2/463/113/13
18 квітня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Леньо С. І.
при секретарі Станько Р.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом знесення самочинного будівництва,
зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про знесення самочинного будівництва, -
Позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до відповідачів, який у встановленому законом порядку уточнила, та в кінцевому, просить ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_6 усунути їй перешкоди у користуванні належного їй на праві власності будинку, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно збудованої двоповерхової добудови, розміром 5,4х5,9+5х5,1м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також земельна ділянка для будівництва та обслуговування вищезазначеного житлового будинку. Власниками сусідньої земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яка межує з її прибудинковою територією є ОСОБА_2 та ОСОБА_6, якими на даний час здійснюється самочинне будівництво, шляхом зведення двохповерхової добудови, розміром 5,4х5,9+5х,5,1м. Така добудова відповідачами здійснюється незаконно, без будь-яких дозволів на початок будівництва, з порушенням державних будівельних норм та правил, а також з порушенням її інтересів, як власника суміжної земельної ділянки. З метою захисту своїх порушених прав та усунення порушень чинного законодавства зверталась до ЛРА ЛМР зі зверненням про встановлення факту самочинного будівництва та вчинення відповідних дій, і на такі звернення їй було надіслано відповідь, адміністрацією було встановлено факт здійснення відповідачами незаконного будівництва, а ЛКП «За Замком» складено акти-попередження та направлено в Інспекцію ДАБК у Львівській області для вжиття відповідних заходів та вручено припис щодо припинення самовільно збудованого будівництва і подання документів на розгляд міжвідомчої комісії щодо узаконення самовільного будівництва. На даний час, відповідно до розпорядження ЛРА ЛМР № 486 від 21.09.2011р. відповідачам запропоновано демонтувати самочинно збудований об'єкт біля будинку АДРЕСА_2 в місячний термін з дня отримання цього розпорядження, яке станом на дату ухвалення рішення не виконано. Також, нею було направлено звернення в Інспекцію ДАБК у Львівській області стосовно законності здійснення вказаних будівельних робіт відповідачами, і на таке звернення було отримано відповідь, згідно із якою було встановлено, що представлений відповідачами проект, на підставі якого здійснюється самочинне будівництво розроблено без дотримання містобудівних умов та обмежень, що є порушенням п. 2.2 ДБН А.2.2-3-2004, ст. ст. 26,29,31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Прибудова розташована на відстані 5,5 м., від житлового будинку на АДРЕСА_1, що також є порушенням додатку № 3.1 ДБН 360-92, та без відсутності від межі 1 м. з сусідніми земельними ділянками, що знову ж таки є порушенням п. 3.25 ДБН 360-92. За зазначені порушення відповідачів притягнуто до адміністративної відповідальності та запропоновано, з метою усунення порушень містобудівного законодавства зупинити виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку. Звертає увагу, що таке самочинне будівництво, яке проводиться з порушенням чинного законодавства порушує і її права як власника суміжної земельної ділянки. Зазначена будівля, яка розташована на відстані менше 1 м. від її прибудинкової території порушує норми інсоляції, внаслідок чого попадання прямого сонячного світла на її прибудинкову територію практично відсутнє. З огляду на те, що самочинне будівництво здійснюється з порушенням чинного законодавства, без належного дозволу та з істотним порушенням будівельних норм та правил, чим порушено також її законні права та інтереси, з метою усунення вищевказаних порушень, вважає, що об'єкт будівництва підлягає примусовому знесенню, а зважаючи на те, що відповідачі відмовляються провести демонтаж самовільно збудованої будівлі - змушена захищати свої права в судовому порядку, з приводу чого пред'явила згаданий позов, обґрунтованість якого вважає доведеною.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 пред'явили зустрічний позов до відповідача ОСОБА_5, та просять суд ухвалити рішення, яким зобов'язати останню знести самочинно збудовану господарську будівлю розміром 2,5х2,4м та самочинно влаштовану огорожу, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог покликаються на те, що відповідачем за зустрічним позовом, як власником житлового будинку АДРЕСА_1 на власній земельній ділянці самовільно здійснено будівництво господарської будівлі розміром 2,5х2,4м. біля вказаного будинку без затвердженої проектної документації, розробленої у встановленому порядку, без документу на право виконання будівельних робіт та з порушенням будівельних норм, а саме господарська будівля збудована без відступу від межі з сусідньою ділянкою на АДРЕСА_2, частина покрівлі вказаної будівлі знаходиться над територією сусідньої земельної ділянки на АДРЕСА_2, що призводить до стікання води на їх земельну ділянку, чим порушуються права та інтереси позивачів за зустрічним позовом, які неодноразово звертались в різні інстанції з приводу самочинного будівництва, і ЛРА ЛМР було встановлено факт здійснення ОСОБА_5 самочинного будівництва, а розпорядженням № 487 від 21.09.2011р. їй запропоновано демонтувати самочинну збудовану господарську будівлю розміром 2,5х2,4 в місячний термін з дня отримання розпорядження, яке останньою не виконано. Крім того, вони звертались для вжиття відповідних заходів в Інспекцію ДАБК у Львівській області, на що було отримано відповідь, згідно з якою було встановлено факт самочинного будівництва з порушенням будівельних норм і правил, складено акт перевірки № 182 від 20.07.2011р. та протоколи № № 59-л/1, 59-л/2 від 20.07.2011р. За вказані порушення ОСОБА_5 було притягнено до адміністративної відповідальності, а приписом Інспекції ДАБК у Львівській області запропоновано усунути порушення вимог містобудівного законодавства та державних будівельних норм, стандартів і правил, порушених при будівництві вказаної господарської будівлі. Крім того, ОСОБА_5, самовільно, без дозволу органу місцевого самоврядування та згоди суміжних землекористувачів - позивачів за зустрічним позовом встановила бетонний паркан висотою 2м на межі з земельною ділянкою на АДРЕСА_2, з якого вода та сніг стікають на їх подвір'я, чим знову ж таки порушуються їхні права на належне користування власною земельною ділянкою. Враховуючи те, що ОСОБА_5 здійснила будівництво без належного дозволу та з істотним порушенням будівельних норм та правил, чим порушено їх законні права та інтереси, вважають, що вказане будівництво підлягає демонтажу, з приводу чого пред'явили зустрічний позов.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом згідно договору про надання адвокатських послуг № 010/11 (ф) від 03.10.2011р. - адвокат ОСОБА_1 вимоги первісного позову підтримав з наведених в ньому мотивів, а також додатково пояснив, що порушення державних будівельних норм відповідачами за первісним позовом встановлені висновками компетентних органів, а тому висновок судової будівельно-технічної експертизи до уваги братись не може. Відтак, вимоги первісного позову вважає, обґрунтованими та просить такі задовольнити. Обґрунтованість зустрічного позову заперечив. Визнав той факт, що господарська будівля та огорожа, облаштовані без належного дозволу, однак просить врахувати, що таке будівництво здійснено у 2007р., а позов про знесення такого будівництва подано 09.02.2012р., тобто має місце пропуск трьохрічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог. Поряд з цим, просить також суд звернути увагу на той факт, що ОСОБА_5, даючи згоду на надбудову була введена в оману, оскільки здійснене позивачами за зустрічним позовом будівництво не було обумовленим і не відповідає тій інформації якою володіла ОСОБА_5 Крім того, зазначив, що позивачами за зустрічним позовом не доведено того факту, що здійснене самочинне будівництво порушує їх права та законні інтереси. Відтак, вимоги зустрічного позову вважає безпідставними та просить в його задоволенні відмовити.
Відповідач ОСОБА_2, повноважний представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 - ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 06.02.12р., вимоги зустрічного позову підтримали з наведених в ньому мотивів, додатково пояснили, що строк позовної давності застосовано бути не може, оскільки має місце самочинне будівництво, тобто порушення їхніх прав триває. Тому просять зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. Вимоги первісного позову заперечили та пояснили, що ОСОБА_2, та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок АДРЕСА_2. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, їм на праві власності належить земельна ділянка для обслуговування будинку площею 0,0261 га. З метою покращення житлових умов було розроблено проектні пропозиції щодо реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_2, які у встановленому порядку погоджені дозвільними службами, що здійснюють контроль за веденням будівництва, зокрема Управлінням архітектури Департаменту містобудування ЛМР, СЕС Личаківського району м. Львова, Личаківським РВ ГУ МНС України у Львівській області. Крім того, було отримано письмову згоду власника сусіднього будинку - позивача за первісним позовом ОСОБА_5 В подальшому, у встановленому законом порядку звернулись до Інспекції ДАБК у Львівській області з повідомленням про початок виконання будівельних робіт. У зв'язку з розпочатими будівельними роботами було виготовлено проект на завершення самочинно розпочатої реконструкції - надбудови з добудовою до житлового будинку на АДРЕСА_2. Отже, вважають, що розпочата реконструкція житлового будинку відповідає будівельним нормам і правилам, здійснюється у відповідності до повідомлення про початок будівельних робіт, на підставі проекту, погодженого дозвільними службами на власній земельній ділянці. Переконані що таким будівництвом жодним чином не порушені права та інтереси позивача за первісним позовом. Згідно викопіювання земельної ділянки, на місці здійсненого будівництва був розміщений сарай, який належав на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Самочинна добудова житлового будинку, як і попередньо розташований сарай знаходиться на відстані 0,2 м. від сусідньої бетонної огорожі. Такий сарай був демонтований, а існуючі його фундаменти частково використані під нову будівлю, площа сараю включена в площу самочинної добудови. Так як попередньо існуючий сарай включений в площу самочинної добудови, а його конструкції частково використані, вважають безпідставними покликання в позові про те, що вказане будівництво знаходячись на відстані 5,5 м від житлового будинку № 34 є порушенням будівельних норм і правил, оскільки перебудова житлових будинків і господарських будівель можлива за умови збереження існуючих відстаней між будівлями. Крім того, звертають також увагу, що покликання ОСОБА_5 на те, що вказаним будівництвом порушено норми інсоляції не відповідає дійсності оскільки проведеним розрахунком інсоляції житлових кімнат сусіднього житлового будинку АДРЕСА_1 доведено протилежне. З огляду на викладені обставини, не вбачають в своїх діях будь-яких порушень прав та інтересів позивача за первісним позовом, і як наслідок не вбачають підстав для його задоволення і тому просять в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.
Відповідач ОСОБА_6 в останнє судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будучи присутнім в судовому засіданні 11.06.2012р. підтримав наведену вище позицію сторони відповідачів за первісним позовом, також просить в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задовольнити. Враховуючи присутність його повноважного представника, за погодженням з учасниками процесу суд вважає можливим розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи - ЛРА ЛМР за належною довіреністю від 21.01.2013р. - ОСОБА_4 підтримала вимоги як первісного, так і зустрічного позову, оскільки в одному і в другому випадку має місце самочинне будівництво, яке здійснено без належного дозволу, проекту та з порушенням державних будівельних норм, що є підставою для його знесення. Тому просить обидва позови задовольнити.
Представник третьої особи - Інспекції ДАБК у Львівській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Враховуючи зібрані по справі докази, про вичерпний перелік яких сторони ствердили в судовому засіданні, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного рішення, суд вважає можливим розглянути справу без його участі, проти чого не заперечили учасники процесу.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вивчивши висновок судової будівельно-технічної експертизи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що як в задоволенні первісного позову, так і в задоволенні зустрічного позову слід відмовити виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.8). Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.07.2007р. (а.с.7), остання є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у м. Львові площею 0,0270 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку. Згідно свідоцтва про право власності на будинок від 18.07.2000р. (а.с.47), ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить одноквартирний будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.11.2010р. (а.с.51) та додатку до державного акту від 04.11.2010р. (а.с.51а), співвласниками земельної ділянки площею 0,0261 га, призначеної для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6
За правилами ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно із ст. 152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Враховуючи те, що відповідного дозволу ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на здійснення будівництва не отримували, незважаючи на наявність в останніх проектних пропозицій щодо реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_2, погоджених дозвільними службами, слід вважати встановленим, що як зведення господарської будівлі та огорожі за адресою АДРЕСА_1 так і зведення двоповерхової добудови за адресою м. Львів АДРЕСА_2 є самочинним будівництвом, в результаті чого ЛРА ЛМР було видано розпорядження № 487 від 21.09.2011р. (а.с.62) та № 486 від 21.09.2011р. (а.с.92), якими затверджено висновок міжвідомчої комісії та визнано, що господарська будівля за адресою АДРЕСА_1 у м. Львові та окремо стояча двоповерхова споруда біля будинку АДРЕСА_2 збудовані самовільно, та запропоновано ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_2 демонтувати відповідні споруди у місячний термін з дня отримання розпорядження. Дані розпорядження станом на дату ухвалення рішення сторонами не виконані, самочинно збудовані об'єкти не демонтовано.
Згідно роз'яснень Пленуму ВССУ з розгляду цивільних у кримінальних справ, висвітлених у п. 5 Постанови № 6 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України», право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права. Тобто, обов'язковою умовою для задоволення вимоги фізичної особи про знесення самочинно збудованого об'єкта є наявність порушеного права, яке згідно вимог ст. 60 ЦПК України повинна довести особа, яка вважає своє право порушеним, ким в даному випадку за первісним позовом є ОСОБА_5, а за зустрічним позовом - ОСОБА_2 та ОСОБА_6
Однією з підстав задоволення первісного позову, ОСОБА_5 вважає, що будівництво відповідачами двоповерхової добудови проведено з істотним порушенням будівельних норм і правил, чим вважає свої права порушеними.
Абзацом 3 п. 22 згаданої вище Постанови роз'яснено, що під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
Як вбачається з представлених стороною відповідачів за первісним позовом доказів, проектні матеріали на відповідність нормативним вимогам самочинно здійсненої реконструкції житлового будинку з розширенням за рахунок прибудови та надбудови на АДРЕСА_2 погоджені Личаківською районною санітарно-епідеміологічною станцією м. Львова (а.с.52), Личаківським РВ м. Львова ГУ МНС України у Львівській області (а.с.53) та Управлінням архітектури Департаменту містобудування ЛМР (а.с.54).
В п. 23 цієї Постанови зазначається, що при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 14.12.2012р. № 058/12 (а.с.195-209), здійснена прибудова з надбудовою до житлового будинку АДРЕСА_2 в основному відповідає проектним пропозиціям, які погоджені дозвільними службами, що здійснюють контроль за веденням будівництва, зокрема управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, СЕС Личаківського району м. Львова, Личаківським РВ м. Львова ГУ МНС України. Самочинно здійснена реконструкція - надбудова з прибудовою житлового будинку АДРЕСА_2 та належного на правах власності сараю, які побудовані за раніше чинними нормативами із збереженням існуючих відстаней до сусіднього житлового будинку АДРЕСА_1 не буде суперечити будівельним нормам і правилам.
Поряд з цим, наступним мотивом обґрунтування первісного позову позивач вважає, що розташування самовільно зведеної будівлі порушує норми інсоляції, внаслідок чого попадання прямого сонячного світла на її прибудинкову ділянку практично відсутнє, однак така позиція не підтверджена жодними доказами, тоді як з розрахунку інсоляції вікна кімнати 1-го поверху житлового будинку № 34 по вул. А. Навої від проектованої добудови і надбудови будинку № 36 (а.с. 157а) вбачається протилежне.
Більше того, з долученої до матеріалів справи копії заяви ОСОБА_5 від 12.11.2009р. (а.с.55) вбачається, що остання надала згоду на здійснення добудови по АДРЕСА_2. Очевидно, що була проінформована про те, яке саме будівництво повинно здійснюватись, і не заперечила проти нього. Позиція представника позивача про те, що ОСОБА_5 при написанні такої заяви була введена в оману, і інформація, якою вона володіла не передбачала саме зведення такої добудови не заслуговує на увагу, оскільки жодними доказами не підтверджена.
Що ж стосується покликань представника позивача про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити, що в юриспруденції виділяють віндикаційний та негаторний позов. Завдяки негаторному позову захищаються права власника щодо здійснення права користування та розпорядження своїм майном, не пов'язаним із втратою власником володіння. Оскільки вимоги негаторного позову полягають в усуненні порушення, яке триває і має місце на момент пред'явлення позову, то з негаторним позовом можна звернутися в будь-який час, поки на думку позивачів існує правопорушення. Відтак правила позовної давності щодо нього не застосовуються.
З огляду на викладене, не ставлячи під сумнів, що зведена будівля є самочинним будівництвом, суд в задоволені первісного позову відмовляє, оскільки ОСОБА_5 всупереч ст. 60 ЦПК України не доведено, і в судовому засіданні не встановлено факту порушення її прав та інтересів самочинним будівництвом, а висновком судової будівельно-технічної експертизи встановлено його відповідність державним будівельним нормам і правилам.
Що стосується вимог зустрічного позову, то в їх задоволенні також слід відмовити з аналогічних підстав. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.
Аналогічною підставою для задоволення зустрічного позову, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вважають той факт, що будівництво господарської будівлі проведено з істотним порушенням будівельних норм та правил, чим вважають порушеними свої права та законні інтереси.
Однак, як вже згадувалось вище, у необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК.
Абзацом 3 п. 23 Постанови № 6 від 30.03.2012р. регламентовано, що відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (ч. 7 ст. 376 ЦК України, ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд не вправі встановити відповідність чи не відповідність самочинно зведеної господарської будівлі за адресою АДРЕСА_1 державним будівельним нормам та правилам, оскільки встановлення таких обставин потребує спеціальних знань.
Водночас, позивачами за зустрічним позовом, на яких покладено обов'язок щодо доказування факту порушення будівельним нормам і правилам, всупереч ст. 60 ЦПК України не доведено того, що будівництво господарської будівлі не відповідає встановленим вимогам. Та обставина, що частина покрівлі даху вказаної будівлі знаходиться над їх земельною ділянко, що призводить до стікання на неї води, чим порушує їх права не спростовує доводів суду, а навіть більше - є голослівною, оскільки з долучених до висновку експертизи фотознімків (а.с.207 фото 7, 8, а.с.208 фото 11) вбачається, що дах господарської будівлі обладнаний ринвою, основним завданням якої є швидке прийняття та відведення води з даху під час зливи. Той факт, що відведення води здійснюється на земельну ділянку позивачів за зустрічним позовом підтвердження в судовому засіданні не здобув.
Аналогічно, всупереч ст. 60 ЦПК України, в судовому засіданні не здобуто доказів порушення прав позивачів за зустрічним позов шляхом зведення огорожі. Яким чином така споруда сприяє стіканню води та снігу саме на їх земельну ділянку в судовому засіданні не встановлено і останніми не доведено.
Крім того, як відносно первісного позову, так і відносно зустрічного позову слід зазначити, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом, і можливе лише тоді коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Та обставина, що в судовому засіданні не здобуто доказів порушення прав інших співвласників як по первісному так і по зустрічному позову, свідчить про те, що можливість узаконити самочинно збудовані об'єкти існує, відтак вживати крайні міри в даному випадку підстав немає, а встановлені висновками компетентних органів порушення державних будівельних норм і правил як в одному, так і в іншому самочинному будівництві, з одного боку, не можуть бути підставою для знесення самочинно збудованого об'єкту, а з другого боку, хоч і не в повній мірі, проте спростовані висновком судової будівельно-технічної експертизи, згідно якої не встановлено істотних порушень ДБН і правил.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 10,60,61,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 376 ЦК України, ст. 152 ЖК України, суд, -
В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про усунення перешкод у користуванні належного позивачу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно збудованої двоповерхової добудови розміром 5,4х5,9+5х5,1м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - відмовити.
В позові ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про знесення самочинно збудованої господарської будівлі розміром 2,5х2,4м, самочинно влаштованої огорожі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 294,296 ЦПК України.
Суддя: Леньо С. І.