17 квітня 2013 року Справа № 9104/155749/12
Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 05.10.2011 року по справі № 2-а-15927/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю,
ОСОБА_1 19.07.2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком починаючи з 26.09.2010 року по даний час.
Позовні вимоги обґрунтовувала вимогами статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 05.10.2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії як працюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 19.03.2011 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з врахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено. Постанову суду звернено до негайного виконання.
Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проведено правомірно, відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а також тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може застосовуватись виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Суд першої інстанції припустився помилки при визначенні шестимісячного строку, який в даному випадку необхідно було визначати у відповідності до ч. 9 ст. 103 КАС України з врахуванням того, що позовна заява була здана позивачем на пошту 19.07.2011 року. Тобто, адміністративний позов підлягав залишенню без розгляду в частині позовних вимог за період до 18.01.2011 року.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач належить до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Всупереч вимогам статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, проведено у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Крім того пунктом 7 частини 1 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, відповідно до якого у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.
До набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, до правовідносин щодо нарахування та виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні застосовуватись положення статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягали задоволенню за період з 19.01.2011 року по 22.07.2011 року, тобто до моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», що в свою чергу свідчить про те, що суд першої інстанції припустився помилки задовольняючи позов без обмеження виплати.
Також суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача виконати постанову негайно, оскільки звертаючи до негайного виконання постанови щодо присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, які були прийняті в порядку скороченого провадження, суд повинен був застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, який є спеціальним для даної категорії справ, відповідно до якого постанови суду про присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів підлягають негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення,
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254, 256 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задовольнити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 05.10.2011 року по справі № 2-а-15927/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період до 18.01.2011 року - залишити без розгляду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 19.01.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК
СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ
С.П. НОС