копія
21 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/13469/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Пополітові І.М., за участю представників: позивача - Ковальової О.В., відповідача - Курпай Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідністю фірми «Сальвіа»
до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі
м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення,-
Товариство з обмеженою відповідністю фірма «Сальвіа» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідністю фірма «Сальвіа» з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю за період з серпня 2009 року по серпень 2012 року; скасування податкового повідомлення - рішення від 29.10.2012 року № 0003061503, винесеного Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що при проведенні перевірки ТОВ фірми «Сальвіа» відповідач припустив численних порушень норм чинного законодавства України, внаслідок чого були порушені права та охоронювані інтереси позивача. Так, у відповідача не існувало жодної правої підстави для видання наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача проведення перевірки. Крім того, позивачу не було надіслано повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Також, позивач зазначає про те, що позивач правомірно нараховує та сплачує щомісячно орендну плату за землю. При цьому, відповідач безпідставно застосовує до правовідносин оренди, які існували з серпня 2009 року по січень 2011 року норми Податкового кодексу України. З огляду на викладене, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що Дніпропетровський природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ фірми «Сальвіа» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ фірмою «Сальвіа», шляхом викладення пункту 3.2 договору в наступній редакції: «Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України». Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, яке набрало законної сили, позов задоволено в повному обсязі. Таким чином, з часу набрання рішення законної сили - орендна плата за користування земельної ділянкою змінена. При цьому, позивач не доплатив до Державного бюджету орендної плати за земельну ділянку за період з вересня 2009 року по серпень 2012 року - 327170 грн. 35 коп. На підставі викладеного, представник відповідача вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідністю фірма «Сальвіа» зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 28.10.1996 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивачем 22.08.2003 року із Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,0455 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Ясельна,1, для фактичного розміщення нежитлових будівель та авторемонтної майстерні. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003 року № 77/10.
03.10.2012 року податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідністю фірма «Сальвіа» щодо податкової звітності з орендної плати за землю за період з вересня 2009 року по серпень 2012 року.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт № 2455/15-4/24433695, в якому відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п. 286.2 ст. 286, п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288, п. 289.1 т. 289 Податкового кодексу України, щодо заниження розміру податкового зобов'язання по орендній платі за землю на суму 327170 грн. 35 коп.
Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки, 19.10.2012 року позивачем надано до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби заперечення на акт перевірки.
Листом від 26.10.2012 року за вих. № 24537/10/15-418, Державна податкова інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби повідомила ТОВ фірма «Сальвіа» про те, що висновки викладені в акті перевірки залишено без змін.
На підставі встановлених в акті перевірки порушень, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003061503 від 29.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 327170 грн. 35 коп. та застосовані штрафні санкції в сумі 81792 грн. 59 коп.
Відповідно до вимог чинного законодавства України, земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Визначення поняття «орендна плата за землю» наведено у ст. 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої - це платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю», (що діяв до прийняття Податкового кодексу України), плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що значається залежно від грошової оцінки землі.
Стаття 23 вищевказаного Закону передбачає, що грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, у якому визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XІІІ Податкового кодексу України.
Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядок і строки, визначені Податковим кодексом України.
У відповідності до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Пунктом 36.3 ст.36 Податкового кодексу України визначено, що податковий обов'язок є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.
Пунктом 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.
Пунктом 289.1. статті 289 Податкового Кодексу обумовлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Статтею 271 Податкового Кодексу визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку. У разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та їндній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п.286.2 ст.286 Податкового Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року здають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При подані першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею здається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової грошової оцінки землі.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, становленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Судом встановлено, що відповідно до п.3.1 договору від 22.08.2003 року, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 1052321 грн. 97 коп., відповідно до п. 1.3 вказаного договору, грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору - 7015479 грн. 81 коп.
Відповідно до п.3.2 вищевказаного договору, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі у розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.
Згідно п. 3.3 договору від 22.08.2003 року розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку. Відповідно до п. 7.4.2 вказаного договору орендар зобовязаний щорічно до 15 січня звертатися до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів за даними Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю.
Таким чином, сума орендної плати може змінюватись у разі зміни грошової оцінки земельної ділянки. Отже, грошова оцінка земельної ділянки в сумі 7015479 грн. 81 коп. складає лише на момент укладання цього договору.
Суд звертає увагу на те, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 року №5/26 «Про затвердження проекту «Нормативна грошова оцінка земель м.Дніпропетровська» затверджено базову вартість 1 кв.м.землі у м.Дніпропетровську, яка склала у 2008 році - 237 грн. 36 коп. При цьому, коефіцієнти індексації до нормативної грошової оцінки землі наступні: у 2008 році 1,028,у 2009 році-1,152, у 2010 році - 1.059, у 2011 році - 1,0, у 2012 році -1,0. Таким чином, базова вартість 1 кв.м. землі у м. Дніпропетровську у 2011 році становить 297 грн. 68 коп. з урахуванням коефіцентів індексації 1,028, 1,152, 1,059 та 1,0, базова вартість одного квадратного метра землі у іпропетровську у 2012 році становить 297 грн. 68 коп. з урахуванням коефіцієнтів індексації 1,028, 2, 1,059, 1,0 та 1,0.
Крім того, Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ фірми «Сальвіа» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ фірмою «Сальвіа», шляхом викладення пункту 3.2. вказаного договору в наступній редакції: «Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02,2011 року № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено у повному обсязі. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року апеляційну скаргу ТОВ фірми «Сальвіа» було залишено без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2012 року касаційну скаргу ТОВ фірми «Сальвіа» було залишено без задоволення.
Отже, 10.05.2012 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ фірмою «Сальвіа» набрало законної сили, у звязку з чим, п. 3.2 даного договору оренди набрав чинності. Таким чином, оскільки 01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України.
Враховуючи нормативну грошову оцінку, площу земельної ділянки, ставку земельного податку - 1 % від нормативної грошової оцінки у період перевірки вересень 2009 року- серпень 2012 року розмір податкового зобовязання ТОВ фірми «Сальвіа» складає: за вересень- грудень 2009 pоку - 52251 грн. 32 коп.,2010 рік - 165999 грн. 26 коп., 2011 рік - 165999 грн. 26 коп., січень - серпень 2012 рік - 214415 грн. 70 коп. За вищевказаний період позивачем нараховано: за вересень - серпень 2009 року - 28663 грн. 01 коп., 2010 рік - 91062 грн. 45 коп, 2011 рік - 91062 грн. 45 коп., січень - серпень 2012 року - 60707 грн. 28 коп. Отже, загальна сума відхилень складає 327170 грн. 35 коп.
Щодо правомірності проведення перевірки, суд зазначає, що Порядок призначення перевірок та порядок їх проведення органами державної податкової служби визначені главою 8 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових документів, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. При цьому документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Судом встановлено, що Державна податкова інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, з метою здійснення контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати орендної плати за землю, надіслала на адресу позивача лист, у якому зазначила про необхідність надати дані про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки. Вказаний лист отриманий позивачем 08.08.2012 року. При цьому, вказаних даних ТОВ фірмою «Сальвія» надано не було, у звязку з чим відповідач звернувся до Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську. Згідно отриманого листа за даними Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю ТОВ фірма «Сальвіа» протягом 2008 - 2012 років не зверталось, та нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки по вул. Ясельна, м. Дніпропетрвоськ для комерційного використання складає: у 2008 році- 1301 грн. 49 коп.; у 2009 році- 1499 грн. 32 коп.; у 2010 - 2012 роках - 1587 грн. 75 коп.
Також, судом встановлено, що наказ про призначення документальної невиїзної перевірки від 21.09.2012 року № 754 та повідомлення № 21521/10/15-418 призивачем отримано 28.09.2012 року, при цьому, суд вважає помилковим твердження позивача про відсутність у останнього інформації щодо мети, дати та місця такої перевірки, з огляду на те, що така інформація наявна у вищевказаному наказі.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідністю фірма «Сальвіа» з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю за період з серпня 2009 року по серпень 2012 року; скасування податкового повідомлення - рішення від 29.10.2012 року № 0003061503, винесеного Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідністю фірми «Сальвіа» - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 26.02.2013 року.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 26.02.2013 року СуддяМ.В. Дєєв М.В.Дєєв