Справа № 815/1879/13-а
16 квітня 2013 року м. Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Кочмар М.І.
За участю представників сторін:
Від позивача: представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» Біланчин Я.В. - за довіреністю від 15.10.2012р. №15/10/12 юр.
Від відповідача: представник Південної митниці Державної митної служби України Покотило Д.Ю. - за довіреністю від 20.03.2013р. №11/01-13/3803.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» до Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., та визнання недійсною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Термопал» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Південної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., та визнати недійсною картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» положень чинного митного законодавства, оскільки Товариством у ВМД №500030302/2013/000834 від 28.02.2013р. було заявлено митну вартість товару за ціною зовнішньоекономічного Контракту від 22.10.2012р. №BD-61, укладеного між ТОВ «Термопал» та JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO.,LTD. Китай, у загальному розмірі 58853,94дол. США, яка підтверджена наданими Товариством до Південної митниці відповідними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим, на думку позивача, у контролюючого органу не було, передбачених ст.57 Митного кодексу України, підстав для застосування шостого (резервного) методу, та коригування митної вартості товару.
Відповідач - Південна митниця Державної митної служби України, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№9229/13 від 29.03.2013р., вихід.№404/13 від 15.04.2013р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р., оскільки подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Термопал» для митного оформлення документи містили розбіжності, а саме: різні зразки печаток продавця у зовнішньоекономічному договорі, рахунку-фактурі, та митній декларації відправника, а також у калькуляції та прайс-листі відсутні відомості щодо валюти розрахунків. До того ж, митний орган зазначає, що згідно п.4 зовнішньоекономічного контракту від 22.10.2012р. №BD-61 Покупець зобов'язується сплачувати Інвойси в наступному порядку: не менше 30% від загальної вартості Інвойса за передплатою протягом 5 днів з дати виставлення Інвойса, залишок 70% чи менше, сплачуються за фактом поставки Товару, при цьому, відповідно до наданих декларантом Інвойса від 22.11.2012р. №YGL20121122 та платіжного доручення від 22.11.2012р. №869, передоплата здійснена раніше, аніж виставлено Інвойс, з огляду на, що у Південної митниці виникли підстави вважати, що в наданих ТОВ «Термопал» документах зазначені недостовірні відомості. Також, контролюючий орган наголошує на тому, що відповідно до п.3 ст.53 Митного кодексу України декларанту на письмову вимогу митного органу запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме виписку з бухгалтерської документації, яку, за твердженням Південної митниці, станом на 11.03.2013р., надано не було, у зв'язку з чим та з метою забезпечення повноти оподаткування товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено, є більшим ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи митного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.10.2012р. між ТОВ «Термопал» (Покупець) та JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO.,LTD. Китай (Продавець), укладено зовнішньоекономічний Контракт №BD-61, згідно з п.1 якого Продавець продає, Покупець сплачує та отримує товар: Мебельна фурнітура із металу (кулькові направляючі, петлі) в кількості та асортименті відповідно до Інвойсів, які виставляються для кожного контейнера і є невід'ємною частиною даного Контракту. Відповідно до п.2-4 означеного Контракту, загальна вартість товару, який продається за даним Контрактом, складає 5 000 000 доларів США. Вартість тари, упаковки, маркування, здійснених відповідно до умов даного Контракту, включається до вартості товару. Ціна товару встановлюється в доларах США та приймається на умовах FOR Шантоу для будь-якого виду транспорту. Сплата за даним Контрактом здійснюється після виставлення Інвойсів, які є невід'ємною частиною даного Контракту. Покупець зобов'язується сплачувати Інвойси в наступному порядку: не менше 30% від загальної вартості Інвойса за передплатою протягом 5 днів з дати виставлення Інвойса, залишок 70% чи менше, сплачуються за фактом поставки Товару. Валюта платежу - долар США. Усі банківські витрати в країні Покупця - за рахунок Покупця, в країні продавця - за рахунок продавця.
Так, судом з'ясовано, що відповідно до Інвойсу від 22.11.2012р. №YGL20121122 позивач - ТОВ «Термопал» придбав у JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO.,LTD. Китай, партію товару, а саме мебельну фурнітуру із недорогоцінних металів (направляючі із чорних металів) загальною кількістю 4195 коробки, за ціною 58853,94 USD, яка своєчасно була сплачена ТОВ «Термопал» на користь контрагента - JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO.,LTD. Китай, про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідченні банківські виписки ПАТ АБ «Південний» від 20.11.2012р. №869 на загальну суму 17656,18 USD та 24.01.2013р. № 63 на загальну суму 41197,76 USD.
Під час з'ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення вищеозначеного товару, а саме мебельної фурнітури із недорогоцінних металів (направляючі із чорних металів), та підтвердження митної вартості товару, позивачем - ТОВ «Термопал» 28.02.2013р. до Південної митниці було надано вантажно-митну декларацію №500030302/2013/000834 від 28.02.2013р., витяг з попередньої декларації - провізний документ №ЕЕ 800030302/2013/788 від 26 лютого 2013року, СМR №867, СМК № 867/1 до попередньої декларації - провізний документ №ЕЕ 800030302/2013/788 від 26.02.2013року, Коносамент №ZЕNNDIDB1G00 від 26.02.2013року, Коносамент лінійний №NDIDB1G00, зовнішньоекономічний контракт №ВD-61 від 22 жовтня 2012року, платіжні доручення в іноземній валюті №869 від 20.11.2012року, №63 від 24.01.2013року, Інвойси №YGL 20121122 від 22 листопада 2012року, пакувальний лист №б/н від 22 листопада 2012р., договір на транспортування №ТR-ІМ від 09 січня 2012р., рахунок на транспортні витрати від 09 січня 2012р., експортну декларацію на товар від 18 січня 2013року, Рішення №11р-27/15-16 від 01 лютого 2013року про відсутність сертифікації, звіти про зважування автомашин ВН8502АІ від 26 лютого 2013року, ВН0744СВ від 26 лютого 2013року, прайс-лист від 12 листопада 2012року з перекладом, Калькуляції собівартості продукції у Постачальника на виробництві по направляючим YF-3508 35мм 12дюймів/300мм Цинк, YF-3508 35мм 14дюймів/350мм. Цинк, YF-3509 35мм 18 дюймів/450мм. Цинк, YF-4518 45мм 14дюймів/350мм. Цинк, YF-4518 45мм 18 дюймів/450мм. Цинк, YF-4510С 45мм 12 дюймів/300мм. Цинк, YF-4510С 45мм 14 дюймів/350мм. Цинк, YF-4510С 45мм 16 дюймів/400мм. Цинк, YF-4510С 45мм 18 дюймів/450мм. Цинк, YF-4510С 45мм 20 дюймів/500мм. Цинк, YF-4510С 45мм 22 дюймів/550мм. Цинк, YF-4510С 15мм 24 дюймів/600мм. Цинк, та відповідно до ст.58 Митного кодексу України заявлено митну вартість товару за першим методом (за ціною договору) у розмірі 58 853,94 USD.
Судом встановлено, що за результатами розгляду вантажно-митної декларації №500030302/2013/000834 від 28.02.2013р., з доданими до неї документами, наданих ТОВ «Термопал» до Південної митниці для митного оформлення товару, у контролюючого органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості задекларованого Товариством товару, у зв'язку з чим 28.02.2013р. Південною митницею на адресу позивача було надіслано повідомлення, в якому зазначено, що з підстав наявності розбіжностей у поданих декларантом документах, а саме: різні зразки печаток продавця у зовнішньоекономічному договорі, рахунку фактурі та митній декларації відправника, а також в калькуляції та прайс-листі відсутні відомості щодо валюти розрахунків, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, декларанту необхідно надати до Південної митниці виписку з бухгалтерської документації.
Так, як з»ясовано судом, за результатами розгляду означеного повідомлення Південної митниці від 28.02.2013р., позивачем - ТОВ «Термопал» на ім'я начальника вантажного відділу м/п «Одеса-аеропорт» Південної митниці Самойленко І.О. був надісланий Лист від 01.03.2013р. вихід.№18, за підписом Директора ТОВ «Термопал» Вікнянського М.Л., в якому викладено ґрунтовні пояснення з їх документальним підтвердженням, та, зокрема, наголошено, що на копії митної декларації країни відправлення №602020130203500241 від 30.01.2013р. взагалі відсутня печатка фірми-продавця по зовнішньоекономічному контракту, у зв»язку з тим, що оформлення вантажу (виконання митних формальностей) виконувала фірма-декларант (аналог митного брокера в законодавстві України), а також присутні печатки митниці та інспектора-виконавця. Також, у прайс-листі та калькуляціях продавця наявні відомості про валюту розрахунку, а саме в прайс-листі зазначена валюта USD (долар США згідно ISO 4217), а в калькуляціях зазначена валюта RМВ (китайський юань), який позначається в межах країни ієрогліфами або літерами RМВ, за абревіатурою CNY, що відповідає ISO 4217, та застосовується для міжнародної торгівлі. Додатково до зазначеного листа від 01.03.2013р. №18 ТОВ «Термопал» було додано копію довіреності митної агенції №00121313602 від 18.01.2013р. (та її переклад), укладеної між фірмою-продавцем та фірмою, що зазначена в копії митної декларації країни відправлення №602020130203500241 від 30.01.2013р. Означений Лист ТОВ «Термопал» від 01.03.2013р. №18, з доданими до нього документами, був отриманий Південною митницею 01.03.2013р. за вхід.№130/24-1, про що свідчить відповідна відмітка контролюючого органу на означеному зверненні.
Також, судом з'ясовано, що 04.03.2013р. ТОВ «Термопал» на ім'я начальника вантажного відділу м/п «Одеса-аеропорт» Південної митниці Самойленко І.О. додатково був надісланий Лист №20, за підписом Директора ТОВ «Термопал» Вікнянського М.Л., до якого, на виконання повідомлення митного органу від 28.02.2013р. та вимог п.3 ст.53 Митного кодексу України, було додано виписки з бухгалтерської документації, на підтвердження здійснення оплати вантажу, заявленого до митного оформлення ТОВ «Термопал» у ВМД №500030302/2013/000834 від 28.02.2013р., зокрема, за 20.11.2012р. та за 24.01.2013р. Означений Лист ТОВ «Термопал» від 04.03.2013р. №20, з доданими до нього документами, був отриманий Південною митницею, зокрема, 06.03.2013р. за вхід.№143/24-1, про що свідчить відповідна відмітка контролюючого органу на означеному листі.
Не отримавши жодної відповіді та будь-якого реагування з боку контролюючого органу, на вище окреслені звернення, позивачем - ТОВ «Термопал» 07.03.2013р. на ім'я начальника вантажного відділу м/п «Одеса-аеропорт» Південної митниці Самойленко І.О. був надісланий Лист №7/07/13 юр, за підписом Директора Вікнянського М.Л., у якому останнім додатково наголошено, що на копії митної декларації країни відправлення №602020130203500241 від 30.01.2013р. відсутня печатка фірми-продавця по зовнішньоекономічному контракту, через те, що оформлення вантажу (виконання митних вимог) виконувала фірма-декларант (аналог митного брокера в законодавстві України), а також присутні печатки митниці та інспектора-виконавця, та надані копії довіреності митної агенції №00121313602 від 18.01.2013р. (та її переклад) між фірмою-продавцем та фірмою, що зазначена в копії митної декларації країни відправлення №602020130203500241 від 30.01.2013р. Також, митницею помилково вказано, що: «В калькуляції та прайс-листі відсутні відомості щодо валюти розрахунків», оскільки у прайс-листі та калькуляціях продавця присутні відомості про валюту розрахунку, а саме в прайс-листі зазначена валюта USD (долар США згідно ISO 4217), а в калькуляціях зазначена валюта RМВ (китайський юань). Додатково митницю проінформуємо, що китайський юань позначається в межах країни ієрогліфами або літерами RМВ, а абревіатура СNY, що відповідає ISO 4217, що застосовується для міжнародної торгівлі. До того ж, в означеному зверненні ТОВ «Термопал» зазначено, що декларант відповідно до п.3 ст.53 Митного кодексу України повинен надати додаткові документи Митниці, у випадку якщо документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, та ознаки підробки. Такий обов'язок виникає у декларанта після винесення митницею рішення про розбіжності, або підробку. Оскільки рішення про розбіжності та підробку митним органом не винесено у Товариства не виникло обов'язку надавати будь-які додаткові документи, а у Південної митниці затримувати завершення митного оформлення, та зазначено, що затримка завершення митного оформлення по ВМД №500030302/2013/000834 від 28.02.2013р. містить порушення вимог Митного кодексу України. Означений Лист ТОВ «Термопал» від 07.03.2013р. №7/07/13 юр, був отриманий Південною митницею 11.03.2013р. за вхід.№152/24-1, про що свідчить відповідна відмітка контролюючого органу на зверненні.
Між тим, судом з'ясовано, що за результатами розгляду питання щодо митного оформлення зазначеного у вантажно-митній декларації №500030302/2013/000834 від 28.02.2013р., товару, Південною митницею Державної митної служби України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., у якому, серед іншого, зазначено, що відповідно до п.3 ст.53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації, однак, станом на 11.03.2013р. додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано не було, у зв'язку з чим, та з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено, є більшим (товар №1 - МД від 27.02.2013р. №100270000/2013/153260 - 5,0 дол. США за кг.) ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом (товар №1 - 1,29 дол.США/кг.). Також, в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно з положеннями п.1 ст.55 Митного кодексу України митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів. За результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, визначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом.
Судом також встановлено, що за результатами перевірки митної декларації №500030302/2013/000834 від 28.02.2013р., а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, та у зв'язку з прийняттям контролюючим органом Рішення про коригування заявленої митної вартості №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., Південною митницею Державної митної служби України винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р.
Не погоджуючись з означеним Рішенням Південної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р., позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Так, на думку суду, оскаржувані позивачем Рішення Південної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р., винесені контролюючим органом неправомірно, безпідставно та у порушення приписів чинного митного законодавства України, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України, котрі регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.57 Митного кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено положеннями статті 58 Митного кодексу України, відповідно до ч.4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст.58 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При цьому, як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, позивачем були надані до митного органу для митного оформлення імпортованого товару усі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які давали Південній митниці змогу у повному обсязі ідентифікували оцінюваний товар, та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті ТОВ «Термопал» на користь контрагента - JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO.,LTD. Китай в межах виконання умов укладеного зовнішньоекономічного Контракту від 22.10.2012р. №BD-61, у сумі 58853,94 дол. США, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту, як того вимагають приписи ч.ч.4,5 ст.58 Митного кодексу України.
Натомість, в ході судового розгляду справи по суті, повноважним представником митного органу не спростовано та до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлену ТОВ «Термопал» митну вартість товару у розмірі 58853,94 дол. США, а також об'єктивну можливість та спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, та рівень митної вартості товарів за ціною контракту згідно правил, визначених статтею 58 Митного кодексу України.
Також, на виконання приписів ч.2 ст.71 КАС України, Південною митницею не доведено суду наявність передбачених ч.ч.3,4 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, зокрема, відповідачем не підтвердено належними, обґрунтованими та аргументованими доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, зокрема, ознак підробки, відсутності всіх відомостей, підтверджуючих числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Судом також відхиляються та не приймаються до уваги твердження Південної митниці, викладені в оскаржуваному позивачем Рішенні №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., відносно того, що станом на 11.03.2013р. додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом митному органу надано не було, оскільки як встановлено судом ТОВ «Термопал» на вимогу контролюючого органу надавалися, в межах передбаченого ч.3 ст.53 Митного кодексу України 10-денного строку, усі витребувані додаткові документи та ґрунтовні пояснення, про що свідчать наявні у матеріалах справи Листи від 01.03.2013р. №18, від 04.03.2013р. №20, з відповідними додатками до них, котрі своєчасно були отримані Митницею, про що свідчать відповідні відмітки про їх отримання.
Крім того, Південною митницею не доведено суду обов'язкову, в межах приписів ч.1 ст.55 Митного кодексу України, наявність передбачених ч.6 ст.54 Митного кодексу України випадків, за яких митний орган відмовив ТОВ «Термопал» у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю, та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., а також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р., зокрема, Південною митницею не надано суду ґрунтовних пояснень та належних доказів на підтвердження того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, та надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
До того ж, як встановлено судом та вбачається з оскаржуваного позивачем Рішення Південної митниці про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., митна вартість ввезеного позивачем на митну територію товару, щодо якого здійснювалось митне оформлення, фактично була визначена митним органом із застосуванням шостого (резервного) методу лише за допомогою інформації, яка міститься в базі ЄАІС ДМСУ.
Натомість, судом встановлено, що ТОВ «Термопал» був наданий до Південної митниці достатній пакет документів, які підтверджують кількісні та вартісні показники імпортованого Товариством товару, а також повноту і достовірність митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом (за ціною контракту), що у свою чергу відповідає приписам ст.58 Митного кодексу України, водночас, коригування контролюючим органом митної вартості товару здійснено неправомірно, безпідставно, з порушенням вимог ч.3 ст.53, ч.6 ст.54, ч.1 ст.55 Митного кодексу України, та всупереч правилам, які визначені статтею 58 Митного кодексу України.
Щодо посилань Південної митниці, як на підставу виникнення сумнівів щодо правильності визначення Товариством (декларантом) митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого ТОВ «Термопал» товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, то суд вважає такі доводи нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить апріорі про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавством таких підстав прямо не встановлено.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також наявність об'єктивної можливості застосування контролюючим органом першого методу, жодним чином не були спростовані відповідачем. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару, від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, а відтак не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
До того ж, Південною митницею не доведено та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ «Термопал» саме резервного (шостого) методу для визначення митної вартості задекларованого у ВМД №500030302/2013/000834 від 28.02.2013р. товару без послідовного вибору методів (від першого до шостого), як того вимагають положення ч.3 ст.57 Митного Кодексу України, та без належного обґрунтування неможливості їх застосування.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.
Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013р. по справі №К/9991/22063/12, та Постановах Верховного Суду України від 29.05.2012р. у справі за позовом Приватного підприємства «СПС» до Харківської обласної митниці Державної митної служби України), Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень; від 19.12.2011р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Східної митниці Державної митної служби України, треті особи - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Головне управління Державного казначейства України в м. Києві про визнання протиправними дій митниці щодо прийняття рішень про визначення митної вартості та стягнення надмірно сплачених податків.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Південна митниця Державної митної служби України не надала суду жодних належних та переконливих доказів в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваних позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному митному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал», відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» до Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р., та визнання недійсною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р., задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013р.
3. Визнати недійсною картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Південної митниці Державної митної служби України №500030302/2013/00008 від 11.03.2013р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» (65025, м.Одеса, 21 км.Старокиївського шосе,30, код ЄДРПОУ 31936337) судовий збір у сумі 2295 (дві тисячі двісті дев'яносто п'ять)грн. 00коп.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано судом 22 квітня 2013 року.
Суддя Харченко Ю.В.