18 лютого 2009 р.
№ 27/105б
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Заріцької А.О.
Коваленка В.М.
розглянувши
касаційну скаргу
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії (Лівобережне відділення)
на ухвалу
від 22.02.2005 р. господарського суду Донецької області
у справі
№ 27/105Б господарського суду Донецької області
за заявою
ТОВ "Лакфор", м. Донецьк (ліквідатор банкрута)
до
ТОВ "Донецька торгівельно-промислова компанія "ЕМСС",
м. Донецьк
про
банкрутство
в судовому засіданні взяв участь представник:
АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк"
Насадюк І.В., довір.
ТОВ "Лакфор" звернулося до господарського суду Донецької області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Донецька торгівельно-промислова компанія "ЕМСС" в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2004 р. порушено провадження у справі № 27/105Б про банкрутство ТОВ "Донецька торгівельно-промислова компанія "ЕМСС".
Постановою господарського суду Донецької області від 14.12.2004 р. визнано ТОВ "Донецька торгівельно-промислова компанія "ЕМСС" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів банкрута, а також опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.02.2005 р. (суддя Тарапата С.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута -ТОВ "Донецька торгівельно-промислова компанія "ЕМСС", як юридичну особу та припинено провадження у справі.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії (Лівобережне відділення) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 22.02.2005 р., а справу направити на новий розгляд до цього суду.
На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема ч. 6 ст. 14, ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що ліквідатором банкрута не вжито всіх заходів щодо пошуку кредиторів банкрута.
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Припиняючи провадження у справі у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, суд першої інстанції виходив з того, що зі звіту ліквідатора банкрута вбачається, що банкрут відсутній за своєю юридичною адресою, підприємницьку діяльність не веде, у банкрута відсутні майнові активи, щоб задовольнити кредиторську заборгованість в сумі 833 700,00 грн., у зв'язку з чим банкрут підлягає ліквідації.
Однак, такий висновок суду законним та обґрунтованим визнати не можна.
Затверджуючи звіт ліквідатора банкрута, судом першої інстанції не було з'ясовано, які дії вчинено ліквідатором під час ліквідаційної процедури на виконання своїх обов'язків, встановлених ст. 25 Закону про банкрутство з урахуванням приписів ст. 52 цього Закону.
Зокрема, судом не встановлено, чи вживались ліквідатором банкрута заходи щодо пошуку кредиторів банкрута.
Частиною 5 статті 52 Закону про банкрутство передбачено особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого кредиторів боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє усіх відомих йому кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом.
Отже, на ліквідатора відсутнього боржника покладений обов'язок направлення повідомлень усім відомим кредиторам боржника.
Як вбачається зі звіту ліквідатора, з метою виявлення грошових вимог до банкрута ним були направлені відповідні запити до органів державної податкової служби, Пенсійного фонду України і центру зайнятості, виконавчих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Незважаючи на направлення запиту до ТОВ «Банк Фамільний»(попередня назва ТОВ КБ «Донбіржбанк»), ліквідатором банкрута не було повідомлено Лівобережну філію АКБ «Укрсоцбанк», яка також здійснювала розрахунково-касове обслуговування боржника та була одним з відправників коштів боржника у розрахунках між боржником та ліквідатором як кредитором боржника.
Вказане вбачається з документів, доданих ініціюючим кредитором (ліквідатором банкрута) до заяви про порушення справи про банкрутство боржника (а.с. № 13, 15, 16, 17, 18).
Відтак, ліквідатором банкрута не було повідомлено інший відомий йому банк боржника, в якому були відкриті рахунки останнього.
Відповідно до довідки заявника касаційної скарги від 01.11.2008 р. № 540073/5589, доданої до касаційної скарги, станом на 01.11.2008 р. у Лівобережному відділенні Донецької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" відкриті три поточні рахунки боржника.
Також, зі звіту ліквідатора вбачається, що він не звертався до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.
Однак, на виконанні вказаного державного органу можуть знаходитися виконавчі документи про стягнення заборгованості з боржника на користь інших осіб.
Отже, ліквідатором банкрута не було повідомлено державний орган, який може мати відомості про потенційних, явних (у розумінні ст. 60 Господарського кодексу України) кредиторів боржника.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог постанови про визнання боржника банкрутом ліквідатором здійснено оголошення про визнання боржника банкрутом лише в місцевій газеті «Донецкие новости»від 23.12.2004 р. за №51(703).
На підставі наведеного не можна дійти висновку, що ліквідатором банкрута належним чином виконано покладені на нього Законом про банкрутство обов'язки щодо виявлення усіх можливих кредиторів боржника, що призвело до недотримання вимог ст. 52 цього Закону.
Таким чином, у даному випадку має місце неповне з'ясування судом всіх обставин справи, що є порушенням вимог ст. 43 ГПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції передчасно затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс та припинено провадження у справі.
За таких обставин справи оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідації.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.
На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 32, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 34, 43, 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії (Лівобережне відділення) задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.02.2005 р. у справі № 27/105Б скасувати.
3. Справу № 27/105Б передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області на стадію ліквідації в іншому складі суду.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді А.О. Заріцька
В.М. Коваленко