Справа №345/1569/13-к
24.04.2013 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Онушканича В.В.
секретаря судового засідання Танчук М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013090170000471 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працюючого, на обліках в нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимого 29.09.2011 року Калуським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання 240 годин громадських робіт, яке відбув повністю,
за ч. 2 ст. 342 КК України, -
з участю: обвинуваченого ОСОБА_1
прокурора Кломієць І.М.
ОСОБА_1 вчинив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
15.02.2013 року слідчим СВ Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області Жмакою О.В. відкрите кримінальне провадження № 12013090170000382 по факту нанесенням ОСОБА_1 тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_3, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України. Цього ж дня, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, слідчий надав доручення начальнику Калуського МВ на проведення слідчих дій. Дане доручення для виконання направлено старшому дільничному інспектору СДІМ Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області капітану міліції ОСОБА_4 В ході виконання доручення, допитати ОСОБА_1 не вдалось, так як останній переховувався від правоохоронних органів.
27.02.2013 року слідчий Жмака О.В. надав додаткове доручення начальнику Калуського МВ на проведення слідчих дій, а саме допитати ОСОБА_1 Дане доручення для виконання направлено старшому дільничному інспектору СДІМ Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області капітану міліції ОСОБА_4 В той же день, старший дільничний інспектор ОСОБА_4 спільно з дільничним інспектором міліції цього ж підрозділу органу внутрішніх справ лейтенантом міліції ОСОБА_5, виїхали в с. Довге-Калуське, Калуського району для проведення слідчих дій з ОСОБА_1, а саме, допиту в якості свідка.
Прибувши в с. Довге-Калуське, Калуського району, працівники міліції направилися до житлового будинку ОСОБА_1, який знаходиться по АДРЕСА_1. Там, мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 повідомила, що сина в будинку не має і надала дозвіл працівникам міліції на огляд її домоволодіння. Старший дільничний інспектор ОСОБА_4 і дільничний інспектор ОСОБА_5, які перебували у форменому одязі працівників міліції, оглядаючи підсобне приміщення (стайню), побачили, що в сіні хтось знаходиться. Підозрюючи, що це може бути ОСОБА_1, працівники міліції представившись, сказали, щоб він вийшов із сіна до них. У відповідь, ОСОБА_1 відмовився виконати їхні законні вимоги, а з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, схопив у руки сокиру та почав нею замахуватись в сторону дільничного інспектора ОСОБА_5 Останній, зреагувавши та, відповідно до ст. 14 Закону України «Про міліцію» схопив ОСОБА_1 за ліву руку, та вибивши сокиру, намагався застосувати заходи фізичного впливу, а саме, залам руки за спину. На це ОСОБА_1 почав чинити активний фізичний опір, а саме відштовхувати працівників міліції і намагався вивести їх із рівноваги, при цьому виражався нецензурними словами. Після того, до ОСОБА_1 працівниками міліції було застосовано заходи фізичного впливу, а саме залам руки за спину.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, доводиться: показаннями обвинуваченого, свідків і даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково і суду пояснив, що він не мав наміру чини опір працівникам міліції і не хотів наносити їм тілесних ушкоджень, проте, визнав, що замахувався сокирою в сторону працівників міліції з метою налякати їх. Розказав, що йому було відомо про те, що його розшукує дільничний інспектор міліції для допиту щодо побиття ним матері. Він уникав зустрічі з працівниками міліції, оскільки боявся відповідальності. Оскільки, він перебував у поганих стосунках з матір'ю, то 27 лютого він пішов спати в стайню на сіно. Біля себе поклав сокиру, яку раніше знайшов на полі, коли збирав металобрухт. Коли в стайню зайшли працівники міліції, то він не чув, щоб ті представлялись. Оскільки, вони раптово підійшли до нього, то він з переляку схопив рукою сокиру і пробував замахнутись в їхню сторону, проте, працівники міліції застосували до нього силу і повалили на землю. В подальшому вони наділи йому на руки наручники і відвезли до відділення міліції. На той час працівники міліції були у форменному одязі. В їхню сторону він погроз не висловлював.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він працює на посаді дільничного інспектора СДІМ Калуського MB УМВС в Івано-Франківській області, обслуговує села Голинь і Тужилів. В дільничного інспектора ОСОБА_4 на виконанні знаходилось доручення про допит ОСОБА_1 щодо нанесення останнім тілесних ушкоджень своїй матері. На виконання даного доручення, він разом з дільничним інспектором ОСОБА_4 та інспектором дозвільної системи Калуського MB ОСОБА_6 27.02.2013 року з метою допитати за місцем проживання ОСОБА_1 поїхали в с. Довге-Калуське на автомобілі, яким керував ОСОБА_6 Заїхавши в с. Довге-Калуське, він з ОСОБА_4 пішли шукати ОСОБА_1 біля річки, а ОСОБА_6 залишився очікувати в машині. Не знайшовши ОСОБА_1 біля річки, вони направились до місця його проживання за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_1 не було в хаті і його мати ОСОБА_3 дала дозвіл оглянути її домоволодіння. Почувши якийсь звук в стайні, вони зрозуміли, що ОСОБА_1 знаходиться там. Вони зайшли в стайню і, представившись працівниками міліції, сказали йому вийти із сіна, однак той не реагував. Вони почали наближатись до сіна і в цей ОСОБА_1 різко підвіся на ноги та схопив сокиру. ОСОБА_5 вибив сокиру з рук ОСОБА_1 і спробував затримати його, проте, ОСОБА_1 опирався та відштовхував їх і, лише після того, як вони вдвох спільно з дільничним інспектором ОСОБА_4 звалили ОСОБА_1 на землю їм вдалось одягнути на останнього наручники. Під час цих подій він і дільничний інспектор ОСОБА_4 були у форменному одязі. ОСОБА_1 постійно їм погрожував і висловлювався в їхню сторону нецензурними словами.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює на посаді старшого дільничного СДІМ Калуського MB УМВС України в Івано-Франківській області. Йому як дільничному інспектору міліції, який обслуговує с. Довга-Калуська і в якому проживає ОСОБА_1, відомо, що останній раніше був засуджений, притягувався до адміністративної відповідальності, жителі с. Довга-Калуська неодноразово звертались до нього щодо неправомірних дій ОСОБА_1, також, останній перебуває на обліку в Калуському MB як сімейний насильник, зловживає спиртними напоями і веде аморальний спосіб життя.
У нього на виконанні знаходилось доручення по кримінальному провадженню за фактом нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень своїй мамі ОСОБА_3 В ході виконання цього доручення, він намагався викликати останнього в міліцію, проте, той ухилявся від зустрічі і говорив, що в міліцію самостійно не з'явиться.
27.02.2013 року слідчий Жмака О.В. надав повторне доручення на допит ОСОБА_1 Цього ж дня він отримав інформацію про місце перебування ОСОБА_1 в с. Довга-Калуська біля річки. Після отриманої інформації спільно з дільничним інспектором ОСОБА_5 та інспектором дозвільної системи ОСОБА_6, з метою допитати за місцем перебування ОСОБА_1 поїхали в с. Довга-Калуська на автомобілі, яким керував ОСОБА_6 Останній залишився очікувати в автомобілі, а він, спільно з ОСОБА_5, направились до річки. Не знайшовши там ОСОБА_1 вони пішли до місця його проживання за адресою АДРЕСА_1. Мати ОСОБА_3 повідомила що сина в хаті нема і дала дозвіл на огляд свого домогосподарства. Вони двоє зайшли в стайню і, почувши шорох, зрозуміли, що на сіні хтось є. Будучи у форменому одязі працівників міліції вони представились і сказали йому вийти із сіна, однак особа не реагувала. Вони підійшли ближче і побачили в сіні ОСОБА_1, який різко взяв сокиру і, вставши із сіна, почав нею замахуватись на ОСОБА_5 ОСОБА_5 вибив сокиру з руки ОСОБА_1. Той продовжив чинити фізичний опір, відштовхував їх і при цьому погрожував фізичною розправою. Він разом із ОСОБА_5 спільними зусиллями здійснили прийом залому руки за спину та вивели чоловіка з стайні на вулицю. В подальшому наділи йому на руки наручники і на машині ОСОБА_6 відвезли ОСОБА_1 у відділення міліції.
Зі слів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 вбачається, що він працює на посаді старшого інспектора дозвільної системи. 27.02.2013 року він відвіз дільничного інспектора ОСОБА_5 і старшого дільничного інспектора ОСОБА_4 в с. Довге-Калуське, оскільки, останній мав на виконанні доручення слідчого Калуського МВ щодо допиту ОСОБА_1, який побив свою матір. Заїхавши в с. Довге-Калуське, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 вийшли з автомобіля, а він залишився очікувати їх. Через пів години йому зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що ОСОБА_1 вчинив щодо них опір та намагався вдарити сокирою. Під'їхавши до будинку ОСОБА_1, він побачив, що ОСОБА_1 стоїть на вулиці в наручниках разом з працівниками міліції і погрожує їм розправою.
Як вбачається з витягу з кримінального провадження № 12013090170000382, 15.02.2013 року слідчий СВ Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області Жмака О.В. відкрив кримінальне провадження по факту нанесенням ОСОБА_1 тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_3, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. (а.с. 21) В межах даного кримінального провадження 15.02.2013 р. і 27.02.2013 р., слідчий Жмака О.В. дав доручення начальнику Калуського МВ на проведення слідчих дій, а саме, допитати ОСОБА_1 (а.с. 23-24)
З протоколу проведення слідчого експерименту від 19.03.2013 р. і доданих до нього фотографій вбачається, що ОСОБА_1 послідовно показував місце вчинення ним кримінального правопорушення, а саме, стайню на подвір'ї його матері і те місце, де він лежав на сіні, а після того встав на ноги і схопивши сокиру замахнувся нею в сторону працівників міліції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 342 КК України, як опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його матеріальний стан, стан його здоров'я і обставини справи.
Зокрема, суд враховує те, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин, будучи раніше судимим, має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується негативно, ніде не працює, на обліках у нарколога і психіатра не перебуває, думку потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає, тяжких наслідків від вчиненого злочину не настало.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить часткове визнання вини.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не виявлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що йому слід призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 342 КК України у вигляді обмеження волі.
Однак, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним злочину, пом'якшуючі покарання обставини справи, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. На засудженого також слід покласти обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік
На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи..
Раніше обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речовий доказ: сокиру, яка вилучена 27.02.2013 року під час огляду місця події з господарства АДРЕСА_1 і зберігається в кімнаті для зберігання речових доказів Калуського МВ УМВС, - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подання апеляції протягом 30 днів з дня проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: