79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.02.09 Справа№ 14/261
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка для бізнесу», м.Львів
до відповідача: Приватного підприємства «ЮРС», м.Пустомити
про стягнення 66 559,87 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Хороз І.Б.
Представники:
від позивача: Кіцак М.С. - представник
від відповідача: не з»явився
Суть позову:
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка для бізнесу», м.Львів до Приватного підприємства «ЮРС», м.Пустомити про стягнення 66 559,87 грн , в тому числі : 63938,40 грн основного боргу, 3 % річних -1918,15 грн, 703,32 грн. інфляційних; відшкодування судових витрат по справі.Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в засіданні наведено в зазначеній ухвалі.
Ухвалою від 26.12.08р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 29.01.09р.
На адресу господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою про порушення провадження у справі, який було надіслано відповідачу за адресою вказаною позивачем в позовній заяві з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання».
Позивач надав довідку Серія АВ № 236793 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, якою підтверджено включення приватного підприємства “ЮРС» до Єдиного державного реєстру та місцезнаходження останнього за адресою , яка відповідає адресі , зазначеній позивачем у позовній заяві.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.01.2009 р. розгляд справи відкладено на 17.02.09р.
Представник позивача в судове засідання з»явився, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання не з»явився, вимоги суду, викладені в ухвалах не виконав.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:
30 липня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка для бізнесу»(позивач) відустило Приватному підприємству «ЮРС»оргтехніку про що була виписана накладна № 3007/00092 від 30.07.2008р. Найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціна, сума вказані в накладній. Загальна вартість товару по накладній, в т.ч.ПДВ, 93938,40 грн. В накладній вказано, що товар відпущено ПП “ЮРС» через Заболотовського В.М. за дорученням ЯПБ 097069 та підстава відпуску товару -рахунок № 307512. Накладна містить підпис особи, яка отримала товар.
Як вбачається з матеріалів справи ПП “ЮРС» було видано довіреність Серія ЯПБ № 097069 директору Заболотському В.М. ( паспорт серія КВ № 188449 від 04.08.99 р, виданий Пустомитівським РВ УМВСУ у Львівській області) на отримання від ТзОВ “Техніка для бізнесу» оргтехніки . Довіреність дійсна з 29.07.2008 р до 07.08.2008 р , підписана директором Заболотовським В.М. та завірена печаткою ПП “ЮРС».
Попередньо до вказаних подій, 12.06.2008 року , ТзОВ “Техніка для бізнесу» ( позивач) виписало для ПП “ЮРС» рахунок № 307512 ( дійсний протягом двох днів ) з переліком товару ( найменування) в одиницях виміру та відповідною кількістю по кожному найменуванню, ціною за одиницю, сумою до оплати 93938,40 грн. ( в т.ч.15656,40 грн ПДВ). Як вже зазначалось, рахунок № 307512 вказаний як підстава відпуску товару ПП “ЮРС» по накладній № 3007/00092 від 30.07.2008 року.
13.06.2008 року відповідач перерахував на рахунок позивача 30 000,00 грн. При цьому, з призначення платежу в платіжному дорученні слідує, що кошти є передоплатою за оргтехніку згідно рахунку № 307512 від 12.06.2008 року, в т.ч. ПДВ 20% 5000,00 грн. Вказівка в рахунку № 307512 від 12.06.08 р на його дійсність протягом двох днів, дії по частковій оплаті товару наступного дня після того як рахунок був виписаний (13.06.08) та перерахування відповідачем 30 тис.грн. із зазначенням цільового призначення коштів (передоплата за оргтехніку згідно рахунку № 307512) свідчать, що сторонами було досягнуто домовленості щодо товару ( його найменування, одиниць виміру, кількості, ціни ), який мав намір відпустити позивач на умовах купівлі-продажу та бажав отримати відповідач, а також -щодо строків оплати цього товару.
Таким чином, між сторонами спору укладено у відповідності до ч.1 ст.181 ГК України договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач продав, а відповідач купив певний товар на погоджених сторонами умовах. Вищевказаний договір оформлений накладною, яка одночасно підтверджує і факт передачі товару відповідачу, а відтак, підпис представника відповідача на накладній одночасно свідчить і про отримання ним товару. У відповідності до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідач вправі був відмовитись від підписання накладної, та відповідно від прийняття товарів по ній, що останнім не зроблено. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.
У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов»язання виникають , зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов»язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов»язання , які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Частиною 1 ст.181 ГК України встановлено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення виду договорів.
Між сторонами справи не укладався договір купівлі-продажу товару в письмовій формі. Разом з тим, оцінивши документи справи, суд дійшов висновку про те, що вищевказані дії свідчать про виникнення між сторонами спору правовідносин щодо купівлі-продажу товару і своїми діями відповідач прийняв на себе зобов»язання оплатити придбаний товар по виписаному позивачем рахунку .
Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог ст.526 ЦК України ( ст.193 ГК України) -зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд зазначає, що незважаючи на неотримання попередньої оплати за товар, позивач на свій розсуд не користувався правом зупинити виконання свого обов»язку з передачі товару або відмовитися від його виконання, згідно ч.3 ст.538 ЦК України.
Згідно з ч.4 ст.538 України, якщо зустрічне виконання обов»язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов»язку, друга сторона повинна виконати свій обов»язок.
Положення вище зазначеної статті дають право позивачу нараховувати та вимагати стягнення з відповідача річних та інфляційних на підставі ст.625 ЦК України .
Разом з тим, позивач на вимогу суду не подав уточнені, обгрунтовані розрахунки 3 % річних і інфляційних нарахувань, не підтвердив період за який здійснював нарахування трьох відсотків річних, інфляційних та застосований ним індекс інфляції (відповідно до ст.625 ЦК -встановлений індекс інфляції) у розрахунку інфляційних. Розрахунок позивача від 28.01.2009 р № 1/09 інфляційних суд не може взяти до уваги при розгляді вимоги про стягнення інфляційних нарахувань, оскільки вирахована позивачем сума виходить за межі суми інфляційних, що заявлена до стягнення; позивач у зв»язку з цим не подавав заяву ( в порядку ст.22 ГПК) про збільшення позовних вимог та докази доплати держмита; індекс інфляції застосований у зазначеному розрахунку різниться із застосованим індексом інфляції при розрахунку інфляційних нарахувань у позовній заяві і є не підтвердженим належними чином, як встановлений індекс інфляції; окрім того, позивач не пояснює у позовній заяві здійснення ним нарахувань інфляційних за листопад місяць 2008 року,хоча сам посилається на вимогу про оплату № 3-11/08 від 21.11.2008 р яка була надіслана відповідачу 26.11.2008 року, відповідно, на строки виконання відповідачем зобов»язання по оплаті, згідно ч.2 ст.530 ЦК України.
Необґрунтованим є нарахування трьох відсотків річних, оскільки розрахунок даного нарахування у позовній заяві не містить пояснення періоду, за який здійснено нарахування, кількості прострочених днів, а відповідно до ст.625 ЦК України три відсотки річних ( як і інфляційні) розраховуються із врахуванням періоду прострочення виконання грошового зобов»язання. Відтак, в частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних позов слід залишити без розгляду.
В частині вимоги про стягнення основного боргу позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними та допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Виходячи із того, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32,33,34,43,49,п.5 ст.81, 82,84 ГПК України, суд,-
1. Стягнути з приватного підприємства «ЮРС»( 81000, Львівська область,м.Пустомити, вул.Івасюка,3/3, код ЄДРПОУ -20769257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка для бізнесу» (70016, м.Львів, вул. Шептицьких,26, код ЄДРПОУ -22396671) 63 938,40 грн. -основного боргу; 639,38 грн. держмита;118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
3. В решті вимог позов залишити без розгляду.
Суддя Кітаєва С.Б.