Справа № 22-ц/774/2584/13 Головуючий у І-й інстанції: Ткаченко Н.В.
Категорія - 27 Доповідач: Тамакулова В.О.
22 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Тамакулової В.О.
суддів: Петренко І.О., Козлова С.П.
при секретарі: Савчук Р.В.,
яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рі-шення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2010 року по ци-вільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "При-ватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звер-нення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування позову посилався на те, що 05 вересня 2008 року між Закритим ак ціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Пуб-лічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" і ОСОБА_2 укладе-но кредитно-заставний договір № KGAWAK12941029 на суму 34742,42 долари США, зі строком повернення до 04 вересня 2013 року та узгодженим графіком погашення.
Предметом застави є автомобіль марки "VOLKSWAGEN Passat", реєстраційний № НОМЕР_1. Оскільки умови кредитного договору відповідач належно не виконувала, утворилася заборгованість, яка на час звернення до суду складала 44301,61 долар США.
Позивач просив вилучити у відповідача автомобіль, передати його в заклад, звер-нути стягнення на предмет застави, стягнути судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з'явилася.
Рішенням суду І інстанції від 20 жовтня 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник апелянта посилається на порушення судом: мате-ріального Закону, бо в рішенні не зазначено усі складові загального розміру вимог, що під лягають сплаті обтяжувачу з вартості предмету застави; відсутня реєстрація обтяження, по рушені умови кредитно-заставного договору з надання позивачу письмового повідомлен-ня про настання події дефолту. Просить скасувати рішення суду та постановити нове рі-шення, яким у позові - відмовити.
Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом правильно встановлені фактичні обставини по справі.
05 вересня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 укладено кре-дитно-заставний договір № KGAWAK12941029 на суму 34742,42 долари США, зі строком повернення до 04 вересня 2013 року та узгодженим графіком погашення. Предметом зас-тави є автомобіль марки "VOLKSWAGEN Passat", реєстраційний № НОМЕР_1 (а.с. 10-30). Оскільки умови кредитного договору відповідач належно не виконувала, утворилася заборгованість, яка на час звернення до суду складала 44301,61 долар США.
За кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кош-ти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, що встановлені договором, а пози-чальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрун-тованим. Законним є рішення, яким суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирі-шив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, що ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і за-перечень, що підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір зас-тави має бути нотаріально посвідчений. Недотримання вимог щодо форми договору заста-ви та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, що передбачені законодавством України.
Право застави виникає з моменту укладання договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору (ст. ст. 13-14, 16 Закону України "Про заставу").
Статтею 1 Закону України "Про заставу" та ст. 572 ЦК України визначено, що зас-тава - це спосіб забезпечення зобов'язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, яке забезпечене заста-вою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кре-диторами.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або Законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).
У ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя-жень" зазначено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в по- рядку, який встановлений цим Законом.
Частиною 1 ст. 24 вказаного Закону передбачено, що звернення стягнення на пред-мет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, що встановлений Законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом.
Обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет за-безпечувального обтяження, зобов'язаний, до моменту подання відповідного позову до су-ду, письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлене зареєстроване об-тяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звер-нення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").
За умовами договору, який укладено сторонами - п. п. 12.1; 12.2.1; 12.2.5; 13.1, в разі настання події дефолту (порушення умов договору) банк надає позичальнику пові-домлення про настання події дефолту та реєструє в Державному реєстрі обтяжень рухо-мого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Однак, умови договору та Закону позивачем виконані не були, доказів щодо пові-домлення ОСОБА_2 і реєстрації звернення стягнення, суду не надано.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, станом на 15 травня 2012 року, відповідача, як боржника за вказаним договором, у реєстрі не заре-єстровано (а.с. 99).
Крім того, суд мав дослідити заявлені позовні вимоги відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" з визначен-ням: 1) загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті обтяжува-чу з вартості предмету забезпечувального обтяження; 2) опису рухомого майна, за раху-нок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходів щодо забезпечення збе-реження предмету забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) способу реалізації предмету забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, які передбачені ст. 26 цього Закону; 5) пріоритету та розміру вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартос-ті предмету забезпечувального обтяження; 6) початкової ціни предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого про-вадження.
Однак, рішення стосовно позицій, які передбачені в п. п. 1, 4-6 ст. 25 цього Закону, суд не ухвалив, не зазначив всі складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмету забезпечувального обтяження.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень та надати докази відпо-відно до ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Оскільки ПАТ КБ "ПриватБанк" не представлено доказів щодо письмових повідом-лень обтяжувача про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження до початку процедури звернення стягнення та ре-єстрацію звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тому рі-шення суду, як незаконне, підлягає скасуванню, з постановою нового рішення - про відмо-ву в позові.
На підставі викладеного, керуючися ст. ст. 303, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет заста-ви - скасувати, в позові - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий: