Справа №2/257/161/13
12 квітня 2013 р. Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Шликова С.П.
за участю секретаря Клюєвої А.А., Пташник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення та виселення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та уточнив свої позовні вимоги до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення та виселення, мотивуючи вимоги наступним.
Позивач придбав на прилюдних торгах з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач вказує, що оскільки він є власником квартири, він хотів потрапити до неї, але виявилося, що попередній власник ОСОБА_2 продовжує проживати в спірній квартирі.
19 квітня 2012 року позивач під час особистої зустрічі з відповідачем проінформував останнього, що з 18 квітня 2012 року квартира є його власністю та передав копію свідоцтва про придбання нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 продовжував перешкоджати входженню позивача до квартири, 23 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ЖСК Мир - 46 Чуба Г.О. з проханням не надавати комунальні платежі та не проводити нарахування на їх сплату.
03 травня 2012 року позивач звернувся до відповідача про звільнення належної йому квартири, але результату не було. Крім того, позивач з даного приводу звернувся з заявою до Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області та постановою Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області від 08 травня 2012 року за фактом звернення було відмовлено.
Просив суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 з квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення та виселення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 березня 2012 року Філією 05 ПП «Ніва - В.Ш.» було проведено прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна , що є предметом іпотеки, яке належало боржнику ОСОБА_2, а саме: квартири АДРЕСА_1, право власності на яке було зареєстровано у встановленому законом порядку.
В ході проведення прилюдних торгів ОСОБА_1 була запропонована найвища ціна за лот №1 - квартира однокімнатна, загальною площею 28,8 кв.м., житловою площею 14,6 кв.м., у результаті чого відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ОСОБА_1 став переможцем прилюдних торгів придбавши квартири АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що після сплати суми у розмірі 116 000 грн. за придбане майно спеціалізованим підприємством ПП «Ніва - В.Ш.», ОСОБА_1 було надано протокол №0512025-1 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, на підставі якого ВДВС Київського РУЮ м. Донецька ОСОБА_1 було видано акт про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна від 23 березня 2012 року (а.с. 12-14).
18 квітня 2012 року державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори Мішиною О.М. видано свідоцтво за реєстровим №6-664, яким посвідчено, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1, вартістю 116 000 грн., що раніше належало ОСОБА_2 (а.с. 15-16).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1, як переможець прилюдних торгів, є добросовісним набувачем майна, яке було реалізовано на публічних торгах у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 відмовився впускати ОСОБА_1 в належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити спірну квартиру в добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідної заявою до органів міліції.
Постановою дільничного інспектора міліції Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області Дьяченко А.В. від 07.05.2012 року в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України відмовлено.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 порушує право ОСОБА_1 як власника, а саме без достатніх правових підстав перешкоджає йому в реалізації свого права власності, не надає доступу до спірної квартири.
Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст.. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч.2 ст. 64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст.. 158 ЖК України, наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією.
У судовому засіданні встановлено, що власником спірної квартири є ОСОБА_1, відповідач проживає в спірній квартирі як колишній власник, договору найму житлового приміщення між відповідачем та ОСОБА_1 не укладався, іншої угоди про порядок користування житловим приміщенням між ними не було.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача ОСОБА_1, після придбання права власності на спірну квартиру, письмової згоди останній на його вселення та проживання в спірному житловому приміщенні не надавав, іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням між ними не укладалося.
Враховуючи встановлені судом обставини, при яких ОСОБА_2 позбавляє ОСОБА_1 можливості користуватися належною їй часткою квартири, суд вважає, що його дії перешкоджають ОСОБА_1 користуватися спірною квартирою.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення та виселення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного ст.ст. 64, 150, 158 ЖК України, ст.ст. 386, 388, 391 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя