11 лютого 2009 р.
№ 6/109
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та КП "Київжитлоспецексплуатація"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року
у справі
№6/109 господарського суду міста Києва
за позовом
ВАТ "Державний ощадний банк України"
до
1) Київської міської ради
2) Київської міської державної адміністрації
третя особа
КП "Київжитлоспецексплуатація"
про
визнання частково недійсним рішення та розпорядження,
за участю представників сторін від:
позивача:
Кудіна З.П. -за довіреністю від 18.04.2008р., Торкай Л.М. -за довіреністю від 26.08.2008р., Вовчук М.В. -за довіреністю від 29.08.2008р.
відповідачів:
1) Тхорик С.М. -за довіреністю від 16.01.2009р.
2) не з'явились
третьої особи:
Демидов А.О. -за довіреністю від 08.01.2009р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2008р. (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008р. (судді Моторний О.А. -головуючий, Кошіль В.В., Шапран В.В.), позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення Київської міської ради в частині доповнення додатку 1 рішення Київської міської ради від 27.12.2001р. №208/1642 "Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальних громад міста Києва" позицією 327; визнано недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.10.2004р. №1817 в частині доповнення додатку 1 (таблиці 2) розпорядження Київської міської державної адміністрації №347 від 22.02.2002р. "Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" позицією 313; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 85грн. державного мита з кожного та по 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.
Київська міська рада в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
Київська міська державна адміністрація в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
З касаційною скаргою також звернулась третя особа у справі, яка просить скасувати прийняті у справі рішення та постанову і відмовити в позові повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог постанови Ради міністрів Української РСР від 13.05.1976 року №247 «Про подальше поліпшення роботи ощадних кас по обслуговуванню населення" Радою депутатів трудящих для розміщення Українського республіканського головного управління Держтрудощадкас СРСР виділено приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33.
З метою задоволення господарських та виробничих потреб, а саме з метою обслуговування та збереження власного автотранспорту та на виконання вказаної постанови №247 Українським республіканським головним управлінням Держтрудощадкас СРСР за власні кошти за вказаною адресою було здійснено забудову гаражів, що підтверджується інвентарною карткою №1. Дані гаражі в 1986 році знаходилися на балансі Українського республіканського головного управління Держтрудощадкас СРСР. Вказаним будівлям було присвоєно № 33-К, тобто адреса збудованих гаражів: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-К.
Відповідно до п.2 Постанови Верховної ради Української РСР від 20.03.1991 року № 873-XII «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про банки та банківську діяльність" зі змінами та доповненнями, Український республіканський банк Ощадного банку СРСР з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами оголошено власністю Української РСР.
Таким чином, з 1991 року все майно, яке належало Ощадбанку СРСР визнано державною власністю України.
Відповідно до акту інвентаризації майна від 31.12.1992р. спірний гараж знаходився на балансі Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України.
На виконання розпорядження Президента України від 20.05.1999 року №106 «Про акціонування Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України" Кабінетом міністрів України прийнято постанову від 21.05.1999 року №876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України", якою було постановлено перетворити Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України в відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України". Також встановлено, що даний банк є правонаступником прав та обов'язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України.
Постановою Кабінетів Міністрів України від 12.01.2001 року був затверджений статут створеного товариства, пунктом 2 якого також підтверджується, що Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України" є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав. Банк володіє, користується та розпоряджається, майном, в тому числі будівлями, спорудами на праві власності відповідно до законодавства (п.10 статуту). Майно (майнові права) набуті банком в результаті правонаступництва є власністю банка (п.6 статуту).
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що право власності на гаражі за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-К набуто позивачем в результаті правонаступництва, в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 108 ЦК України перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Приписами ст.41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Київською міською радою 29.11.2001 року було прийнято рішення №151/1585 «Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади міста Києва", відповідно до якого затверджено перелік не житлових будівель, які належать до комунальної власності міста Києва.
Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 року №208/1642 «Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальних громад міста" затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста.
На виконання вказаних рішень Київської міської ради Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження від 22.02.2002 року №347 «Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким затвердженого перелік нежилих будинків, що закріплюються за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація" на праві повного господарського відання.
15.07.2004 року Київською міською радою було прийнято рішення «Про внесення змін та доповнень до рішень Київради від 29.11.2001 року та від 27.12.2001 року з питань формування комунальної власності міста Києва", відповідно до якого додаток 1 рішення доповнено, зокрема, позицією 327, згідно якої гаражі по вул. Ярославі Вал, 33 відносяться до переліку об'єктів комунальної власності, що свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
У відповідності до ч.2 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування здійснюються в порядку,встановленому законом.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної власності та комунальної власності" рішення про передачу нерухомого майна у комунальну власність приймається Кабінетом міністрів України.
Проте, як підтверджено судами попередніх інстанцій, Кабінетом Міністрів України рішення про передачу у комунальну власність гаражів за адресою: м. Київ. вул. Ярославів Вал, 33, що належать ВАТ «Державний ощадний банк України" на праві власності, не приймалося, а відтак і відсутні законні підстави для включення даних гаражів до переліку об'єктів комунальної власності.
За таких обставин, з огляду на доведеність позивачем у встановленому порядку безпідставності прийняття відповідачами спірних рішень в оскаржуваній частині, слід погодитись з висновком судів щодо визнання недійсними рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року №387/1797 та розпорядження КМДА від 01.10.2004 року №1817 в частині передачі гаражів за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33 у комунальну власність і повне господарське відання КП «Київжитлоспецексплуатація".
Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційних скарг виходять за межі повноважень касаційної інстанції та стосуються переоцінки встановлених судами обставин справи; твердження заявників про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008р. у справі №6/109 залишити без змін, а касаційні скарги -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький