Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
23 квітня 2013 р. № 820/2634/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Зінченка А.В.,
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача - Мельник Ю.В.
відповідача - Токар І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради, звернувся до суду з адміністративним позовом до Лозівської державної податкової інспекції Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року № 0000012301, яким було збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 9453,75 грн. (основний платіж 7563,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1890,75 грн.).
Свій позов позивач обґрунтував тим, що 07.12.2012 р. Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби на підставі акту від 23.11.2012 р. № 1070/22-204/37556917 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Комунального підприємства «ЖИТЛОВА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» ЛОЗІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимого валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2011 року по 30.06.2012 року» було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року № 0000362220, яким було збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 185 106,25 грн. (148 085,00 грн. за основним платежем та 37 021,25 грн. за штрафними санкціями).
Підприємство не погодилось з винесеним рішенням та оскаржило його до ДПС у Харківській області.
За результатом розгляду скарги ДПС у Харківській області було прийнято рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби України від 07 грудня 2012 року №0000362220 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 175 652,50 грн. ( основний платіж - 140 522,0 грн., штрафні (фінансові санкції) - 35 130,50 грн.), в іншій частині зазначене рішення залишає без змін, а скаргу без задоволення
Після завершення процедури адміністративного оскарження, 25.03.2013 р. Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби на підставі акту від 23.11.2012 р. № 1070/22-204/37556917 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Комунального підприємства «ЖИТЛОВА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» ЛОЗІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимого валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2011 року по 30.06.2012 року» з урахуванням рішення Державної податкової служби у Харківській області, в особі заступника голови Т.І. Маслова за № 891/10/10.2 - 17 від 22.02.2013 р. про скасування податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби України від 07 грудня 2012 року №0000362220 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 175 652,50 грн. (основний платіж: - 140 522,0 грн., штрафні (фінансові санкції) - 35130,50 грн.) було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року № 0000012301, яким було збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 9453,75 грн. (7563,00 грн. за основним платежем та 1890,75 грн. за штрафними санкціями).
Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомлення - рішення та вважає його протизаконним і просить його скасувати в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, та зазначив, що податкове повідомлення - рішення повністю відповідає вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованим та законним.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради взяте на податковий облік в Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області ДПС, і станом на даний час перебуває на обліку в Лозівській ОДПІ Харківської області ДПС.
Фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 23.11.2012 р. № 1070/22-204/37556917 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Комунального підприємства «ЖИТЛОВА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» ЛОЗІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимого валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2011 року по 30.06.2012 року».
07.12.2012 р. Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби на підставі акту від 23.11.2012 р. № 1070/22-204/37556917 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року № 0000362220, яким було збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 185 106,25 грн. (148 085,00 грн. за основним платежем та 37 021,25 грн. за штрафними санкціями).
Підприємство не погодилось з винесеним рішенням та оскаржило його до ДПС у Харківській області.
За результатом розгляду скарги ДПС у Харківській області було прийнято рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби України від 07 грудня 2012 року №0000362220 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 175 652,50 грн. ( основний платіж - 140 522,0 грн., штрафні (фінансові санкції) - 35 130,50 грн.), в іншій частині зазначене рішення залишає без змін, а скаргу без задоволення
Після завершення процедури адміністративного оскарження, 25.03.2013 р. Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби на підставі висновків акту від 23.11.2012 р. № 1070/22-204/37556917 з урахуванням рішення Державної податкової служби у Харківській області, в особі заступника голови Т.І. Маслова за № 891/10/10.2 - 17 від 22.02.2013 р. про скасування податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби України від 07 грудня 2012 року №0000362220 в частині збільшення грошового зобов 'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 175 652,50 грн. (основний платіж: - 140 522,0 грн., штрафні (фінансові санкції) - 35130,50 грн.) було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року № 0000012301, яким було збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 9453,75 грн. (7563,00 грн. за основним платежем та 1890,75 грн. за штрафними санкціями).
Як встановлено у судовому засіданні, підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій є той факт, що підприємство - позивач мало взаємовідносини з ТОВ «Істок», яке в свою чергу уклало договір на поставку будівельних матеріалів з ТОВ «Восток», у відношенні якого фахівцями ДПІ Кіровському районі м.Дніпропетровська було зроблений певний висновок, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання фінансово-господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що КП «ЖУК» (Комунальне підприємство «ЖИТЛОВА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» Лозівської міської ради Харківської області) було укладено договір з ТОВ «Істок» від 14.12. 2011 р. № 01/11/11/ Вк на проведення робіт по капітальному ремонту приміщень КП «ЖУК» (Лозівського воєнкомату) за адресою м. Лозова, вул. Рози Люксембург, 54, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт « 1/05/ Вк» за червень 2012 року на загальну суму 123974,40 грн., в т.ч. ПДВ 20662,40 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 р. на загальну суму 123974,40 грн., в т.ч. ПДВ 20662,40 грн.
У березні 2012 року ТОВ «Істок» було включено до податкового кредиту суму ПДВ 15963 грн. за договором від 01.03.2012 р. № 27 укладеного з ТОВ «Восток» код ЄДРПОУ 30228888 на поставку будівельних матеріалів в асортименті, відповідно до умов якої Продавець зобов'язується доставити товар за власний рахунок.
Від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС листом № 9316/7/22-418 від 20.07.2012 р. отримано акт перевірки від 20.07.2012 р. за № 915/224/3022888 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Восток», код ЄДРПОУ 30228888 в частині недодержання вимог п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-УІ, ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст.216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Восток» при придбання та наступному продажі товарів (послуг), «нереальність» проведення господарських операцій ПП «Восток» з контрагентами постачальниками послуг та покупцями у березні, квітні 2012 р., здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.»
Однак, при дослідженні доданих до справи матеріалів, судом встановлено, що виконання вищевказаного договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт « 1/05/ Вк» за червень 2012 року на загальну суму 123974,40 грн., в т.ч. ПДВ 20662,40 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 р. на загальну суму 123974,40 грн., в т.ч. ПДВ 20662,40 грн. В червні 2013 року Підприємство здійснило оплату ТОВ «Істок» на виконання договору від 14.12. 2011 р. № 01/11/11/Вк в сумі 45 377,00 грн. згідно платіжних доручень : платіжне доручення № 2048 від 13.06.2012 на суму 10000,00 грн.; платіжне доручення № 2079 від 14.06.2012 на суму 6377,00 грн., платіжне доручення №2100 від 15.06.2012 на суму 4000,00 грн.; платіжне доручення №2259 від 26.06.2012 на суму 10000,00 грн.; платіжне доручення № 2281 від 27.06.2012 на суму 15000,00 грн.
ТОВ «Істок» в червні 2012 року виписало підприємству податкові накладні за першою подією (за датою списання коштів з банківського рахунка Підприємства на оплату послуг) на загальну суму 45 377, 00 грн.:податкова накладна № 1 від 13.06. 2012 р. на суму 10 000,00 грн; податкова накладна № 2 від 14.06. 2012 р. на суму 6 377,00 грн.; податкова накладна № 3 від 15.06.2012 р. на суму 4 000,00 грн.; податкова накладна № 5 від 26.06. 2012 р. на суму 10 000,00 грн.;податкова накладна № 6 від 27.06.2012 р. на суму 15000,00 грн.
Вказані податкові накладні були зареєстровані в реєстрі отриманих податкових накладних підприємства за червень 2012 р. На підставі даного реєстру, суми податку на додану вартість, що відображені в таких податкових накладних загальною сумою 7 562, 83 грн. були включені до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2012 р. в сумі 7 563 грн.
Суд вказує, що Комунальне підприємство «ЖИТЛОВА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» Лозівської міської ради Харківської області та ТОВ «Істок» за вищеназваними господарськими операціями мали в червні 2012 р. та на даний момент мають цивільну правоздатність, державну реєстрацію, реєстрацію платників податків та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України, на даний час господарські стосунки між названими підприємствами продовжуються, а тому, на думку суду, наведені податковим органом порушення п. 198.1 та п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з постачальником-контрагентом ТОВ «Істок» є безпідставними.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;
в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
Суд вказує, що відповідно до п.1.ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Також суд вважає за необхідним зазначити, що відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Угоди між позивачем та його контрагентом за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.
Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тобто чинне законодавство встановлює, що визнання правочинів недійсним - це виключна прерогатива суду, а не органів державної влади.
Жодним законом України не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.
За таких обставин, суд не може погодитися з висновком податкового органу, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених правочинів ТОВ «УБФ», оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-яких рішень суду, щодо визнання недійними правочинів, податковим органом не зазначено.
Цивільне право говорить, що зміст правочину становлять права та обов'язки про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Як на невідповідність змісту правочинів (договорів підряду), укладених позивачем з ТОВ «Істок», в Акті перевірки, складеного ДПІ, стверджується про порушення публічного порядку з посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою «правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним».
Проте, в зазначеному Акті перевірки не міститься жодних фактів та не наведено, в чому саме полягає спрямованість укладених угод позивачем з ТОВ « Істок» на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто посилання на зазначену норму Цивільного кодексу України було зроблено перевіряючими безпідставно.
Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС від 25 березня 2013 року №0000012301.
Стягнути з державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 114 грн. 71 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 24 квітня 2013 року.
Суддя А.В. Зінченко