Справа: № 2а-10820/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
11 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,
при секретарі: Біднячук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання нечинним та скасування наказу в частині, -
Позивач звернувся з позовом до Міністерства юстиції України про визнання нечинним та скасування наказу в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 05.05.2010 року, виданої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі акту Головного управління юстиції у Полтавській області про неможливість арбітражного керуючого забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для даного виду господарської діяльності від 07.07.2012 року № 1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апелянт підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити його позовну заяву в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, на підставі ліцензії НОМЕР_1 від 05.05.2010 р., здійснював діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Головним управлінням юстиції у Полтавській області, по фактах, викладених у скарзі ТОВ "Торговий дім ГРЛ" від 06.06.2012 р., була проведена позапланова перевірка позивача з питань додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов від 07.07.2012 р. № 32.
За результатами перевірки складено акт, яким зафіксовані порушення позивачем п.3.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 04.05.01 № 72/49 та ч.3 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На підставі акту перевірки, Головним управлінням юстиції у Полтавській області було складено акт про неможливість арбітражного керуючого забезпечити виконання ліцензійних умов від 07 липня 2012 року №1, який став підставою для анулювання ліцензії, відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Зазначені акти та матеріали перевірки були направлені до Міністерства юстиції України для розгляду та відповідного реагування.
На підставі акта Головного управління юстиції у Полтавській області про неможливість арбітражного керуючого забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для даного виду господарської діяльності від 07.07.2012 року № 1, відповідачем було видано оскаржуваний наказ від 20.07.2012 року № 1081/5 "Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого сапанню, ліквідатора)", абз.2 п.1 якого передбачено анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 05.05.2010 року, виданої позивачу.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права і постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.09.2003 року за заявою ЗАТ «Промтехмонтаж-1», ДП ХСУ «Котломонтаж №504», у порядку ст. 11 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Павлівське».
Відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 27.01.2006 року, ОСОБА_2 призначено керуючим санацією.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 14.04.2009 року припинено процедуру санації ВАТ «Павлівське» та визнано його банкрутом.
Тобто з 01.09.2003 по 14.04.2009 рік ВАТ «Павлівське» перебувало в процедурі санації.
Вбачається, що згідно із змінами до плану санації, затверджених ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2007 року у справі № 10/53-8/53, було прийнято рішення про порядок погашення вимог кредиторів ВАТ «Павлівське» та їх черговості. Таким чином, саме за рішенням суду вносяться будь-які зміни до вже затвердженого плату санації.
Однак, з вище вказаних змін до плану санації вбачається, що виплата грошових коштів TOB «Торговий дім ГРЛ», не передбачена, оскільки вони не були визнані на той час кредиторами, у встановленому чинним законодавством порядку.
TOB «Торговий дім ГРЛ» включений в реєстр кредиторів ВАТ «Павлівське» в ліквідаційної процедурі 28.12.2010 року, на підставі Ухвали Господарського суду Полтавської області по справі №10/53-8/53.
Ухвалу про зміну кредитора TOB «ЮМ-Агросервіс» на TOB «Торговий дім ГРЛ» від 25.01.2005 року було скасовано постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду України від 13.04.2005 року по справі №10/53-8/53, що свідчить про те, що в період виплати заборгованості кредиторам четвертої черги з грудня 2007 року по 28.12.2010 рік у процедурі санації, відповідно, TOB «Торговий дім ГРЛ» не був кредитором ВАТ «Павлівське», а тому, й не міг бути включений в План санації щодо виплати йому заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме виписки з рахунку ВАТ «Павлівське», з якої встановлено, що з 06.07.2012 року по 07.07.2012 рік у підприємства на рахунках були кошти, а тому висновки, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх повноважень, спричинено завдання значної матеріальної шкоди кредитору ТОВ «ТД ГРЛ» не відповідають дійсним обставинам справи з урахуванням неправомірності дій арбітражного керуючого, а також враховуючи те, що підприємство не виключено з ЄДРПОУ.
Також колегією суддів встановлено, що відповідно до Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 року по справі №2-а-45538/09/1670 питання щодо неправомірності дій арбітражного керуючого по відмові у включені ТОВ «ТД ГРЛ» в реєстр кредиторів вже розглядалось в порядку адміністративного судочинства, і як, наслідок, суд прийшов до висновку про додержання арбітражним керуючім ліцензійних умов від 14.05.2009 року №1-сл.
У вищевказаному рішенні суду постановлено, що висновок комісії про неправомірність дій арбітражного керуючючого ОСОБА_2 не відповідає реальним обставинам справи, з огляду на те, що на момент проведення комісією перевірки, TOB «Торговий дім ГРЛ» не набуло статуту учасника справи про банкрутство, у встановленому законом порядку, та не є ні стороною ні учасником провадження у справі про банкрутство.
Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у справі № 2-а-4553/09/1670 визнано дії арбітражного керуючого правомірними при відсутності виплат кредиторської заборгованості TOB «ТД ГРЛ» та скасовано розпорядження № 1-сл. від 27.05.2009 року щодо усунення порушень вказаних у Акті перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов від 14.05.2009 р. № 1 - сл.
З викладеного вбачається, що порушень вимог чинного законодавства, ОСОБА_2 не встановлено.
Крім того, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності, що затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 04.05.2011 року № 72/49, а також Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих(розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3176/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 17.10.2011 року № 1196/199934, не передбачають обов'язку керуючого санацією, по включенню вимог ТОВ «ТД ГРЛ» в реєстр вимог кредиторів, а лише передбачають можливість розгляду таких вимог.
Що було зроблено арбітражним керуючим ОСОБА_2 та роз'яснено про необхідність звернення до суду з цього приводу, на стадії, коли вже затверджено план санації.
Відповідно до абз. 7 та 8 ч. 6 ст. 17 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керуючий санацією зобов'язаний:
розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації;
заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів, зазначених в абзаці сьомому цієї частини.
Колегією суддів встановлено, що листом від 30.03.2006 року ТОВ «ТД ГРЛ» звернулось до ОСОБА_2 з вимогою включити їх поточними кредиторами в реєстр боржника. Таке звернення мало місце на стадії санації.
Однак, арбітражним керуючим ОСОБА_2 було відмовлено в задоволені такого звернення, оскільки зобов'язання, на підставі яких виникла заборгованість боржника виникли до порушення провадження у справі, а тому така заборгованість не може бути поточною.
Як вбачається, вищевказаною статтею не надано право керуючому санацією змінювати статус кредитора з конкурсного на поточного, а передбачено лише можливість розгляду такого питання, що і було зроблено арбітражним керуючим ОСОБА_2
До того ж, чинне законодавство не передбачає можливості включення в реєстр кредиторів на стації санації за рішенням арбітражного керуючого. Такі дії здійснюються виключно за рішенням суду.
Крім того, Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року по справі 10/53-8/53 пункт 2 ухвати Господарського суду Полтавської області від 28.12.2010 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у вимозі TOB «Торговий дім ГРЛ»: зобов'язати ліквідатора ОСОБА_2, згідно статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», задовольнити вимоги TOB «Торговий дім ГРЛ», який є правонаступником TOB «ЮМ-Агросервіс» на суму 681429,24 грн. пропорційно задоволених вимог кредиторів 4-ої черги відмовлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що прийняття постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року, не є доказом неправомірності дій арбітражного керуючого. Звернувшись з позовом до суду TOB «ТД ГРЛ» реалізувало своє право бути включеним у реєстр кредиторів на стадії санації боржника на підставі рішення суду.
Таким чином, в судовому порядку оцінка діям арбітражного керуючого вже вивчалась та прийнято рішення про відмову TOB «Торговий дім ГРЛ» у заявлених вимогах щодо виплати грошових коштів, які були виплачені кредитором 4 черги у процедурі санації відповідно до п. 3.2 змін до плану санацією, затверджених ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2007 року, за їх безпідставністю.
Право на задоволення своїх вимог TOB «ТД ГРЛ» залежало від рішення суду у справі № 10/53-8/53, розгляд якої тривав значний проміжок часу, за який арбітражний керуючий здійснював дії, передбачені чинним законодавством, в тому числі скеровані на реалізацію майна боржника, з метою задоволення заявлених вимог кредиторів.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не повністю з'ясовано обставини справи, а саме, що в судовому порядку дане питання вже розглядалось та було відмовлено TOB «Торговий дім ГРЛ» у виплаті спірної заборгованості, а також не з'ясовано ту обставину, що орган ліцензування вже здійснював перевірку з цього питання у 2009 році, дії арбітражного керуючого визнанні адміністративним судом правомірними.
Колегія суддів приходить до висновку, що висновки викладені в акті про неможливість арбітражним керуючим забезпечити виконання Ліцензійних умов від 07 липня 2012 року є такими, що не відповідають дійсним обставинам, та спростовуються матеріалами справи, оскільки при виплаті заборгованості кредиторам четвертої черги в процедурі санації боржника, позивач зобов'язаний керуватися виключно планом санації, що і було ним зроблено.
Крім того, колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на постанову пленуму ВСУ від 18.12.2009 року № 15, оскільки вказана постанова була прийнята пізніше ніж мали місце дії арбітражного керуючого, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а п. 51 цієї постанови містить загальне посилання, без врахування конкретних правовідносин.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Міністерасва юстиції України № 1081/5 від 20.07.2012 року в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 05.05.2010 року виданої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі акту Головного управління юстиції у Полтавській області про неможливість арбітражного керуючого забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для даного виду господарської діяльності від 07.07.2012 року № 1, винесений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки колегією суддів не встановлено порушень ОСОБА_2 ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим та вимог ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання нечинним та скасування наказу в частині - задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1081/5 від 20.07.2012 року в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 05.05.2010 року виданої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Літвіна Н. М.