"15" квітня 2013 р. Справа № 18/1946/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі - Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився.
відповідача - Мельник О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", м. Київ (вх. №926П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.12 року у справі № 18/1946/12
за позовом ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", м. Київ
до ПАТ "Райз - Максимко", м. Червонозаводське
про стягнення 1 882 043,68 грн., -
Позивач - ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", м. Київ звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "Райз - Максимко", м. Червонозаводське про стягнення 882 043,68 грн., посилаючись на порушення ПАТ "Райз - Максимко" п. 2.З., п.п. 8.1.1., 8.1.2. договору поставки №142109 від 11.04.2012 р., що є підставою для нарахування штрафних санкцій за договором у сумі 1050854,70 грн., а також стягнення збитків у сумі 831188,98 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.12.2012 року по справі №18/1946/12 (суддя Кульбако М.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що умовами договору не передбачено відповідальності Постачальника за ненадання Податкової накладної та відсутність її реєстрації.
Крім того, судом зазначено, що у відповідності до абз.10 статті 201.10 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну, або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Судом також зазначено, що позивачем не доведено порушення відповідачем вимог пунктів 8.1.1 та/або 8.1.2 Договору, а відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невиконання пункту 2.3 договором не передбачено.
Позивач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вважає, що позивачем доведено протиправність дій відповідача та його вину, наявність та розмір збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2012 року по cправі №18/1946/12 та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 831188,98 грн. та штраф у розмірі 1050854,70 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
Як зазначає позивач у своїй скарзі, судом першої інстанції вірно встановлено, що 11 квітня 2012 року між ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШИН" (Покупець) та ПАТ "Райз-Максимко" (Постачальник) було укладено договір поставки №142109 (а.с.10,11), за умовами якого Постачальник прийняв на себе зобов'язання передати, а Покупець прийняти та оплатити соняшник в кількості 1205,8тон (+/- 5% за вибором покупця) за ціною 4150,00грн. (з ПДВ) за одну тонну, на загальну суму 5 004 070,00 грн., в т.ч. ПДВ - 834 011,67 грн. Також, в Договорі Сторони узгодили умови поставки та умови оплати, якість Товару, відповідальність Сторін та інші умови. Сторони підписали договір без застережень, що підтверджується відсутністю будь-яких доказів чи посилань сторін на наявність розбіжностей та відповідних протоколів розбіжностей при узгодженні умов Договору (а.с.10,11).
На виконання умов Договору, 27.04.2012 року Постачальник поставив Покупцю товар в кількості 1201,719 тонн на загальну вартість 4 987 133,85 грн., в тому числі ПДВ- 831188,98 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № ТАУ0504-0025 від 27 квітня 2012 року Актом прийому-передачі зерна від 27 квітня 2012 року, Складською квитанцією на зерно №1110 від 27 квітня 2012 року (а.с.12-14) і не заперечується сторонами.
В п. 5.9 Договору Сторони передбачили, що за порушення п. 8.1.1 та/або 8.1.2 Постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 21% від суми договору, а також компенсувати всі збитки, що поніс Покупець внаслідок такого порушення.
Також п. 5.10 Договору сторони передбачили, що при ненаданні документів, вказаних в п. 8.7. та/або 8.1.2 Покупець має право притримати оплату за товар у розмірі 20% до моменту надання зазначених документів.
Однак, на думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до п.п. 8.1.1 та 8.1.2. Відповідач взяв на себе наступні зобов'язання:
8.1.1. Постачальник гарантує своєчасність подання податкової звітності до податкових органів, які будуть відображати правовідносини, що є предметом даного договору, при цьому зобов'язується не вносити будь яких коригувань в бухгалтерські документи та податкову звітність без погодження з Покупцем. Також, Постачальник (виробник с/г продукції) зобов'язаний надати за вимогою Покупця копії Податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) за звітний період та попередній період, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до скороченої декларації ( додаток 2), розрахунок питомої ваги вартості с/г товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) до скороченої декларації (додаток 3).
Та не виклав в своєму рішенні в повному обсязі зобов'язання Відповідача, які зазначені в п. 8.1.2 Договору , в якому визначено, що :
8.1.2. суми ПДВ, що вказані в податкових накладних, які видаються Постачальником Покупцю, сторони зобов'язані відображати в податкових зобов'язаннях декларацій по ПДВ Постачальника у тому звітному періоді, в якому виписані такі відповідні накладні. Крім того, у встановлені строки Постачальник зобов'язується подавати в податкові органи декларації по ПДВ, та Постачальник зобов'язаний надавати Покупцю докази виконання даного пункту (копії податкових накладних, завірених печаткою Постачальника, на кількість товару, обумовлену даним договором, які були надані Постачальнику особами, в яких він придбав товар, тощо).
Та з незрозумілих причин, на думку апелянта, суд не зазначив, в повному обсязі зобов'язання Відповідача за цим пунктом та не визначив причини відхилення тверджень Позивача стосовно не виконання даного пункту Відповідачем в повному обсязі, як одну з підстав відповідальності за п. 5.9 Договору, як для накладання штрафу, так і відшкодування збитків. Та також не зазначив, чи виконав Відповідач зазначені зобов'язання, і чи надав докази його виконання в порядку ст. 34 ГПК України.
Також Позивач вважає, що суд зробив не вірний висновок стосовно того, що умовами договору не передбачено відповідальності Постачальника за ненадання Податкової накладної та відсутність її реєстрації, так як виконання Відповідачем п. 2.3 Договору, в якому сторони передбачили перелік документів, які надає Постачальник Покупцю разом з товаром, серед яких оригінал податкової накладної та копія квитанції про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у термін, що не перевищує двадцяти календарних днів від дати її виписки, але не пізніше останнього дня календарного місяця, є також обов'язковою умовою оплати поставленого товару.
В рішенні суду зазначено, що згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Однак суд не взяв до уваги та не дав правову оцінку твердженню позивача про те, що відповідно до ст. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, що зафіксовані у квитанції.
Згідно ст. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, - відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Як зазначає Позивач, внаслідок даного порушення Відповідача, він не мав права включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 831188,98 грн. (вісімсот тридцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень, 98 коп.), що потягнуло за собою понесення підприємством збитків у зазначеній сумі.
Також, на думку Позивача, твердження суду першої інстанції про те, що він не поніс збитків спростовується наступним:
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), тому для відновлення свого права на податковий кредит суму податку на додану вартість в розмірі 831188,98 грн. (вісімсот тридцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень, 98 коп.), Позивач повинен понести витрати, та сплатити ще 831188,98 грн. (вісімсот тридцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень, 98 коп.) і тому зазначена сума, на думку Позивача, є збитками.
Отже, як зазначає Позивач, він довів протиправність дій Відповідача і його вину, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Представник відповідача в засіданні судової колегії з обставинами, що викладені в апеляційній скарзі не погоджується, подав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач свого представника в засідання судової колегії не направив, надіслав телеграму, згідно тексту якої просить відкласти розгляд справи за поданою апеляційною скаргою. Клопотання, що заявлене в телеграмі, про відкладення розгляду справи позивач обґрунтовує тим, що його представник не має змоги взяти участь в засіданні судової колегії в зв'язку з його хворобою.
Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечує та посилається на те, що апеляційна скарга фактично дублює позовні вимоги і, будь-яких додаткових доказів котрі не були розглянуті судом першої інстанції до апеляційної скарги не надано.
Відповідно до вимог ст. 22 ГПК України - сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Судова колегія розглянула клопотання позивача і враховуючи на те, що позивач був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, а неявка представника позивача у засідання не є обставиною, що позбавляє судову колегію розглянути подану скаргу, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів (документів), котрі не були розглянуті місцевим господарським судом. Позивач, як юридична особа, мав змогу і повинен був направити у засідання іншого представника (керівника, заступника, бухгалтера) для надання пояснень щодо предмету спору. За таких обставин судова колегія вважає, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 11 квітня 2012 року між ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (Покупець) та ПАТ "Райз-Максимко" (Постачальник) було укладено договір поставки №142109 (а.с.10,11), за умовами якого Постачальник прийняв на себе зобов'язання передати, а Покупець прийняти та оплатити соняшник в кількості 1205,8тон (+/- 5% за вибором покупця) за ціною 4150,00грн. (з ПДВ) за одну тонну, на загальну суму 5 004 070,00 грн., в т.ч. ПДВ - 834 011,67грн.
В пункті 2.3 Договору сторони передбачили перелік документів, які надає Постачальник Покупцю разом з товаром, серед яких оригінал податкової накладної та копія квитанції про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у термін, що не перевищує двадцяти календарних днів від дати її виписки, але не пізніше останнього дня календарного місяця.
Також в Договорі Сторони узгодили умови поставки та умови оплати, якість Товару, відповідальність Сторін та інші умови.
Сторони підписали договір без застережень, що підтверджується відсутністю будь-яких доказів чи посилань сторін на наявність розбіжностей та відповідних протоколів розбіжностей при узгодженні умов Договору (а.с. 10,11).
На виконання умов Договору, 27.04.2012 року Постачальник поставив Покупцю товар в кількості 1201,719 тонн на загальну вартість 4 987 133,85 грн., в тому числі ПДВ- 831 188,98 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № ТАУ0504-0025 від 27 квітня 2012 року, Актом прийому-передачі зерна від 27 квітня 2012 року, складською квитанцією на зерно №1110 від 27 квітня 2012 року (а.с. 12-14) і не заперечується сторонами.
Тобто, як встановлено судом першої інстанції, Відповідачем були виконані умови договору щодо постачання Позивачу товару.
В п. 5.9 Договору Сторони передбачили, що за порушення п. 8.1.1 та/або 8.1.2 Постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 21% від суми договору, а також компенсувати всі збитки, що поніс Покупець внаслідок такого порушення.
Також п. 5.10 Договору сторони передбачили, що при ненаданні документів, вказаних в п. 8.7. та/або 8.1.2 Покупець має право притримати оплату за товар у розмірі 20% до моменту надання зазначених документів.
Згідно п. 8.7. Договору, Постачальник зобов'язався надати Покупцю наступні документи: копію довідки з ЄДРПОУ; копію свідоцтва про реєстрацію с/г підприємств як суб'єктів зі спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість; витяг із Статуту підприємства; наказ про призначення керівника Постачальника та протокол про його призначення; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; довідку з органів податкової служби про відсутність заборгованості по податкам, зборам та платежам.
В пункті 8.1.1 договору сторони передбачили, що Постачальник гарантує своєчасність подання податкової звітності до податкових органів, які будуть відображати правовідносини, що є предметом цього договору, при цьому зобов'язується не вносити будь-яких коригувань в бухгалтерські документи і податкову звітність без погодження з Покупцем. Також, Постачальник зобов'язаний надати за вимогою Покупця копію податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) за звітній та попередній період, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до скороченої декларації (додаток №2), розрахунок питомої ваги вартості с/г товарів до вартості всіх товарів (послуг) до скороченої декларації (додаток №3).
Також в п. 8.1.2. Договору сторони передбачили, що суми ПДВ, що вказані в податкових накладних, які видаються Постачальником Покупцю, сторони зобов'язані відображати в податкових зобов'язаннях декларацій по ПДВ Постачальника в тому звітному періоді, в якому виписані відповідні податкові накладні.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що умовами договору не передбачено відповідальності Постачальника за ненадання Податкової накладної до податкового органу та відсутність її реєстрації.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не надано суду першої інстанції доказів того, що він звертався до відповідача з відповідною вимогою про надання копії податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) за звітній та попередній період, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до скороченої декларації (додаток №2), розрахунок питомої ваги вартості с/г товарів до вартості всіх товарів (послуг) до скороченої декларації (додаток №3) відповідно до умов п. 8.1.1. договору.
Також, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив у своєму рішенні, що у відповідності до абз.10 статті 201.10 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Доказів відмови Відповідача надати податкову накладну, а також доказів звернення до податкового органу із декларацією за звітний податковий період та заявою із скаргою на постачальника (Відповідача) відповідно до вимог абз.10 статті 201.10 Податкового кодексу України Позивач суду першої інстанції не надав.
За таких обставин посилання Позивача на те, що він не мав права включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 831188,98 грн. (вісімсот тридцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень, 98 коп.), що потягнуло за собою понесення підприємством збитків у зазначеній сумі, є безпідставним та не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.
Таким чином, Позивач не довів суду першої інстанції завдання йому збитків в розмірі 831188,98 грн. відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України та вини Відповідача у заподіянні цих збитків.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2012 року по справі №18/1946/12 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, абз.10 статті 201.10 Податкового кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2012 року по справі № 18/1946/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 17.04.2013 року.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.