17 лютого 2009 р.
№ 710/9-14-5/451
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу релігійної громади Свято-Благовіщенської Української православної церкви, с. Писарівщина Диканського району Полтавської області (далі -релігійна громада Свято-Благовіщенської УПЦ)
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.10.2008
зі справи № 710/9-14
за позовом Управління Полтавської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, м. Полтава (далі -Управління Полтавської єпархії УПЦ КП), та
Свято-Троїцької релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату, с. Писарівщина Диканського району Полтавської області (далі -Свято-Троїцька релігійна громада УПЦ КП)
до: Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі -Міносвіти);
професійно-технічного училища № 51, с. Писарівщина Диканського району Полтавської області (далі -ПТУ № 51);
Полтавської обласної державної адміністрації, м. Полтава (далі -Облдержадміністрація)
про визнання права власності.
Судове засідання проведено за участю представників:
релігійної громади Свято-Благовіщенської УПЦ -не з'яв.,
Управління Полтавської єпархії УПЦ КП -Рукаса В.О.,
Свято-Троїцької релігійної громади УПЦ КП -Рукаса В.О.,
Міносвіти -Ногіна В.В., Верещака В.Г.,
ПТУ № 51 -Верещака В.Г.,
Облдержадміністрації -Караваєвої Т.В.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.08.2008 (суддя Іваницький О.Т.) позовні матеріали повернуто на підставі пунктів 1, 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на те, що:
- позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати. З довіреностей від 08.08.2008 та від 02.08.2008, виданих на ім'я Рукоса В.О., не вбачається права на підписання позовних заяв;
- до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Позивачами не подано доказів в обґрунтування належності їм на праві власності будівлі в с. Писарівщина Диканського району і належності монастиреві храму (перетвореного на клуб) та монастирського корпусу (перетвореного на гуртожиток).
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.10.2008 (колегія суддів у складі: Міщенко П.К. -головуючий, судді Тарасенко К.В. і Шкурдова Л.М.): задоволено апеляційну скаргу Управління Полтавської єпархії УПЦ КП; зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано; справу передано на розгляд господарського суду Полтавської області. У прийнятті зазначеної постанови апеляційна інстанція виходила з того, що місцевий господарський суд, виносячи ухвалу від 12.08.2008, порушив норми процесуального права.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України релігійна громада Свято-Благовіщенської УПЦ просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції від 09.10.2008 скасувати, а провадження у справі припинити. Скаргу мотивовано правильністю та обґрунтованістю висновку місцевого господарського суду про повернення позовної заяви і прийняттям постанови, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі у справі, в даному випадку -релігійної громади Свято-Благовіщенської УПЦ та Полтавської єпархії УПЦ КП; на думку скаржника, він “мав право приймати участь в тому судовому процесі та відстоювати власні інтереси, на які фактично зазіхав апелянт».
У відзиві на касаційну скаргу представник Управління Полтавської єпархії УПЦ КП і Свято-Троїцької релігійної громади заперечує проти доводів касаційної скарги і просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану постанову -без змін.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
За результатами відповідного розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до частини четвертої статті 16 ГПК України справи у спорах, у яких відповідачем є, зокрема, вищий чи центральний орган виконавчої влади, обласні державні адміністрації, розглядаються господарським судом міста Києва.
Одним з відповідачів у даній справі визначено Міносвіти.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2006 № 1757, назване Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.
Іншим відповідачем у справі є Облдержадміністрація.
В останньому абзаці підпункту 27.6 пункту 27 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено: якщо відповідачем у справі зі спору про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном є органи, зазначені у частині четвертій статті 16 ГПК України, то такі справи підлягають розглядові у господарському суді міста Києва.
Таким чином, дана справа з огляду на суб'єктний склад сторін (відповідачів) у ній була підсудна господарському суду міста Києва, а не господарському суду Полтавської області.
Частиною першою статті 17 ГПК України передбачено, зокрема, таке: якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Відтак господарський суд Полтавської області не повинен був вирішувати питання про прийняття чи повернення відповідної позовної заяви, а мав згідно з приписами зазначеної статті 17 ГПК України передати справу за підсудністю.
Не здійснивши цього, названий господарський суд у винесенні ухвали від 12.08.2008 припустився порушення зазначених норм процесуального права -частини четвертої статті 16 і частини першої статті 17 ГПК України, а суд апеляційної інстанції, не виправивши цих помилок, у свою чергу припустився порушення даних норм та до того ж передав згідно з оскаржуваною постановою на розгляд господарського суду Полтавської області непідсудну останньому справу.
За приписом пункту 7 частини другої статті 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності. Це правило з урахуванням змісту частини другої статті 11113 ГПК України застосовується й щодо ухвали місцевого господарського суду.
Водночас скаржником не наведено визначених законом, а саме частиною першою статті 80 ГПК України, підстав для припинення провадження в даній справі.
З урахуванням наведеного згадані ухвала місцевого господарського суду від 12.08.2008 та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.10.2008 підлягають скасуванню, а матеріали справи -передачі до господарського суду Полтавської області для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК України.
Керуючись статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу релігійної громади Свято-Благовіщенської Української православної церкви задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.08.2008 і постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.10.2008 зі справи № 710/9-14 скасувати.
Матеріали справи передати до господарського суду Полтавської області для виконання вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов