Справа № 424\2424\13-ц
Ім"ям України
17 квітня 2013 року Ровеньківський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Кулигіна Є.В.
при секретарі Саюк Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у залі суду м.Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 „про визнання права власності на частку будинку",
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд: визнати за нею право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належала відповідачу. Викликати свідків в суд, яких вкаже додатково.
Позивач у суді підтримала свої заявлені вимоги.
Відповідач з заявленими вимогами згоден, про що суд повідомив письмово, просив справу розглянути за його відсутністю.
Свідки по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у суді пояснили, що їм належала квартира у АДРЕСА_1 з 1996 року. Їхній сусід ОСОБА_2 фактично не мешкав у своїй частині будинку, тільки користувався земельною ділянкою. З 1996 року він взагалі не став там мешкати, вони користувались квартирою у будинку до 2005 року і увесь цей час він не з*являвся у квартирі.
З доводів, викладених позивачем у позовній заяві та досліджених в судовому засіданні встановлено, що на праві спільної часткової власності їй належить ? частка житлового будинку з належними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами, яка складає квартиру 1 і 2 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.1992року.
Відповідачу належить ? частка НОМЕР_1 вказаного будинку, яка перейшла йому у власність на підставі договору міни від 10.08.1994року.
Вона постійно проживає в належної їй частці будинку і здійснює догляд за будинком. Відповідач спочатку використовував належну йому частку будинку для тимчасового проживання, у літку, коли користувався земельною ділянкою. Але з 1996р. відповідач не проживав в будинку і не здійснював догляд за своєю частиною будинку. В зв'язку з цим належна відповідачу частка будинку почала руйнуватися, а це в свою чергу негативно позначилося на технічному стані будинку в цілому. Вона зверталася до відповідача з проханням здійснити необхідний ремонт будинку, але відповідач їй пояснив, що це житло йому не потрібне. Тому вона була вимушена здійснювати догляд за частиною будинку, яка належала відповідачу. В 2000 р. вона зробила ремонт в цієї частині будинку і стала користуватися житлом як своїм. До теперішнього часу вона продовжує відкрито, безперервно, протягом десяти років володіти спірною часткою будинку як своєю власністю. За весь час відповідач не проявляв наміру визнати будинок своєю власністю, тобто він погодився з її втратою. Тому вона є добросовісним набувачем і має право на частку будинку, що передбачено ст.344 ЦК України.
Вказані обставини підтверджуються довідкою квартальної, а також підтвердять свідки.
Змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 01.12.1992 року, на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 належить ? частка житлового будинку з належними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами, яка складає квартиру 1 і 2 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.1992року (ар.с. 7-8).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить ? частка АДРЕСА_1, яка перейшла йому у власність на підставі договору міни від 10.08.1994 року (ар.с.6).
Згідно довідки квартальної, за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не проживає, а за даної квартирою доглядає господарка квартир 1 та 2 ОСОБА_1 (ар.с.9).
Згідно із ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
При таких обставинах, беручи до уваги те, що позивач безперервно протягом десяти років володіє вищезазначеною часткою будинку, а відповідач визнав його вимоги, то суд має всі умови для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 344 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення надруковане у нарадчої кімнаті.
Суддя: Є.В. Кулигін