"02" лютого 2009 р.
Справа № 5/165-3553
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м.Тернопіль,
до Фермерського господарства "Яблуня", с. Шишківці, Борщівського р-ну, Тернопільської області
за участю представників від:
позивача: Баран В.С. -юрист (дов.№8 від 02.02.2009р.)
відповідача: не з'явився
прокурора: Молень І.Й. -пом прокурора м. Тернополя
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20,22, 29, 81-1 ГПК України.
Прокурор м. Тернополя звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з фермерського господарства "Яблуня" 3000,00грн. заборгованості по поверненню фінансової допомоги, наданої згідно договору №23 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22.12.2006р.
В обґрунтування позову, прокурор посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог ст. 526 Цивільного кодексу України не виконуються належним чином зобов'язання стосовно повернення допомоги відповідно до умов вищезазначеного договору в сумі 3000,00 грн.
Представник позивача звернувся до суду з клопотанням від 02.02.2009р., в якому повідомив, що фермерським господарством частково погашено заборгованість в сумі 500,00грн., у зв'язку з чим просить суд в цій частині провадження у справі припинити. Дане клопотання позивача підтримав в судовому засіданні прокурор.
Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений за адресою, вказаною відповідачем у вищевказаному договорі №23 від 22.12.2006р., договорі застави від 22.12.2006р. та в довідці Тернопільського обласного управління статистики №22-172, а саме: с. Шишківці, Борщівського р-ну, Тернопільської області.
Справа розглядається згідно вимог ст..75 ГПК України за наявними в ній документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
22 грудня 2006 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та фермерським господарством «Яблуня»(відповідачем по справі) укладено договір №23 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, згідно з умовами якого (розділ 1) позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 10000,00грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк, а саме: згідно п.п.3.4.2. п.3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 15 листопада 2007 року в сумі 3000,00грн.; до 15 листопада 2008 року в сумі 3000,00грн.; до 15 листопада 2009 року в сумі 4000,00грн.
Укладений сторонами договір за його природою є договором, цивільні правовідносини за яким регламентуються ст. 1046 ЦК України, відповідно до частини 1 якої, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається;
Як слідує з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання згідно договору щодо надання фінансової допомоги відповідачу в сумі 10000,00грн. виконав, про що свідчить платіжне доручення №276 від 27.12.2007р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Прокурор стверджує, що відповідач в порушення умов договору (п. 3.4.2.) зобов'язання щодо повернення наданої допомоги в сумі 3000,00грн. в строк до 15.11.2008р. не виконав, і станом на 10.12.2008р. заборгував позивачу 3000,00грн.
Однак, як слідує із клопотання позивача від 02.02.2009р., підтриманого прокурором, наданої позивачем виписки банку від 16.01.2009р., відповідач після подання позову частково сплатив борг в сумі 500,00 грн., а тому провадження в цій частині позову підлягає припиненню згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України із-за відсутності в цій частині предмету спору на день його розгляду.
Таким чином залишився непогашеним борг в сумі 2500,00грн.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість по поверненню коштів фінансової допомоги в сумі 2500грн.00коп.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509 ЦК України позовні вимоги в частині стягнення 2500,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню як обґрунтовано з'явленні, підтверджені матеріалами справи і не оспорені відповідачем..
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та ст.ст. 43, 49, 80 п.1-1, 82, 84, 85 ГПК України , господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Яблуня", с.Шишківці, Борщівського р-ну, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 31877827:
- на користь Державного бюджету України, р/р 31230460700002, одержувач УДК м.Тернополя, 02801400, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 338012, код 23588119, - 2500грн.00коп. боргу;
- в доход Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк ГУДКУ у Тернопільській області, отримувач УДК у м. Тернополі, код банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) -102грн. 00коп. державного мита;
- 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі.
3. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позову -провадження у справі припинити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 06.02.2009р. через місцевий господарський суд.
Суддя