Справа: № 2а/2370/2135/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
11 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айлін» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000802301 та № 0000812301 від 27 лютого 2012 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року адміністративний позов задоволений.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень, виданих ДПІ у м. Черкаси, № 15/01-1 від 19 січня 2012 року та № 57/23-0, № 59/01-1 та № 19/01-1 від 20 січня 2012 року, працівниками ДПС у Черкаській області проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 128/23-2/33018402 від 16 лютого 2012 року, в якому встановлено наступні порушення: 1) вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 141 216 грн., в тому числі завищено за 4-й квартал 2010 року на суму 141216, 00 грн.; 2) п.п. 7.2.3 п. 7.2 , п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 92914, 00 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року на суму 35 000 грн. та листопад 2010 року на суму 20 900 грн.
На підставі встановлених порушень ДПІ у м. Черкаси Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення № 0000802301 та № 0000812301 від 27 лютого 2012 року.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Євросонік» укладено договір про надання послуг № 01102010 від 01 жовтня 2010 року. На підтвердження факту виконання зобов'язань за вказаним договором, а саме: щодо надання послуг з гофрування картону та щодо розшпулювання палетобмотки, позивач надав копії первинних документів: акти здачі-прийняття робіт; податкові накладні; товарно-транспортні накладні, які знаходяться в матеріалах справи.
Судом першої інстанції з'ясовано, що послуги ТОВ «Євросонік» щодо фігурної висічки обичайок та розшпулювання палетобмотки використані позивачем для виконання замовлення ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» згідно з договором № SRD-Eileen-POSM-01/02/2011 від 02 лютого 2010 року.
Згідно з додатковою угодою від 07 вересня 2010 року до договору № SRD-Eileen-POSM-01/02/2011 від 02 лютого 2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» передбачено виконання позивачем робіт із виготовлення продукції, а саме: вказаних у специфікації палетних обмоток. Крім того, згідно з додатковою угодою від 10 вересня 2010 року до договору № SRD-Eileen-POSM-01/02/2011 від 02 лютого 2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна», передбачено виконання позивачем робіт із виготовлення продукції, а саме вказаних у специфікації стоперів на полку.
У якості доказів передачі позивачем ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» обичайок надано відповідні видаткові накладні, які знаходяться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та ТОВ «Євросонік» уклали договір поставки № 12102010 від 12 жовтня 2010 року. Факт виконання умов вказаного договору підтверджується відповідними видатковими накладними та податковими накладні.
Крім того, факт перевезення товару згідно з укладеними договорами підтверджується товарно-транспортними накладними.
Згідно з п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
За приписом п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.
Відповідно до вимог п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.п. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було у повній мірі дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та правомірність відображення їх у податковій звітності.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що директором та засновником підприємства громадянкою Російської Федерації ОСОБА_6 було подано заяву до ГВПМ України в Київській області про те, що до діяльності ТОВ «Євросонік» вона не мала ніякого відношення, фінансово-господарською діяльністю не займалася та не прибувала на території України.
Крім того, апелянт посилається на факт порушення кримінальної справи № 05-8685 за фактом скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, в рамках якої було проведено почеркознавчу експертизу № 549 від 17 листопада 2011 року, висновками якої встановлено, що підписи на установчих документах ТОВ «Євросонік» виконані не ОСОБА_6
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Апелянтом не надані суду належні та допустимі докази в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому наведені обставини не беруться до уваги судом, як доказ порушення позивачем податкового законодавства.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000802301 та № 0000812301 від 27 лютого 2012 року та обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності прийнятого ним рішення за результатами проведеної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.