23 квітня 2013 р. Справа № 94893/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Мікули О.І., Гінди О.М.,
при секретарі судового засідання Маципури Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Озерянської сільської ради Галицького району, за участю третіх осіб ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язати вчинити дії, -
В грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Озерянської сільської ради Галицького району, за участю третіх осіб ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язати вчинити дії.
Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2012 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Озерянської сільської ради Галицького району, за участю третіх осіб ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язати вчинити дії.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є самочинно збудований гараж і позивачем оспорюється правомірність його будування, а тому даний спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам процесуального права.
В грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Озерянської сільської ради Галицького району, за участю третіх осіб ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язати вчинити дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Стаття 55 Конституції гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У своїх рішеннях Конституційний Суд України практично не звужує досить широке формулювання вимог статті 55 Конституції України. Згідно з його тлумаченням, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді. Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії та бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації Як зазначив Конституційний Суд України, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Також місцевим загальним судам підсудні справи незалежно від того, хто є відповідачем у них - орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, або й інший суб'єкт.
Враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку, що бездіяльність Озерянської сільської ради щодо не реагування на звернення та вчинення відповідних дій та зобов'язання прийняти відповідне рішення підлягає під юрисдикцію адміністративних судів.
А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної ухвали не вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення без додержанням норм процесуального права, що згідно ст. 199 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 199, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2012 року у справі № 2а-31/12 - скасувати та справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.І. Мікула
О.М. Гінда