23 квітня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/47/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в Чернівецькій області,-
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі-позивач), просила суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 18.10.2012 року №240098 на суму 3400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженими особами відповідача проведено фактичну перевірку кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами про що складено акт №80/21/НОМЕР_1 від 11.10.2012 року.
В акті вказано, що перевіркою встановлено порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме статті 15-2 в частині відсутності наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту "Куріння заборонено".
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 18.10.2012 року на суму 3400 грн.
Також позивач зазначив, що кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідно до проекту приміщення складається із трьох залів. У першому та другому залі палити заборонено. У третьому залі палити дозволено і обладнане спеціальне місце для куріння, яке обладнане витяжною вентиляцією, про що свідчить розміщений прямокутний графічний знак та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів. Саме третій зал спеціально обладнаний для куріння.
Згідно із ст. 17 Закону №481/95 відповідальність у вигляді штрафу передбачена за не обладнання спеціально відведених місць для куріння та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону. У кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" є обладнане спеціально відведене місце для куріння із наочною інформацією, якою позначене це місце, яка відповідає вимогам Закону №481/95. Таким чином, відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. передбачена, якщо суб'єкт господарювання не обладнав спеціально відведені для куріння місця та не розмістив наочну інформацію, яка складається із відповідних графічних знаків та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!", "Куріння заборонено!".
Відповідач заперечення на адміністративний позов не надав.
Позивач та представник відповідача подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу без участі сторін по справі на підставі наявних в ній матеріалів в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення до них, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
11 жовтня 2012 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Чернівецькій області було проведено фактичну перевірку кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1 та складено Акт № 80/21/НОМЕР_1 про результати проведення фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (а.с. 9-10).
В ході зазначеної перевірки посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України в Чернівецькій області було встановлено порушення позивачем статті 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме відсутності наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту "Куріння заборонено".
За результатами розгляду Акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 18 жовтня 2012 року, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації (а.с. 11).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995, № 481/95-ВР(далі-Закон № 481/95-ВР), визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до статті 15-2 Закону № 481/95-ВР (в редакції чинній на час спірних правовідносин), забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:
1) у закладах громадського харчування;
2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
3) у приміщеннях закладів культури;
4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;
5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".
У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.
Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.
У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Судом встановлено, що під час перевірки представниками відповідача виявлено та зафіксовано в акті перевірки, що в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" відсутня наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено".
Відповідно до ст.17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів (окрім іншого) у разі: необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону - 3400 гривень.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР затверджений Постановою КМУ від 02.06.2003, № 79 0(далі-Порядок № 790), який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР.
Відповідно до п.5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Згідно ст.5 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Враховуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України, оскільки позивачем при здійсненні господарської діяльності не дотримано норм щодо не нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, а відтак - відсутні підстави для визнання спірного рішення протиправним (незаконним) та його скасування.
Щодо обгрунтувань позивача з посиланням на вимоги ст.56 Податкового Кодексу України в частині ненадання відповідачем вмотивованого рішення на скаргу (про задоволення, чи ні, скарги позивача від 29.10.2012р. на спірне рішення) - суд вважає такі обґрунтування безпідставними, оскільки з тексту досліджуваного рішення відповідача від 15.11.2012р. за №2545/0/141-12/10,21-4015 вбачається, що податковим органом позивачу надано вмотивовану відповідь, з якої слідує, що в задоволенні скарги відмовлено.
Враховуючи викладене, скарга подана позивачем на спірне рішення не може вважатись задоволеною, а відтак, зазначені обґрунтування з посиланням на вимоги ст.56 ПК України про не розгляд скарги, не є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Вирішуючи даний спір, судом не встановлено обставин та фактів, які б свідчили про протиправність спірного рішення прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд , -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Копію постанови направити сторонам.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Боднарюк