Справа № 2-944/11
Номер провадження №2/351/11/13
08 квітня 2013 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Собка В.М.
секретаря - Плахіної М.З.
з участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення недорахованої і невиплаченої заробітної плати та виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні, відшкодуванні моральної шкоди, визнання недійсними записів № 22, 23, 24 в трудовій книжці, зобов'язання замість цих записів зробити запис про звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України та поновлення на роботі, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів недорахованої і невиплаченої заробітної плати та виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 63360,66 грн., відшкодуванні моральної шкоди в розмірі 4705 грн., та визнання недійсними записів № 22, 23, 24 в трудовій книжці, зобов'язання замість цих записів зробити запис про звільнення за п.1 ст.40 КЗпПУ. В подальшому уточнила позовні вимоги, додатково просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 55900грн. за вимушений прогул та поновити ОСОБА_3 на роботі пекаря з 31.07.2008р.
Позовні вимоги мотивує тим, що 15.05.2007 року між нею і приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено трудовий договір № 293. 10.06.2009 року була звільнена з роботи, їй була повернена трудова книжка НОМЕР_2, з якої дізналась, що звільнена згідно ст.36 п.1 КЗпП України календарною датою 31.12.2008 року приватним підприємцем ОСОБА_5, з якою позивачка трудового договору не укладала. А також дізналась, що була звільнена 31.07.2008 року по ст.36 п.1 КзпП України приватним підприємцем ОСОБА_4 та 01.08.2008 року прийнята на роботу приватним підприємцем ОСОБА_5, на підставі трудового договору № 475 від 01.08.2008 року. Стверджує, що трудового договору з приватним підприємцем ОСОБА_4 31.07.2008 року не розривала, а 01.08.2008 року трудового договору з приватним підприємцем ОСОБА_5 не укладала, внаслідок чого ОСОБА_5 звільнити позивачку за ст.36 п.1 КЗпП України не могла. Зазначає, що з дня фактичного допуску до роботи працювала надурочно, хоч як працівник зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці повинна працювати по 36 годин в тиждень, проте будь-якого бухгалтерського обліку, письмових відомостей про виплату заробітної плати, в яких ОСОБА_3 розписувалась про отримання грошей не оформлялась, оформлявся лише табель виходів на роботу, який вела ОСОБА_6, заробітну плату виплачували в конвертах.
За підрахунками позивачки ОСОБА_3 щомісячно вона виконувала понадурочну роботу, яка за часом становила 12 годин на тиждень (1/3 номінальної роботи пекаря, що дозволено законодавством), за номінальний час роботи пекаря (36 годин в тиждень) помісячно вона отримувала приблизно 50% мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої за відповідний період часу, при чому так званою «чорною готівкою». Відповідачка вважає, що заборгована їй заробітна плата за понадурочні роботи з 31.03.2007 року становить 2/3 мінімальної заробітної плати за кожен місяць, а за номінально виконувану роботу пекаря, яка їй так і не була виплачена навіть по мінімальній заробітній платі, встановленій законодавством України - заборгована заробітна плата складає ? мінімальної заробітної плати за кожен місяць.
В сукупності заборгована позивачці заробітна плата з 31.03.2007 року по 31.12.2008 року становить одну цілу та одну шосту мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України за кожен місяць.
Позивачка вважає, що також підлягає відшкодуванню і моральна шкода у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством України на момент відшкодування. Просить стягнути солідарно з відповідачів 63360,66грн. не донарахованої заробітної плати, 4705грн. моральної шкоди та додатково стягнути з ПП ОСОБА_4 55900грн. за вимушений прогул.
Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, а тому розгляд справи проведено у її відсутність.
Представник відповідача приватного підприємця ОСОБА_4 позов заперечила. Просить застосувани позовну давність до спірних правовідносин.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачка була звільнена з роботи за згодою сторін у порядку п.1 ст. 36 КЗпПУ за її заявою від 15.07.2008р.
Також відповідач вказує, що ОСОБА_3 сама добровільно уклала угоду з приватним підприємцем про прийняття її на роботу 15.05.2007р., добровільно звернулася із заявою про звільнення її з роботи, з умовами договору позивачка добровільно погодилася, так, як даний договір підписано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 власноручно.
Відповідач стверджує, що надані суду набір аркушів на яких відображено якісь графіки не мають ніякого відношення до ОСОБА_4, як роботодавця. Адже, дані аркуші не завірені відповідним чином, як передбачено законодавством. Крім того, видно, що на даних аркушах відсутні підписи тих людей, фамілії яких там вказані, заповнені графи різними почерками, допускалися виправлення. Крім того, дані записи досліджувалися Городенківським районним судом, Івано-Франківським обласним апеляційним судом, по справі ОСОБА_8, чоловіка позивачки і не найшли підтвердження. ОСОБА_4, як роботодавцем не надавалися розпорядження ОСОБА_6 чи іншим працівникам щодо ведення так званого журналу виходу на роботу. У цьому не було потреби, тому, що контроль вівся відповідальним працівником, бухгалтером. Не відомо хто і з яких підстав створив так названий журнал виходу на роботу, де вчинено запис, що ОСОБА_3 працювала з березня 2007 року, крім того записи нібито виходу її чоловіка на роботу.
Відповідач заперечує звинувачення щодо нього в тому, що виплата заробітної плати виплачувалася без-будь яких документальних оформлень, та вказує що дане твердження не відповідає дійсності, про це підтверджено відомостями про виплату заробітної плати. Крім того, неодноразово проводилася перевірка податковими органами господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку,а також перевірка проводилася інспекцією праці, що підтверджено довідкою від 07.03.2011р. за № 17, якими не встановлено порушення порядку виплати заробітної плати.
Також відповідач заперечує, що позивачка працювала надурочно, і що на таких умовах з ОСОБА_4 укладалася трудовий договір № 293 від 15.05.2007року, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163, якою затверджено Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня та Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №122 від 23.03.2001 року «Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на
скорочену тривалість робочого тижня», у якій не передбачено, що пекарі відносяться до професій із шкідливими умовами праці, про це і засвідчує Висновок Головного управління праці та соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України, яке 02.12.2008року провело експертизу якості проведеної атестації за умовами праці робочих місць підприємця ОСОБА_4
Відповідач заперечує вимоги позивачки щодо відшкодування їй заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Заслухавши сторін та свідків, належно, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, а саме: Відповідь Територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області №17 від 07.03.2011 р.; Відповідь УПСЗН Городенківської РДА №1775 від 25.12.2009 р.; Копії табелів виходу на роботу працівників з березня 2007 року по червень 2009 року; Копії сторінок трудової книжки БТ-І №3086172; Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 з Пенсійного фонду України Форми ОК-5, номер облікової картки: НОМЕР_1, дата формування 31.10.2011р.; Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів №576/3016 від 17.09.1998 р.; Рішення Городенківського районного суду №2-200 від 17.12.2010 р.; Копію трудової книжки НОМЕР_3; Довідку про заробітну плату №3 за 2008 рік ОСОБА_3; Особовий рахунок зарплат за 2007 р. ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1; Особовий рахунок зарплат за 2008 р. ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1; Ухвалу Львівського Апеляційного господарського суду №5010/214/2012-з-21/6 від 10.08.2012 р.; Ухвалу Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.03.2011р. по справі за №22-ц-303/2011р.; Акт перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування №117 від 10.06.2009 р. УПФУ в Снятинському районі; Довідку №43 УПСЗН Городенківської РДА від 08.12.2009 р.; Постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163, якою затверджено Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня; Наказ Міністерства праці та соціальної політики України №122 від 23.03.2001 року «Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», у якій не передбачено, що пекарі відносяться до професій із шкідливими умовами праці; Заяву ОСОБА_3 про звільнення від 15.07.08 р.; Трудовий договір між працівником ОСОБА_3 і фізичною особою ОСОБА_4 від15.05.2007 р.; Акт про знищення документів, що не підлягають зберіганню ПП ОСОБА_4 від 12.09.2011 р.; Наказ № 25 від 05.09.2011 р. ПП ОСОБА_4 про створення експертної комісії та переліку справ, що підлягають знищенню; Протокол № 1 від 05.09.2011 р. засідання експертної комісії та переліку справ, що підлягають знищенню ПП ОСОБА_4; Висновок державної експертизи умов праці №4379 від 02.12.2008 р. про експертизу якості, проведеної у серпні 2008 року атестації за умовами праці робочих місць ПП ОСОБА_4; Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду №2а-3321/12/0970 від 29.10.2012 р. про відмову у відкритті провадження; Висновок №4112 від 04.02.2013 р. судово-технічної експертизи документів експерта Калюжної Д.В. - суд приходить до висновку, про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів недорахованої і невиплаченої заробітної плати та виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 63360,66 грн., відшкодуванні моральної шкоди в розмірі 4705 грн., та визнання недійсними записів № 22, 23, 24 в трудовій книжці, зобов'язання замість цих записів зробити запис про звільнення за п.1 ст.40 КЗпПУ, стягненні з відповідача ОСОБА_4 55900грн. за вимушений прогул та поновленні ОСОБА_3 на роботі пекаря з 31.07.2008р.
Судом встановлено на підставі трудової книжки, що позивачка працювала у приватного підприємця ОСОБА_4 сортирувальником у виробництві харчової продукції у період з 04.11.2008 року по 02.02.2009 року, та у період з 06.02.2009 року по 25.05.2009 року., згідно поданої копії трудового договору позивачка працювала у приватного підприємця ОСОБА_4 з 15.05.2007р. по 31.07.2008р., який було розірвано на підставі заяви позивачки від 15.07.2008р. Після цього позивачка працювала на посаді техніка в ПП «Серафима» та кухарем кавярні «Водограй».
Згідно особового рахунку ОСОБА_3, позивачка отримувала заробітну плату за період з травня 2007 по червень 2008, у середньому приблизно 440 грн. в місяць. У поданих копіях табелів виходу на роботу не вказано на якому підприємстві велася дана документація, а тому їх суд не брав до уваги.
Судом призначалася судово-технічна експертиза, згідно висновку №4112 судового експерта Калюжної Д. встановити давність виконання штрихів тексту заяви, записів дати "15.07.2008 року", підписів в заяві ОСОБА_3 на ім'я ПП ОСОБА_4 про звільнення з роботи не видалось можливим.
З показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 встановлено, що позивачка прцювала в ПП ОСОБА_4, з ПП ОСОБА_5 в трудових відносинах не перебувала. Зарплату отримувала вчасно, про що розписувалась у відомостях, які за строком давності було знищено. Заяву на звільнення писала особисто в зазначений в ній час. Табель виходу на роботу на підприємстві не вівся, в понадурочний час позивачка не працювала.
Згідно викладеного підстав для задоволення позову немає.
Крім того відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Отже позивачкою порушено місячний термін для звернення до суду по позовних вимогах про визнання недійсними записів №№ 22, 23, 24 в трудовій книжці, зобовязання замість цих записів зробити запис про звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України та поновлення на роботі, стягнення сум за вимушений прогул.
Щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди, то дана позовна вимога не підлягає до задоволення через відсутність доказів моральних страждань позивачки та їх взаємопов'язаності з діями відповідачів.
На підставі наведеного, керуючись ст.233 КЗпП України, ст.ст. 214-218, 224-226 ЦПК України,
В позові відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його постановив у разі подання заяви протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.