р.
Справа №
За позовом
до
про
Представники:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область-далі по тексту- позивача до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський завод", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 6 920,00 грн. збитків відповідно до вимог ст. 228 ГК України.
Додатково, посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 102,00 грн. -держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Відповідач вимоги суду не виконав, у судове засідання не з'явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що відповідача належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвали суду від 24.12.2008 р., замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.
19.02.2009 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
24.05.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки залізничним транспортом щебеню № 24/05-06, у відповідності з умовами якого позивач 25.03.2008р. відповідно до заявки відповідача та вантажних реквізитів відповідача у двох залізничних вагонах № 767377481 та № 66690512 відвантажив відповідачу товар, зазначивши у залізничній накладній, згідно даних відповідача, код відповідача № 3477, замість правильного коду відповідача № 3437, у зв'язку з чим 19.08.2008р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області на підставі ст.ст.118,122 Статуту залізниць України з позивача було стягнуто штраф у розмірі 6 920,00 грн. за неправильне зазначення у залізничній накладній коду відповідача, а оскільки відповідно до наданих матеріалів до справи, саме відповідач невірно зазначив свій код, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його 6 920,00 грн. збитків відповідно до вимог ст. 228 ГК України.
Додатково, посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 102,00 грн. -держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт спричинення відповідачем позивачеві збитків у сумі 6 920,00 грн., повністю підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2008р. на підставі ст.ст.118,122 Статуту залізниць України яким з позивача було стягнуто штраф у розмірі 6 920,00 грн. саме за неправильне зазначення у залізничній накладній коду відповідача, який у листі від 24.03.2008р. зазначив невірно саме відповідач, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст.228 ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6 920,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що позивач на вимоги суду не надав суду письмових доказів звернення до відповідача з вимогою про сплату штрафу у сумі 6 920,00 грн., у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст.228 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Новомосковський трубний завод», 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115, код ЄДРПОУ 05393139, р/р 2600430003407 в Новомосковській філії АБ «Кредит-Дніпро», МФО 306470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" (51911, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Бєсєдова, б.12, кв. 5,6,9, код ЄДРПОУ 32293435, р/р 26002051800030 в ДФ КБ “Приватбанк», МФО 305965) 6 920,00 грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять гривень 00 коп.) - спричиненої матеріальної шкоди, видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.