі повинні бути визнані іншою Стороною, що підтверджується додатковою угодою, яка після взяття її на облік податковим органом є невід'ємною частиною договору.
Судом встановлено, що ТОВ «Алді» для ведення спільної діяльності у період з 31.07.2003 по 29.03.2005 року на розрахунковий рахунок спільної діяльності перераховано грошових коштів у сумі 2 072 332,55 гривень.
Станом на 23.06.2003 року внесок Порту становив 65,5% (або у грошовому виразі 4 159 500 грн.) від загального внеску, ТОВ «Алді» - 34,5% (2 190 881,11 грн.).
Станом на 31.09.2003 року внесок Порту - 64,1% (4 191 664 грн.), ТОВ «Алді» -35.9% (2 339 596,34 грн.).
Станом на 03.11.2003 року внесок Порту - 55,1% (4 191 664 грн.), ТОВ «Алді» -44,9% (3 410 804,34 грн.).
Додатковою угодою № 7 від 16.07.2007 року визначено, що станом на 01.07.2007 року фактичний розмір внеску Порту у спільну діяльність у грошовому виразі становить 4191664.00 грн., який складається із вартості основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, внесок ТОВ «Алді» - 5455804,34 грн., який складається із вартості основних засобів в сумі 56373,47 грн., грошових коштів - 2072332,00 грн. та суми коштів, витрачених на реконструкцію складу № 27 у відповідності з погодженою сторонами проектно-кошторисною документацією та актів виконаних робіт у розмірі 3327098,32 грн. (п. 8 додаткової угоди). При цьому, цією додатковою угодою (п. 2) зазначено, що у будь якому випадку доля прибутку, що належатиме Порту, не може бути меншою 55,1% .
Згідно банківської виписки розрахункового рахунку № 2600031145501 (рахунок спільної діяльності) ТОВ «Алді», за виконані роботи ТОВ Фірма «АББО», перераховано кошти у сумі 3277120,00 грн. з розрахункового рахунку спільної діяльності.
Пунктом 10 додаткової угоди № 1 від 29.03.2003, внесено зміни до п. 4.9 до договору про спільну діяльність з зазначенням, що у разі виникнення виробничої необхідності з придбання додаткового обладнання та майна будівництва об'єктів нерухомості для використання в спільній діяльності, таке придбання та фінансування здійснюються за рахунок власних коштів кожної Сторони, за взаємним погодженням. Кошти витрачені Портом, Товариством згідно з домовленостями, на придбання додаткового обладнання та майна, будівництва об'єктів нерухомості для використання в спільній діяльності формують та збільшують суму внеску кожного з них у спільну діяльність.
Судом встановлено, що погодження Порту на момент ревізії стороною не було надано.
Додаткової угодою № 6 від 04.06.2007 року, яка підписана начальником порту Скворцовим Г.П. та директором ТОВ «Алді» Барікяном С.С., продовжено строк дії договору до 31.12.2037 року. Додаткова угода щодо продовження строків дії договору не погоджена з Міністерством транспорту та зв'язку України.
Пунктом 8 додаткової угоди № 7 від 16.07.2007 року визначено, що сума 2 072 332,00 грн. зазначена, як грошові кошти, а не капітальні вкладення.
Але, у п. 3 додатку № 1 до договору зазначено, що створений за рахунок капітальних вкладень Товариства Комплекс на час дії договору про спільну діяльність, згідно вимог ст. 432 Цивільного Кодексу України (на 17.04.2002 року діяв ЦК УРСР) набуває статусу спільної часткової власності. Право спільної часткової власності сторін на нерухоме майно Комплексу оформлюється в порядку передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.
Таким чином судом встановлено, що висновками Акту КРУ в Одеській області було правомірно встановлено, що в порушення п.п. 4.5, 4.9 договору від 17.04.2002 № 97-0, п. 3 додатку № 1 до договору про спільну діяльність та ст. 193 Господарського кодексу від 16.01.2003 № 436-1V, внаслідок перерахування коштів за роботи по реконструкції Комплексу з розрахункового рахунку спільної діяльності без погодження з Портом, розмір капітальних вкладень при розрахунку долів ТОВ «Алді» для оформлення права власності безпідставно завищено на суму 2 072 332,55 гривень.
Крім того, Актом Ревізії було встановлено, що виконання робіт з підготовки робочого проекту, проведення його узгодження у всіх контролюючих органах, реконструкції території сумісної діяльності на базі складу № 27 ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» проведено згідно договору підряду від 08.08.2002 № 20, укладеному між ТОВ «Алді» (далі - Замовник), в особі директора Лазарева О.С. та колективним малим підприємством будівельною фірмою «Моноліт» (далі - Підрядник КМП БФ «Моноліт»), в особі директора Тельписа А.В. Кінцевий термін виконання робіт згідно графіку, який є додатком до договору, грудень 2002 року. Вартість робіт по договору складає 2 422 400,00 грн. з ПДВ. Договірна ціна динамічна.
Додатковою угодою від 11.11.2002 року № 1 до вищезазначеного договору передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник КМП БФ «Моноліт» приймає на себе обов'язок виконати роботи з реконструкції складської будівлі № 27 під «Автотермінал» - 2 черга. Договірна ціна є динамічною і складає 977 600,00 грн. з ПДВ.
Також, згідно договору підряду на будівництво від 05.05.2004 № 61. укладеному між ТОВ «Алді» (далі - Замовник), в особі оперативного управляючого Сумісною Діяльністю Лазарева О.С. та ТОВ Фірма «АББО» (далі - Підрядник ТОВ Фірма «АББО»), в особі директора Абрамяна В.Р. Кінцевий термін виконання робіт згідно п. 2.1 договору, до 1 жовтня 2004 року. Вартість робіт по договору складає 3 277 120,00 грн. з ПДВ. Вид договірної ціни не визначено.
До договору підряду на будівництво від 05.05.2004 № 61 було укладено додаткову угоду від 08.06.2004 № 1, якою змінено кінцевий термін виконання робіт до 10 квітня 2005 року.
За період, що перевіряється по вищезазначеним договорам підряду, згідно актів ф. КБ-2в, Підрядниками виконано робіт на загальну суму 6 529 144,60 грн.. а саме: по договору підряду від 08.08.2002 № 20 на суму 3 252 024,60 грн. з ПДВ; по договору підряду на будівництво від 05.05.2004 № 61 на суму 3 277 120,00 грн. з ПДВ.
Вибірковою перевіркою визначення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт по актах ф. КБ-2в на загальну суму 6 529 144,60 грн., у порушення вимог Державних будівельних норм, «Правил визначення вартості будівництва» (ДБН Д. 1.1-1-2000). затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (з змінами та доповненнями), встановлено безпідставне завищення вартості робіт у сумі 281 751,20 грн. з ПДВ, а саме: КМП БФ «Моноліт» у сумі 152684,40 грн. з ПДВ, що призвело до завищення визначення розміру капітальних вкладень ТОВ «Алді» та ТОВ Фірма «АББО» у сумі 129 066,80 грн., що призвело до завищення вартості майна ТОВ «Алді». У бухгалтерському обліку ТОВ «Алді» відображено, як збільшення вартості основних засобів.
Вартість ремонтно-будівельних робіт виконаних організацією у періоді, що ревізується склала 3 252 024,60 гривень.
Оплата КМП БФ «Моноліт» здійснювалася за рахунок коштів ТОВ «Алді», внесених у якості капітальних вкладень. Так, згідно банківської виписки розрахункового рахунку № 26005123201 ТОВ «Алді» у період з 23.08.2002 по 16.12.2003 року на розрахунковий рахунок КМП БФ «Моноліт» за виконані роботи перераховано кошти на загальну суму 3 252 024,60 гривень.
Вибірковою ревізією наявних у ТОВ «Алді» документів, а саме актів ф. КБ-2в на суму 3 252 024,60 грн. у порушення вимог «Правил визначення вартості будівництва» (ДБН Д. 1.1 -1-2000) встановлено безпідставне завищення вартості робіт на загальну суму 152 684,40 грн. (з ПДВ), а саме: у порушення вимог розділу 4 ДБН, як при складанні договірної ціни так і при розрахунках за виконані роботи, невірно визначено розмір загальновиробничих витрат без застосування знижуючих коефіцієнтів при розрахунку І та III блоків (І блоку - 0,4123;ІІІ-0,7821).
Визначення розміру загальновиробничих витрат підрядними організаціями повинно проводитися у порядку, визначеному розділом 4 ДБН Д. 1.1 -1-2000. У випадку, якщо при формуванні договірних цін і при взаєморозрахунках за виконані роботи застосовуються усереднені показники Додатків 3 і 4, для підрядних організацій, що не мають у своєму складі відособлених структурних підрозділів, усереднені показники граф 3 і 4 Додатків 3 і 4 повинні бути уточнені шляхом застосування при розрахунку І і III блоків загальновиробничих витрат понижуючих коефіцієнтів. Також, до суду не представлені уточнюючи обґрунтовані розрахунки загальновиробничих витрат.
Таким чином, встановлено порушення п. 3.2.9.2 ДБН Д. 1.1-1-2000 кошти на покриття витрат підрядника на улаштування та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд застосовано усереднений показник для визначення коштів на покриття витрат підрядника з улаштування та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд у розмірі 4,5% без застосування до них понижуючого коефіцієнту 0,15.
Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що державні будівельні норми «Правил визначення вартості будівництва» (ДБН Д 1.1-1-2000), затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174, встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом. Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва.
Ці норми можуть застосовуватися для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, які здійснюються на будовах (об'єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей.
Відповідно до п. 2 Додатку № 1 склад Порту передається у спільну діяльність з метою проведення його реконструкції для створення та подальшої експлуатації на його території Комплексу. Будівля складу № 27 обліковується на балансі Порту та відповідно, перебуває в загальнодержавній власності.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що перевіряючи КРУ в Одеській області був правомірно зроблений висновок, що при визначенні вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт КМП БФ «Моноліт» у порушення вимог Державних будівельних норм, «Правил визначення вартості будівництва» (ДБН Д.1.1 - 1- 2000), затверджених Наказом Держбуду України, відбулось безпідставне завищення вартості робіт на загальну суму 152 684, 40 грн., що також призвело до завищення розміру капітальних вкладень при розрахунку долів ТОВ «Алді» на зазначену суму.
Стосовно правомірності вилучення (відчуження) об'єктів нерухомості митно-складського комплексу ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» зі складу майна цілісного комплексу державного підприємства, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Рішенням Іллічівської міської ради від 17.08.2006 № 902 митно-складському комплексу надано адресу: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30.
Рішенням виконкому Іллічівської міської ради від 29.03.2007 № 369 затверджений акт Державної приймальної комісії по ухваленню закінченого будівництвом об'єкту - митно-складського комплексу ДП «ІМТП» та ТОВ «Алді».
Виконавчий комітет Іллічівської міської ради, на лист, підписаний начальником порту Скворцовим Г.П. від 17.12.2008 №05/008, щодо оформлення права спільної часткової власності на будівлі та споруди митно-складського комплексу, вирішив видати Державі, в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, та ТОВ «Алді» свідоцтво про право власності відповідно ДП «ІМТП» належить 272/625 частки (43,6%) та ТОВ «Алді» 353/625 частки (56,4%) митно-складського комплексу.
Відповідно до п.5 ст.75 Господарського кодексу України відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Згідно п.6 ст. 141 Господарського кодексу України, відчуження суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно п. 2 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 (далі - Порядок) відчуження майна - передача права власності на майно юридичним чи фізичним особам.
Відповідно п. 6 Порядку відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (згоди) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами (суб'єкта управління).
Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна.
Отже, в порушення п. 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803, відчуження державного майна проведено без згоди (дозволу) відповідного суб'єкта управління майном, а саме - Фондом державного майна України та Міністерством транспорту та зв'язку України.
Таким чином, при відчуженні Комплексу внаслідок завищення капітальних вкладень необґрунтовано збільшено долю капітальних вкладень ТОВ «Алді» на суму 2 225 016,95 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Порту, а саме:
в порушення п.п. 4.5, 4.9 договору від 17.04.2002 № 97-0, п. 3 додатку № 1 до договору про спільну діяльність та ст. 193 Господарського кодексу від 16.01.2003 № 436-ІV, внаслідок перерахування коштів за роботи по реконструкції Комплексу з розрахункового рахунку спільної діяльності, розмір капітальних вкладень при розрахунку долів ТОВ «Алді» безпідставно завищено на суму 2 072 332,55 гривень;
при визначенні вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт КМП БФ «Моноліт» у порушення вимог Державних будівельних норм, «Правил визначення вартості будівництва» (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (з змінами та доповненнями), встановлено безпідставне завищення вартості робіт на суму 152 684,40 грн., що також призвело до завищення розміру капітальних вкладень при розрахунку долів ТОВ «Алді» на зазначену суму.
Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-ХІІ передбачено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, у тому числі портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енергопостачання та водовідведення, автомобільні дороги ат залізничні колії, інше.
В ході ревізії Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено експертне дослідження матеріалів щодо вартості об'єктів нерухомості Комплексу та надано висновок № 891/11-15 від 01.02.2011 року. Згідно вищезазначеного висновку, вартість мереж Комплексу складає у сумі 556 916,00 гривень.
Отже, суд погоджується із висновками відповідача, що ДП «Іллічівським морським торгівельним портом» в порушення ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-ХІІ, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847-ХІУ, здійснено відчуження державного майна (що не підлягає приватизації) на загальну суму 556 916,00 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Порту на зазначену суму.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що сторонами Договору № 97-о від 17.04.2002 року не здійснювалося відчуження державного майна, в розумінні Закону України „Про приватизацію державного майна", оскільки майно знаходилося у спільній діяльності ДП ІМТП" та ТОВ „Алді".
Разом з тим, як вибачається з матеріалів справи, а саме зазначеного вище договору та додатків до нього склад порту передавався у спільну діяльність з метою проведення його реконструкції для створення та подальшої експлуатації на його території Комплексу. Будівля складу № 27 обліковується на балансі Порту та відповідно перебуває в загальнодержавній власності. Отже, відчуження державного майна було проведено без згоди (дозволу) відповідного суб'єкта управління майном, а саме - Фонду державного майна України та Міністерством транспорту та зв'язку України.
Доводи апеляційної скарги та письмових пояснень до апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року по справі № 2а/1570/3170/2011, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року по справі за позовом державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" до контрольно-ревізійного управління в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" про визнання протиправними та скасування вимоги контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 02.03.2011 року № 15-05-34-14/1794, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 17 квітня 2013 року.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя М.П. Коваль