Апеляційний суд Житомирської області
Справа №278/89/12-к Головуючий у 1-й інст. Башинський С. Ф.
Категорія ст.308 ч.3 КК Доповідач Андрушкевич С. З.
23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Андрушкевича С.З.
суддів: Котіка В.П.,Гузовського О.Г.
секретаря : Кашенко Л.М.
з участю прокурора: Селюченко І.І.
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу в кримінальному провадженні № 12012060170000081 за апеляцією старшого прокурора прокуратури Житомирського району на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2013 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженця с. Нестеровка Липецької області Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 308 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, за ч. 1 ст. 317 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке належить обвинуваченому.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 вказано рахувати з 06 жовтня 2010 року.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ витрати на залучення експертів для проведення судово-хімічних експертиз на загальну суму 1265 (одна тисяча двісті шістдесят п'ять) грн. 04 коп.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишено без зміни.
Як визнав суд, наприкінці вересня 2012 року ОСОБА_1 на умовах усної домовленості надав приміщення будинку АДРЕСА_2 особі, стосовно якої зареєстровано окремо кримінальне провадження ( в подальшому - інша особа), для незаконного виготовлення та зберігання наркотичного засобу.
Крім цього, в кінці вересня 2012 року, у вечірній час та за невстановлених обставин ОСОБА_1, знаходячись поблизу вищевказаного будинку № 49, впевнившись, що його злочинні дії ніким не будуть викриті, взяв сумку із особливо-небезпечним наркотичним засобом - каннабісом в кількості 4004,979 грам, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є особливо великим розміром, яка знаходилась в багажному відділі автомобіля ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_1 та заховав неподалік від вказаного вище будинку. Через деякий час він забрав та переніс вказаний наркотичний засіб до свого місця проживання, де незаконно зберігав без мети збуту до 04 жовтня 2012 року, тобто до того часу, коли був виявлений та вилучений працівниками міліції під час обшуку.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1, кваліфікації його дій, просив вирок суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання особі засудженого скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити за ч. 3 ст. 309 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 308 КК України 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, за ч. 1 ст. 317 КК України 3 (три) роки позбавлення волі. За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 8 років із конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.
Посилається на те, що як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив ряд умисних кримінальних правопорушень, одне з яких являється особливо тяжким. Крім того, засуджений знаючи про те, що особи, які винаймали у нього будинок, займаються вирощуванням та виготовленням особливо-небезпечного наркотичного засобу - канабісу, нікому про це не повідомляючи, продовжував надавати їм даний будинок для зберігання наркотичних засобів. Після чого, ще і викрав у них сумку із особливо-небезпечним наркотичним засобом - каннабісом в кількості 4004,979 грам, для власного вживання, тому при призначенні покарання суд вказане не врахував, застосувавши ст. 69 КК України.
На апеляційну скаргу прокурора надійшли заперечення обвинуваченого ОСОБА_1, в яких він вказує на те, що визнав вину у вчиненні злочину після побиття працівниками міліції, ніяких наркотичних засобів не викрадав, просив пом'якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора в підтримання апеляції, думку засудженого про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованим і законним, ніким з можливих апелянтів не оскаржується.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом було визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Що стосується покарання, яке суд обрав ОСОБА_1, то воно призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами тяжкими та особливо тяжкими, особу винного, який характеризується по місцю проживання позитивно, раніше не судимий, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Пом'якшуючими покарання обставинами є щире каяття ОСОБА_1, активне сприяння розкриттю злочину і те, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Крім того, суд при обранні покарання врахував те, що об'єктом злочинного посягання при викраденні явились наркотичні засоби злочинного походження і викрадені у осіб, які їх незаконно придбали і зберігали.
У зв'язку з тим, що апеляційна скарга від обвинуваченого не надходила та суд першої інстанції розглянув кримінальну справу в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, ОСОБА_1 позбавлений права оскаржити обставини справи , які ніким не оспорювались в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, суд правильно призначив покарання ОСОБА_1 з урахуванням наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за ст. ст. 308, 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області, -
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Житомирського району залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді: