02 квітня 2013 р. Справа № 2а-12063/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби та товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-12063/12/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво"
до Державної податкової інспекція у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балаклійське птахівництво» (далі по тексту - ТОВ «Балаклійське птахівництво», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у Балаклійському районі, відповідач), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби 18.05.2011р. № 000192301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7432312,0 грн. та № 000202301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 151290,0 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012р. № 000202301 та № 000192301 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток внаслідок порушення позивачем положень п. 150.1 ст. 150, п. З підрозділу 4 розділу XX ПК України. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 14.1.36 ст. 14, абз. 1, 2 п.п. 138.1.1, п. 138.4 п. 138, п.п. 138.10.2, ст. 138 ПК України, ст. 159 КАС України.
Також із постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 150.1 ст. 150, п. З підрозділу 4 розділу XX ПК України, ст. 159 КАС України.
Заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Балаклійське птахівництво» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28.03.2012р. по 18.04.2012р. ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. За результатами перевірки складено Акт від 25.04.2012р. № 218/22-047/37010571 (далі по тексту - Акт перевірки), яким зафіксовані порушення: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, абз. 1, 2 пп. 138.1.1, п. 138.4 п. 138, пп. 138.10.2, п. 138.10 ст. 138, п. 150.1 ст. 150, п. З підрозділу 4 розділу XX ПК України, внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. на суму 8090093,0грн.
Порушення, встановлені Актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 18.05.2012р. № 0001923^)1 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7432312,0грн. та № 000202301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 151290,0грн.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток внаслідок порушення позивачем положень п. 150.1 ст. 150, п. З підрозділу 4 розділу XX ПК України, є такими, що відповідають чинному законодавству України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що однією з підстав винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень було включення позивачем до декларацій з податку на прибуток підприємства 2-4 кварталів 2011 року не лише від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого підприємством за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року, але й від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року в сумі 1607017,00 грн.
Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено порядок застосування у 2011 році п. 150.1 ст. 150 Кодексу, зокрема: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Виходячи з наведених положень Кодексу, колегія судів приходить до висновку, що платник податків здійснює розрахунок об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року, при цьому вказаними нормами не встановлено застережень щодо формування від'ємного значення 1 кварталу 2011 року лише за витратами, понесених платником податку тільки у 1 кварталі 2011 році.
При цьому, податковий облік податку на прибуток підприємств це облік валових доходів, валових витрат та їх коригування, а також визначення сум амортизаційних відрахувань, з метою визначення об'єкту оподаткування (ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР (далі по тексту - Закон № 334), що діяв до 01.04.2011 року та на момент виникнення спірних правовідносин по декларації за 1 квартал 2011 року).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Також, згідно п. 5.2 ст. 5 вказаного закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
У ст. 6 Закону № 334 встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат І календарного кварталу наступного податкового року. Тобто показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, що призводить до того, що від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невід'ємною складовою частиною загального показника об'єкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового.
Таким чином, показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є цілісним показником, формування якого не залежить від періодів його виникнення, оскільки таке не передбачено законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на підставі встановленого порушення п. 150.1. ст. 150, п. З підрозділу 4 розділу XX ПК України.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимоп погодився з висновком ДПІ про виявлені порушення з боку позивача, зокрема: неврахування Позивачем в декларації з податку на прибуток 2 кварталу 2011 року, 2-3 кварталів 2011 року, 2-4 кварталів 2011 років результатів перевірки, оформлених актом від 18.07.20111 року № 341/23-104/37010571, а також віднесення до складу валових витрат сум за збитковими операціями.
Колегія судців не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сума грошових зобов'язань за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями була донарахована ДПІ у Балаклійському районі, зокрема, внаслідок неврахування позивачем в декларації з податку на прибуток 2 кварталу 2011 року, 2-3 кварталів 2011 року, 2-4 кварталів 2011 років результатів перевірки, оформлених актом від 18.07.20111 року № 341/23-104/37010571.
Колегією судців встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 18.07.2011р. № 341/23-104/37010571 «Про результат документальної планової перевірки ТОВ "Балаклійське птахівництво" (код за ЄДРПОУ 37010571) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків та зборів за період з 14.04.2010 року по 31.03.2011 року, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 14.04.2010 року по 31.03.2011 року.
На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 року № 0001642301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2423674,0 грн. та застосування штрафної фінансової санкції (штрафу) у розмірі 01,0 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням; позивач оскаржив його у судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року у справі № 2а-2623/12/2070 (а.с.12-18 т.2), вказане податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 року № 0001642301 скасоване в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 109688 грн.
Згідно з п. 56.1, 56.2 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Згідно ч. 4 ст. 56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, сума неузгодженого податкового зобов'язання не могла приймати участь у розрахунках податкових зобов'язань наступного податкового звітного періоду, до її узгодження та неузгоджені суми податкового зобов'язання визначені податковими повідомленням-рішенням від 01.08.2011 року № 0001642301 не підлягали відображенню у податкових деклараціях з податку на прибуток.
Враховуючи зазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення за даним епізодом, оскільки на момент його винесення у позивача був відсутній обов'язок відкоригувати показники від'ємного значення з урахуванням зобов'язань визначених податковим повідомлення-рішенням від 01.08.2011 року №0001642301.
Також, досліджуючи законність та обгрунтованість винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень внаслідок неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат сум за збитковими операціями, колегія суддів зазначає про наступне.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом(виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2 - 140.5 ст.140, ст.ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Підпунктом 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 цього Кодексу встановлено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).
Пунктом 138.10 ст. 138 Кодексу визначено, що до складу інших витрат включаються загальновиробничі витрати; адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством; витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інші операційні витрати, що включають фінансові витрати; інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони здійснені (п. 138.5 ст. 138 Кодексу).
Таким чином, в податковому обліку до витрат, пов'язаних зі здійсненням власної господарської діяльності, відносяться тільки ті витрати, які понесені платником податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послу) з метою отримання доходу. Витрати платника податку, які не направлені на одержання доходу, до складу валових витрат не відносяться.
Колегією судців встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору купівлі продажу від 11.07.2011 року № 73-07/11 (а.с.98-99 т.1) позивачем реалізовано ПП «Агрофірма «Вільхівська» 106501,84 кг. курчат-бройлерів по ціні без ПДВ за 1 кг.-1,48 грн. на загальну суму з ПДВ 190000,0 грн.
Собівартість реалізованих курчат-бройлерів, згідно листа позивача № 44 від 09.04.2012 року (а.с. 148-149 т.1), за 1 кг. складає 12,62 грн.
Також, відповідно до договору купівлі продажу від 08.09.2011 року № 0809/11 (а.с.107- 108 т.1) позивачем реалізовано ПП «Агрофірма «Вільхівська» 100465,0 кг. курочок та півників батьківського поголів'я по ціні без ПДВ за 1 кг.-5,5 грн. на загальну суму з ПДВ 663069,0 грн.
Собівартість реалізованих курчат-бройлерів, згідно листа позивача № 44 від 09.04.2012 року (а.с. 148-149 т.1), за 1 кг. складає 31,21 грн.
Колегія судців не погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи підтверджують факт здійснення збиткових операцій з огляду на наступне.
Калькуляція собівартості продукції ТОВ "Балаклійське птахівництво" не може слугувати безперечним доказом збитковості господарських операцій здійснених позивачем, оскільки не містить інформацію про дохід, отриманий від використання поголів'я.
Реалізація продукції (курчата-бройлери та батьківське поголів'я птиці) за ціною нижчою її собівартості вказує на збитковість такої операції тільки в тому разі, якщо ця продукція не приносила підприємству дохід протягом її використання.
Матеріали справи містять докази отримання доходу позивачем, пов'язаного з реалізацією яєць та курчат, що були отримані внаслідок використання вищезазначених курчат-бройлерів та батьківського поголів'я птиці, зокрема: виробничі звіти по наносу яєць, виробничі звіти по інкубації яєць та отриманню добових курчат (а.с.103-179 т.2), видаткові накладні про їх реалізацію (а.с. 180-250 т.2 та а.с. 1-108 т. З), оборотно-сальдові відомості по рахунку 26 «Готова продукція» (а.с. 1 -108 т. З).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок про збитковість операцій з продажу курчат-бройлерів та батьківського поголів' я птиці таким, що спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Також, колегією судців встановлено, що позивач в 4 кварталі 2011 року на підставі договорів від 11.07.2011 року № 69-07/11 (а.с.135-139 т.1) та № 70-07/11 (а.с.140-142 т.1) здавав в оренду ПП «Агрофірма «Вільхівська» майно: торгове місце-кіоск, єдиний майновий комплекс, який включає в себе нежитлові об'єкти та основні засоби виробництва.
Податковим органом встановлено, що собівартість послуг оренди у 4 кварталі 2011 року склала 2400567,18 грн. У вказаний період ПП «Агрофірма «Вільхівська» компенсовано позивачеві витрати по утриманню та обслуговуванню у розмірі 2109485,84 грн., сума у розмірі 291081,34 грн., в т.ч. витрати по формуванню собівартості послуги оренди в розмірі 136704,34 грн. та адміністративні витрати в розмірі 1544377,00 грн., підприємству не відшкодована, отже підприємством здійснено діяльність, не спрямовану на отримання прибутку.
Відповідачем вказані суми - витрат встановлені з бухгалтерських даних підприємства (головна книга підприємства, журнали-ордери по бухгалтерським рахункам). Факт віднесення вказаних сум до витрат по операціях з оренди майна обґрунтовується тільки тим, що в 4 кварталі 2011 року послуги оренди були «основним та майже єдиним видом діяльності» позивача.
Позивач зауважує, що витрату, вказані в бухгалтерських рахунках, пов'язані не тільки з діяльністю з надання послуг оренди майна, а і іншою власною господарською діяльністю.
Таким чином, колегія судців вважає, що відповідачем не доведено факт встановленого порушення позивачем за даним епізодом.
Так, вимогами п.п. 5.2 п. 5 Розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. встановлено, що "у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень, а також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено запис у податковому та бухгалтерському обліку, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та докази, що підтверджують наявність факту порушення".
Відповідач, описуючи встановлене порушення, в акті перевірки зазначає, що всі витрати господарської операції оренди майна, однак жодним доказом не підтверджує, що суми віднесені до витрат, пов'язані з наданням послуг оренди, а не з іншою діяльністю підприємства.
Відсутність належних доказів підтвердження даного порушення, не дає змоги суду встановити наявність чи відсутність виявленого податковим органом порушення.
За таких обставин, колегія суддів, з огляду на приписи ч. 2 ст. 71 КАС України зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині завищення валових витрат з огляду на збитковість операцій з надання послуг оренди.
Стосовно долученої до матеріалів справи постанови Вовчанського районного суду від 26.06.2012 року у адміністративній справі № 3/2008/395/12 (а.с.11 т.2) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадової особи позивача, як підстави відмови в задоволенні позову колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
Вказана постанова ухвалена Балаклійським районним судом Харківської області з огляду на той факт, що оскільки на момент розгляду справи процедура оскарження податкових повідомлень-рішень не розпочата, то дані, відображені в них не можуть вважатись спірними. Однак, факт порушення по кожному епізоду судом не досліджувався, а тому така постанова не може бути доказом в справі про вчинення суб'єктом господарювання - юридичною особою порушення вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат, визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факти порушення ТОВ «Укрхімтрейд» вимог чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового та іншого законодавства, та правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов хибних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, а тому не вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське птахівництво» задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-12063/12/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське птахівництво» задовольнити.
Скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 000192301 та № 000202301.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.
Повний текст постанови виготовлений 08.04.2013 р.