Справа: № 2а-441/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
11 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду скарги, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000384040 від 06 липня 2011 року, № 0000714040 від 07 жовтня 2011 року, рішення № 7054/6/10-2115 від 08 грудня 2011 року про результати розгляду скарги.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2012 року адміністративний позов задоволений частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000384040 від 06 липня 2011 року та № 0000714040 від 07 жовтня 2011 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволених вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Сібаріт ЛТД» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, прийнято акт № 457/40-40/30307207 від 20 червня 2011 року, згідно з яким встановлено завищення валового доходу на суму 412 206 грн. та завищення валових витрат на суму 341 952 грн. (в частині реалізованого товару, придбаного у ТОВ «Сібаріт ЛТД»), внаслідок порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 135.2, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.
Згідно з актом перевірки, зміст даних порушень полягає у тому, що правочини між позивачем і ТОВ «Сібаріт ЛТД» з придбання товарів (пшениця, ячмінь фуражний, кукурудза) є нікчемними, оскільки, як підкреслено в акті, вони спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, у зв'язку з чим такі правочини не створюють правових наслідків, а тому всі бухгалтерські та податкові документи щодо придбання і подальшого продажу товарів є недійсними.
На підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000384040 від 06 липня 2011 року та № 0000714040 від 07 жовтня 2011 року.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.6, п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат підприємства, зокрема, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті; суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням норм п. 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Згідно з абз. 1.4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.п. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, не є підставою для визнання правочинів нікчемними акт перевірки ТОВ «Сібаріт ЛТД», а також посилання відповідача на ознаки фіктивності вказаного товариства, оскільки дані обставини не є належними та допустимими доказами у справі.
Посилання відповідача на матеріали кримінальної справи № 56-2659 суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки наведені відповідачем обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є належними доказами в розумінні КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав до перевірки необхідні договори і первинні облікові, платіжні документи, які в достатній мірі підтверджують факти здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «Сібаріт ЛТД» товарів (пшениця, ячмінь фуражний, кукурудза), зберігання і транспортування товарів, переоформлення права власності на товар від ТОВ «Сібаріт ЛТД», якщо він вже знаходився на зберіганні, подальшу реалізацію товарів, а також понесення у зв'язку з цим витрат та отримання доходів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту.
З приводу позовної вимоги про скасування рішення Державної податкової служби України № 7054/6/10-2115 від 08 грудня 2011 року про результати розгляду скарги, колегія суддів, повно та всебічно дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правильність суджень посадових чи службових осіб органу державної податкової служби, зроблених ними на основі фактичних даних, внутрішнього переконання, освітньо-кваліфікаційного рівня чи розумово-інтелектуальних здібностей не можуть бути єдиною і достатньою підставою для висновку про порушення прав чи інтересів платника, який в цьому випадку не позбавлений права оскаржити в судовому порядку визначені йому податкові зобов'язання.
Крім того, позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень, які були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги, є правомірними, підстав для додаткового скасування рішення ДПС про результати розгляду скарги колегія суддів не вбачає, оскільки порушені права та законні інтереси позивача є захищеними шляхом скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000384040 від 06 липня 2011 року та № 0000714040 від 07 жовтня 2011 року та про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності прийнятого ним рішення за результатами проведеної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.
Доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2012 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 16 квітня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.