22.04.2013 Справа № 2605/15327/12
Унікальний номер 2605/15327/12
Справа № 2/756/335/13
19 квітня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шумейко О.І.,
при секретарях - Іващенко Ю.С., Острянко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, за участю прокуратури Оболонського району м. Києва, про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним утриманням дитини, та про стягнення аліментів на дитину та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від шлюбу з позивачем у відповідача народився син ОСОБА_4, 1999 року народження. Після розірвання шлюбу, укладеного між сторонами, неповнолітній проживає разом з батьком, знаходиться на його утриманні. Мати дитини проживає окремо від сина, жодним чином не приймає участі у його вихованні та матеріальному забезпеченні.
За таких обставин, ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на свою користь на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, 1999 року народження, у розмірі ? частки від всіх доходів кожного місяця до досягнення дитиною повноліття та зобов'язати ОСОБА_1 здійснювати зарахування аліментів на користь ОСОБА_4, 1999 року народження до банківського рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк", вклад "Копилка детям", особистий рахунок № НОМЕР_2, тримач рахунку ОСОБА_2
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним утриманням дитини, та стягнення аліментів.
Позов обґрунтовано тим, що у серпні 1998 року між сторонами укладено шлюб, від шлюбу з ОСОБА_2 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_5, 1999 року народження. Рішенням суду від 08 лютого 2011 року шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. Крім того, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2011 року встановлено місце проживання дитини разом з матір'ю, рішення набуло законної сили, не було оскаржено в апеляційному порядку. Того ж дня між колишнім подружжям укладено договір, за умовами якого встановлено порядок виховання неповнолітнього ОСОБА_4. Після розлучення ОСОБА_2, ОСОБА_1 разом з дитиною та матір'ю відповідача - ОСОБА_3 деякий час проживали разом в одній квартирі, яку згодом продали та придбали дві окремі квартири, ОСОБА_1 придбала квартиру по вул.Л.Курбаса в м. Києві, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали квартиру по проспекту Рокосовського в м. Києві. Після продажу спільної квартири батько та баба дитини протиправно, в порушенні судового рішення про встановлення місця проживання дитини примушують дитину проживати разом з ними, всіляко налаштовують дитину проти матері, на вимоги ОСОБА_1 повернути дитину її батько та баба не реагують. ОСОБА_1, дбаючи про інтереси дитини, тривалий час намагалася вирішити конфлікт мирним шляхом, однак такі спроби виявилися безрезультатними. У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася з листом до служби у справах дітей Оболонської РДА, в якому просила допомогти при вирішенні даної ситуації. ОСОБА_1 підкреслює, що на час розгляду справи у неї на праві власності перебуває дві квартири по вул. Л.Курбаса в м. Києві та по вул. Санаторний в'їзд в м. Ялта, АР Крим, вона як мати здатна забезпечити гідні умови проживання для своєї дитини, в той час як наразі дитина проживає в однокімнатній квартирі готельного типу житловою площею 12,7 кв.м., тобто дитина проживає в умовах, що не відповідають санітарним нормам, батько та баба не здатні забезпечити умови для нормального проживання, розвитку та виховання неповнолітнього. ОСОБА_3 через особисту неприязнь до матері дитини всіляко налаштовує неповнолітнього ОСОБА_4 проти його матері, чим завдає дитині психологічну травму, деформує його свідомість, здійснює щодо неї психологічний тиск. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що їй завдано глибоких душевних страждань, у зв'язку із протиправним розлученням з сином, відповідальність за відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають нести солідарно.
За таких обставин, ОСОБА_1 просить відібрати малолітню дитину ОСОБА_4, 1999 року народження, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повернути його ОСОБА_1, допустити негайне виконання рішення в цій частині, стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 21460 гривень, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 аліменти у розмірі ? доходу ОСОБА_2, допустити негайне виконання судового рішення у межах стягнення аліментів за один місяць.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2012 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 2/756/335/13 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, за участю прокуратури Оболонського району м. Києва, про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним утриманням дитини та про стягнення аліментів на дитину та цивільну справу № 2/756/252/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, з присвоєнням єдиного реєстраційного номеру № 2/756/335/13.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позов про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, стягнення аліментів, просила суд задовольнити вказаний позов у повному обсязі, заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Зазначила, що після розірвання шлюбу та поділу спільного майна подружжя, вона разом із колишнім чоловіком вирішили продати спільну квартиру. В процесі продажу спільної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися, що останній буде проживати разом зі своєю матер'ю - ОСОБА_3, з цією метою була орендована квартира влітку 2011 року. ОСОБА_1 вказала, що не бажала травмувати сина, тому погодилась, щоб дитина тимчасово проживала разом з бабою ОСОБА_3 Після цього біля року ОСОБА_1 намагалася мирним шляхом вирішити питання щодо проживання сина разом з нею, однак батько та баба дитини їй відмовляли, протягом півтора року ОСОБА_1 зовсім не бачила свого сина, де він знаходився вона не знала, приходила до навчального закладу, де навчається її син, однак ОСОБА_4 не захотів спілкуватися з нею та убіг. Вважає, що така поведінка дитини спровокована матір'ю колишнього чоловіка - ОСОБА_3
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позов про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, стягнення аліментів, просив суд задовольнити вказаний позов у повному обсязі, заперечував проти задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Зазначив, що місце проживання дитини разом з матір'ю вирішено в судовому порядку, рішення суду з цього приводу набуло законної сили, також між батьками неповнолітнього ОСОБА_4 укладено договір, за умовами якого дитина проживає разом з матір'ю. Однак після продажу спільної квартири батько та баба дитини протиправно утримують неповнолітнього ОСОБА_4, мати дитини намагалася вирішити це питання шляхом мирних переговорів. Вказав, що дитині зараз 13 років, її думкою легко маніпулювати. Мати дитини має у власності дві квартири, здатна створити гідні умови проживання для сина, малолітня дитина не може бути розлучена з матір'ю.
ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позов про стягнення аліментів, просив його задовольнити, заперечував проти задоволення позову про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, стягнення аліментів. Зазначив, що після розлучення з ОСОБА_1 він у травні 2011 року купив квартиру, право власності на яку оформив на свою матір ОСОБА_3, при переїзді до нової квартири син ОСОБА_5 переїхав разом з ним та ОСОБА_3 ОСОБА_4 ображений на свою матір ОСОБА_1, він як батько сприяв налагодженню стосунків між дитиною та його матір'ю, розмовляв з сином. Вже два місяці як ситуація змінилася, ОСОБА_4 сам дзвонить до матері, спілкується з нею. На даний час місце проживання дитини ніде не зареєстровано.
Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позов про стягнення аліментів, просила суд його задовольнити, заперечувала проти задоволення позову про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, стягнення аліментів. Зазначила, що позовні вимоги щодо відібрання дитини не підтверджені належними доказами, мати неповнолітнього не приймала участі у його вихованні, не цікавилась життям дитини, також відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 моральної шкоди.
ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову про відібрання дитини відшкодування моральної шкоди, стягнення аліментів, просила суд відмовити у задоволенні вказаного позову у повному обсязі. Зазначила, що після розподілу спільного майна між колишнім подружжям ОСОБА_3 неповнолітній ОСОБА_4, який приходиться ОСОБА_3 онуком, не збирався жити разом з матір'ю, яка ставиться до сина з байдужістю. Неповнолітній проживає разом зі своїм батьком в квартирі по проспекту Рокосовського в м. Києві, на час відряджень ОСОБА_2 дитина перебуває з ОСОБА_3 в квартирі, яка розташована в Голосіївському районі та належить іншій особі, прізвище якої ОСОБА_3 називати відмовилась.
Представник органу опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації підтримав позов ОСОБА_1 в частині відібрання дитини та стягнення аліментів. Зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існує конфлікт, дитина весь час перебуває у психотравмуючої ситуації, колишнє подружжя ОСОБА_3 намагається спілкуватися один з одним, однак ОСОБА_3 агресивно втручається в порядок виховання онука. Питання щодо відібрання дитини на засіданні комісії обговорювалося дуже довго, неповнолітній ОСОБА_4 був присутній на засіданні комісії, дитина залякана, при роботі з психологом дитина розповіла, що любить своїх батьків, бажає жити разом з мамою та батьком.
Представник прокуратури Оболонського району м. Києва у судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_1 в частині відібрання дитини та стягнення аліментів. Зазначив, що питання про визначення місця проживання дитини вже визначено рішенням суду, батько дитини ОСОБА_2 не дотримується вимог судового рішення. Представник прокуратури Оболонського району м. Києва вважає, що факт нанесення моральної шкоди ОСОБА_1 не доведено, просить відмовити у задоволенні позову про стягнення аліментів з ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, представників, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
15 серпня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Ялтинського міськвиконкому АР Криму, 15 серпня 1998 року, запис № 289. (а.с. 22)
Відповідно до свідоцтва про народження від 28 січня 2000 року ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком записано ОСОБА_2, мати - ОСОБА_1 (а.с. 23)
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року шлюб, укладений 15 серпня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвано.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2011 року встановлено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю ОСОБА_1 Станом на 15 квітня 2013 року рішення суду набрало законної сили, до апеляційного суду не оскаржувалося.
Того ж дня між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір, яким врегульовані питання щодо подальшого виховання їх сина ОСОБА_5. Так, зокрема, вказані особи погодили, що батько дитини буде проживати окремо від дитини, а мати зобов'язується в інтересах дитини надавати можливість дитині за наявності її згоди тимчасово проживати за місцем проживання батька. (а.с. 27-28)
За договором купівлі-продажу квартири від 09 червня 2011 року, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, до ОСОБА_3 перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1. Договір укладений в письмовій формі, завірений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 Державну реєстрацію права власності на квартиру здійснено 21 червня 2011 року. (а.с. 131)
Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, від 05 жовтня 2011 року № 1166-С/КІ, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2
08 червня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Служби у справах дітей Оболонської РДА із заявою, в якій просила надати допомогу та сприяти у вирішенні питання щодо проживання сина ОСОБА_5 разом з матір'ю.
Відповідно до відповіді Служби у справах дітей Оболонської РДА від 14 вересня 2012 року № 1152 ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до ВДВС Оболонського РУЮ в м.Києві для виконання судового рішення про визначення місця проживання дитини, та з метою налагодження стосунків з дитиною, рекомендовано звернутися до психологів Оболонського в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
При з'ясуванні думки дитини ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що він проживає у м. Києві з 2006 року, навчається в ліцеї міжнародних відносин № 51, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, в 7 класі, проживає в квартирі АДРЕСА_1. Уроки в школі починаються о 8:30 год. ранку, до школи зранку ОСОБА_4 відвозить батько на автомобілі, інколи він їздить до школи самостійно громадським транспортом. Вранці сніданок готує ОСОБА_4 батько, з собою в школу дає йому йогурт, ОСОБА_4 отримує кишенькові гроші 100 гривень на тиждень. Після закінчення занять у школі ОСОБА_4 повертається додому самостійно громадським транспортом, частіше за все разом з приятелем із школи. Вдома після школи робить домашнє завдання, батько повертається додому біля 17 - 18 години вечора. ОСОБА_5 лягає спати о 21-22 годині вечора. Навесні та влітку ОСОБА_4 відвідує яхт-клуб «Регата», розташований в Оболонському районі м. Києві, три рази на тиждень: в четвер, суботу, неділю. Цим літом він збирається в дитячий табір до м. Севастополь. Крім того, ОСОБА_4 відвідує секцію боксу у вівторок, четвер, суботу. Батько перебуває у відрядженнях один раз на тиждень, у відсутність батька приходить бабуся. Останній свій день народження ОСОБА_4 святкував разом з батьком та мамою, отримав від них подарунки годинник та планшет, вони разом відвідали кафе та кінотеатр. ОСОБА_5 користується мобільним телефоном, телефонує як матері, так і батьку. Свято Нового року у 2012 році ОСОБА_4 зустрів разом з батьком та друзями батька у Київській області. ОСОБА_5 розповів, що його мати живе в квартирі по вул. Л.Курбаса, до місця проживання матері ОСОБА_5 привозив батько, на весняних канікулах у 2013 році у ОСОБА_4 заплановано жити тиждень разом з мамою. Коли він хворіє, з ним залишаються або мати, або батько. Після розлучення батьків ОСОБА_5 переїхав в квартиру по просп. Маршала Рокосовського в м. Києві, сказав, що він хотів більше жити з батьком. У 2011 році він зустрічався з мамою один раз на два тижня. ОСОБА_5 зазначив, що поки жити разом з мамою не хоче, однак хоче провести з матір'ю літні канікули. Також ОСОБА_4 розповів, що мати йому казала, що поки він не буде жити разом з нею, вона не буде його матеріально забезпечувати.
У відповідності до положень ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
За приписами ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно зі ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У відповідності до положень ст. 162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Згідно зі ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.
За правилами ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом з пояснень сторін, у період з 1998 року по 2011 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у подружжя народився син ОСОБА_4, 1999 року народження.
В 2006 році родина ОСОБА_2 переїхала на проживання до м. Києва.
У 2011 році шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за рішенням суду було розірвано. Крім того, судовим рішенням визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 разом з матір'ю ОСОБА_1 Також сторонами укладено договір в письмовій формі щодо порядку участі батьків у вихованні сина, в якому, зокрема, вказано, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю.
В результаті поділу спільного майна подружжя 09 червня 2011 року за рахунок коштів ОСОБА_2 його мати ОСОБА_3 купує квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири та не заперечувалося ОСОБА_3 (а.с. 131)
Як пояснила ОСОБА_1, остання надала згоду на тимчасове проживання сина ОСОБА_5 разом з бабою ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_2
За актом обстеження житлово-побутових умов від 11 вересня 2012 року заступником Служби у справах дітей Карпенко О.М. на підставі заяви ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання малолітнього сина ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Під час відвідування сім'ї двері квартири відчинила ОСОБА_3, яка пояснила, що квартира належить їй, до квартири не впустила. Бесіда з малолітнім ОСОБА_4 проводилась на коридорі, він повідомив, що проживає разом з батьком ОСОБА_2 та бабусею, з мамою не спілкується тому, що ображений на неї, але за що не сказав. ОСОБА_5 роз'яснено, що він повинен спілкуватись з мамою, що мама його любить та піклується про нього.
Листом Служби у справах дітей Оболонської РДА від 14 вересня 2012 року № 1152 з посиланням на обставини, встановлені у акті обстеження житлово-побутових умов від 11 вересня 2012 року ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до виконавчої служби з питань виконання судового рішення про визначення місця проживання дитини, та з метою налагодження стосунків з дитиною рекомендовано звернутись до психологів Оболонського в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Згідно з психолого-педагогічною характеристикою ОСОБА_4 за час навчання в ліцеї міжнародних відносин проявляє себе як старанний, наполегливий у навчанні учень, навчається на високому рівні, рівень мотивації до навчання високий, хлопчик має бажання та цікавість навчатись, має здібності до алгебри, геометрії, англійської мови, історії, на уроках уважний, організований. У класі ОСОБА_4 займає активні соціальну позицію, займає посаду прем'єр-міністра класу, з відповідальністю виконує доручення класного керівника, старанний, дисциплінований учень. Хлопчик тактовний, вихований, спостережливий, уважний, має хорошу пам'ять, кмітливий, рівень самооцінки високий. Характеристика підписана директором та психологом ліцей міжнародних відносин № 51. (а.с. 109-110)
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, мають вищу медичну освіту, обоє працевлаштовані. ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи, має на праві власності дві квартири.
Відповідно до висновку про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним утриманням дитини та про стягнення аліментів на малолітнього ОСОБА_4, 1999 року народження, від 26 березня 2013 року, № 04-11-1157, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає, що при прийнятті рішення думка дитини, малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, має бути домінуючою, батькам дитини створити належні умови для проживання ОСОБА_4, як з батьком, так і з матір'ю. Висновок складений на офіційному бланку, підписаний заступником голови П.О. Совенко.
У відповідності до положень ст. 162 СК України підставою для відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання є самочинна без згоди другого з батьків зміна один із батьків місця проживання дитини. При цьому, дитина не може бути повернена, у тому числі, якщо обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
За встановлених судом обставин, зміна місця проживання дитини ОСОБА_4 у 2011 році відбулася за рішенням обох батьків. У період з травня 2011 року до червня 2012 року ОСОБА_1 до органів опіки та піклування, суду або правоохоронних органів з приводу відібрання дитини не зверталася. При допиті дитини у судовому засіданні судом встановлено, що на даний час ОСОБА_4 проживає разом з батьком, участь у його вихованні також приймає баба ОСОБА_3, навчається в ліцеї міжнародних відносин, батько дитини забезпечив умови для розвитку дитини, неповнолітній відвідує спортивні секції, має високий рішень інтелектуального розвитку. На час розгляду справи неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з батьком в квартирі по проспекту Маршала Рокосовського в м. Києві майже два роки, батько турботливо та відповідально ставиться до виховання сина та його утримання, ним встановлений чіткий розклад занять за тиждень з урахуванням інтересів дитини. Крім того, дитина спілкується з матір'ю, планує провести з нею літні канікули разом. За своїм рівнем розвитку неповнолітній ОСОБА_4 може цілком свідомо обрати з ким з батьків він хоче проживати. Думка неповнолітнього з'ясовувалася як судом, так і комісією Оболонської РДА, в обох випадках дитина зазначила, що бажає проживати з батьком.
Отже, судом не встановлено підстав для відібрання дитини, оскільки при зміні місця проживання дитини ОСОБА_2 діяв за згодою матері, у дитини на даний час налагоджено звичайний ритм життя, повернути дитину за попереднім місцем проживання немає можливості, оскільки квартира, в якій проживало колишнє подружжя ОСОБА_2, продана. Враховуючи вік дитини, стосунки між батьками, особисте бажання дитини проживати разом з батьком, суд вирішує відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог, що стосуються відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4, 1999 року народження, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повернення його ОСОБА_1, та в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним утриманням дитини, оскільки судом не встановлено протиправної зміни місця проживання дитини у діях відповідачів.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. (ст. 183 СК України)
За правилами ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Матеріалами справи підтверджено, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні. Мати неповнолітнього ОСОБА_1 допомоги на утримання сина не надає, що нею не заперечувалося під час розгляду справи по суті.
ОСОБА_1 працює в ПП «Гомеоком» на посаді керівника відділу маркетинга з 01 жовтня 2010 року. (а.с. 40-45)
Враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_4 перебуває на утриманні батька, ОСОБА_1 проживає окремо, допомоги на утримання сина в добровільному порядку не надає, суд вирішує відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог щодо стягнення аліментів на її користь та задовольнити позов ОСОБА_2 в частині вимог щодо стягнення аліментів, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, 1999 року народження, у розмірі ? частки від всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 22 серпня 2012 року (дати направлення позову на адресу суду поштовим зв'язком) до досягнення дитиною повноліття.
Щодо зобовязання ОСОБА_1 здійснювати зарахування аліментів до банківського рахунку ПАТ КБ "Приватбанк", вклад "Копилка детям", суд вирішує відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині, оскільки такі вимоги відносяться до встановлення порядку та способу виконання судового рішення про стягнення аліментів та можуть бути вирішені сторонами в процесі виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вирішує стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 214,60 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, за участю прокуратури Оболонського району м. Києва, про відібрання дитини, відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним утриманням дитини, та про стягнення аліментів на дитину - відмовити.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частки від всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 22 серпня 2012 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Шумейко