Печерський районний суд міста Києва
Справа № 1-408/12
23 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Смик С.І.,
при секретарі Чорному В.В.,
з участю прокурора Савинського В.Г.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
Підсудному ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 05.06. 2011 року приблизно о 00.26 год., керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «HUMMER», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Івана Мазепи в місті Києві в напрямку станції метро «Арсенальна» зі швидкістю руху 72± 5,7 км/год., навпроти будинку № 6-Б, порушуючи вимоги п.п. 12.2, 12.4, 13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, здійснив наїзд на пішохода- громадянина ОСОБА_4, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Дії підсудного ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому діянні не визнав та показав, що дійсно 05.06.2011 року приблизно о 00.25 год. на автомобілі «HUMMER», д.н.з. НОМЕР_1 він рухався по вул. Івана Мазепи в місті Києві в напрямку станції метро «Арсенальна» зі швидкістю близько 60 км/год. по центру лівої смуги руху. Оскільки ширина смуги, по якій рухався автомобіль підсудного складає 3,40 м., то з урахуванням ширини його автомобіля, яка складає менше двох метрів, він впевнено стверджує, що під час руху боковий інтервал від його автомобіля до роздільної подвійної суцільної смуги, яка була ліворуч від нього, складав не менше 70 см.
Під час руху він мав намір здійснити маневр перестроювання на праву смугу руху, для чого подивився в праве бокове дзеркало заднього обзору, і оскільки по правій смузі по заду нього рухався автомобіль, то вирішив не змінювати напрямок руху і продовжив рух по тій же, тобто по лівій смузі.
На те, щоб подивитися в дзеркало заднього виду йому необхідно було близько однієї - двох секунд. Коли він перевів погляд з правого дзеркала заднього обзору на дорогу поперед себе, то побачив, що в зустрічному напрямку по лівій смузі руху рухався автомобіль з включеним світлом фар на відстані близько 20-30 метрів. Від світла фар зустрічного автомобіля отримав короткочасне осліплення по проміжку часу близько однієї секунди. Не змінюючи напрямок руху продовжував рух по середині лівої смуги руху і в момент роз»їзду автомобілів відчув удар в лівій частині свого автомобіля. Він не виключає, що в момент наїзду пішохід знаходився на його смузі руху біля роздільної подвійної смуги, оскільки на подвійну суцільну смугу він не виїжджав і не міг виїхати, бо в цей час відбувся роз»їзд з зустрічним автомобілем, який рухався по лівій зустрічній смузі досить близько до роздільної подвійної смуги руху.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 05.07.2011 року близько 00.20 год. він вийшов з метро на станції «Арсенальна» в м. Києві та рухався в напрямку площі «Слави» по вул. Івана Мазепи. На проїзній частині вулиці машин було мало та він вирішив перейти дорогу. Коли він підійшов до проїзної частини дороги то ліворуч від нього, тобто по зустрічній для нього полосі руху, автомобілів не було і він спокійно перейшов половину проїзної частини. Підійшовши до подвійної суцільної лінії, він зупинився, оскільки праворуч від нього на деякій відстані в напрямку площі «Слави» рухався автомобіль. Він повернувся праворуч, зробив декілька кроків по подвійній суцільній смузі, близько трьох кроків на зустріч транспортному засобу, який рухався від станції метро «Арсенальна» в напрямку площі Слави, потім призупинився, повернувся ліворуч і став пропускати автомобіль. З моменту його зупинки і до моменту проїзду повз нього автомобіля, зі слів потерпілого, пройшло близько однієї секунди. В момент проїзду повз нього автомобіля, який рухався досить близько до подвійної роздільної смуги дорожньої розмітки, він інтуїтивно зробив лівою ногою крок назад на відстань приблизно 70 см. і в цей момент відчув сильний удар в області лівої ноги. Також потерпілий показав, що все відбувалось досить миттєво, і на його погляд з початку його руху до моменту наїзду пройшло близько пів секунди.
Окрім того, потерпілий пояснив, що з урахуванням 44 розміру його взуття, він стояв не чітко на подвійній роздільній смузі дорожньої розмітки, а тому не виключає, що одна частина підошви його ніг знаходилась на суцільній смузі, а інша, на проїзній частині для руху автомобілів, по якій їхав підсудний.
Під час розгляду справи 25.02.2013 року ОСОБА_3 було пред»явлене нове обвинувачення, згідно якого він 05.06. 2011 року приблизно о 00.26 год., керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «HUMMER», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Івана Мазепи в м. Києві в напрямку станції метро «Арсенальна», навпроти будинку № 6-Б, порушуючи вимоги п.п. 2.3, 11.2, 11.5, 12.3, 13.1, 13.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, відволікся від керування цим засобом у дорозі, рухався ближче до лівого краю проїзної частини, при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку та вільній для руху правій полосі, рухався по лівій полосі, будучи об'єктивно спроможним виявити пішохода ОСОБА_4, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не дотримався безпечного інтервалу під час роз'їзду з пішоходом, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, а також будучи засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля не зупинився, продовживши рух по вулиці Івана Мазепи в м. Києві в напрямку станції метро «Арсенальна», здійснивши наїзд лівою передньою частиною автомобіля «HUMMER», д.н.з. НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_4, внаслідок чого останньому завдані тяжкі тілесні ушкодження, тобто ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в новому інкримінованому йому діянні також не визнав.
В судовому засіданні 25.03.2013 року на стадії доповнень прокурор Савинський В.Г. заявив клопотання про призначення по даній кримінальній справі комплексної повторної судової автотехнічної, судово-медичної, криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, посилаючись на те, що під час досудового та судового слідства були проведені експертизи, а саме судово - автотехнічна експертиза № 7504/7505 від 24.09.2012 року та додаткова комлексна судово автотехнічна та криміналістична експертиза матеріалів та засобів відео-звукозапису № 410/711 від 03.03.2012 року, які мають протиріччя, що вимагає поведення комплексної повторної судової автотехнічної, криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису, судово - медичної експертизи, про що надав письмове клопотання з переліком питань, які необхідно поставити на вирішення експертів.
В подальшому прокурор Савинський В.Г. уточнив свое клопотання та просив призначити по справі комплексну додаткову судову автотехнічну, медико - криміналістичну, криміналістичну експертизу матеріалів та засобів відео- звукозапису.
Прокурор Массалітін В.В. підтримав клопотання прокурора Савинського В.Г.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що клопотання не обгрунтоване, питання, які поставлені в клопотанні вже були з»ясовані та виходять за межі пред»явленого обвинувачення.
Захисник - адвокат ОСОБА_1 заперечував проти задоволення заявленого клопотання, обгрунтування виклав в письмових запереченнях та водночас просив суд призначити по справі комплексну повторну судову авто технічну, криміналістичну експертизу матеріалів та засобів відео-звукозапису, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, про що зазначив в письмових запереченнях та виклав перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експертів.
Підсудний ОСОБА_3 підтримав думку всого захисника в повному обсязі.
Згідно ч.5 ст.75 КПК України ( 1960 року) - „якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові."
Згідно ч.6 ст.75 КПК України ( 1960 року) - „коли висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам."
Вислухавши думку учасників процесу та з метою повного, всебічного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи та враховуючи, що для вирішення вказаного питання необхідні спеціальні знання, суд прийшов до висновку, про часткове задоволення заявлених клопотань та необхідність призначення по даній кримінальній справі:
- комплексної додаткової судової автотехнічної, медико - криміналістичної, криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео- звукозапису, на вирішення якої поставити питання в редакції, наданій прокурором;
- комплексної повторної судової автотехнічної експертизи, криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису, на вирішення якої поставити витання в редакції, наданій адвокатаом.
Проведення вищевказаних експертиз постановою суду від 25.03.2013 року було доручено експертам Київського науково - дослідницького інституту судових експертиз.
11.04.2013 року постанова суду від 25.03.2013 року була повернута Київським науково - дослідницьким інститутом судових експертиз без виконання для визначення судово - медичної установи, яка буде залучена для виконання експертизи в галузі судової медицини.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 22, 75 КПК України суд, -
Клопотання прокурорів у справі Савинського В.Г., Массалітіна В.В. та захисника адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
Призначити по справі комплексну додаткову судову автотехнічну, медико - криміналістичну, криміналістичну експертизи матеріалів та засобів відео- звукозапису на вирішення якої поставити питання :
- Враховуючи, що пішохід ОСОБА_8 до моменту наїзду на нього автомобіля «HUMMER Н3», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням
ОСОБА_3, знаходився на проїжджій частині не менше 5 секунд, коли виник момент виникнення небезпеки в умовах даної дорожньої обстановки?
- В якому положенні відносно суцільній лінії дорожньої розмітки знаходився пішохід ОСОБА_4 під час наїзду на нього автомобіля «HUMMER», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3?
- Який механізм контактування автомобіля «HUMMER Н3», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та пішохода- громадянина ОСОБА_4?
- Чи є в діях пішохода ОСОБА_4 порушення Правил дорожнього руху України і чи знаходяться вони у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП та його наслідками?
- Коли в даній дорожній обстановці виник момент виникнення небезпеки відносно початку порушення Правил дорожнього руху України пішоходом ОСОБА_4?
- Чи мав водій автомобіля «HUMMER Н3», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці технічну можливість уникнути наїзду на пішохода -громадянина ОСОБА_4 при дотриманні ним, ОСОБА_3, у повному обсязі вимог Правил дорожнього руху України?
- Чи вбачаються, з технічної точки зору, невідповідності вимогам п.п. 2.3, 11.2, 11.5, 11.9, 12.3, 13.1, 13.3, 19.3 Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_3, які б знаходилися у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди?
- Який найменший безпечний інтервал між автомобілем «HUMMER Н3», д.н.з.НОМЕР_1,та пішоходом громадянином ОСОБА_4, в умовах даної дорожньої обстановки?
- Враховуючи, що пішохід ОСОБА_8 до моменту наїзду на нього автомобіля «HUMMER Н3», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, знаходився на проїжджій частині не менше 5 секунд, коли ОСОБА_3 об'єктивно повинен був його побачити?
- Як відносно суцільної розділової лінії дорожньої розмітки рухався автомобіль «HUMMER Н3», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, до наїзду на пішохода, в момент наїзду на пішохода та після наїзду на пішохода?
- Чи знаходився пішохід ОСОБА_4 до моменту наїзду на нього або під час наїзду на нього автомобіля «HUMMER Н3», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 в потоці руху відповідно до даної дорожньої обстановки?
- Які заходи мав вжити водій автомобіля "HUMMER Н3",
д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 для уникнення наїзду на пішохода
ОСОБА_4 за даної дорожньої обстановки відповідно до Правил дорожнього руху України?
- Чи мав можливість, з технічної точки зору, водій автомобіля “HUMMER Н3”, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 уникнути зіткнення з пішоходом ОСОБА_4 шляхом об'їзду останнього?
- Відповідно до тілесних ушкоджень, отриманих пішоходом ОСОБА_4, в якому положенні відносно суцільної лінії дорожньої розмітки він перебував у момент зіткнення з автомобілем “HUMMER Н3”, д.н.з. НОМЕР_1 (стояв на ній обома ногами, одною ногою тощо)?
Призначити по справі комплексну повторну судову автотехнічну, криміналістичну експертизу матеріалів та засобів відео-звукозапису на вирішення якої поставити питання:
- Яка швидкість автомобіля «HUMMER H3» зафіксовано на відеозаписі, який знято відеокамерами спостереження № 12, № 13 будинку №10 по вулиці Івана Мазепи у місті Києві, від 5 червня 2011 року в проміжок часу 00.25 год. - 00.27 год.?
- Яке було положення пішохода на проїжджій частині на відеозаписі, який знято відеокамерами спостереження № 12, № 13 будинку №10 по вулиці Івана Мазепи у місті Києві, від 5 червня 2011 року в проміжок часу 00.25 год. - 00.27 год.?
- В рухомому чи нерухомому стані знаходився пішохід безпосередньо перед наїздом на нього автомобіля «HUMMER H3», що зафіксовано на відеозаписі, який знято відеокамерами спостереження № 12, № 13 будинку №10 по вулиці Івана Мазепи у місті Києві, від 5 червня 2011 року в проміжок часу 00 годин 25 хвилин - 00 годин 27 хвилин?
- Як слід було діяти водію автомобіля «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, в даній дорожній обстановці для попередження наїзду на пішохода громадянина ОСОБА_4, який нерухомо стояв по центру проїжджої частини на лінії дорожньої розмітки?
- Чи мав водій автомобіля «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3, в зазначеній ситуації технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 з урахуванням руху автомобіля «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1, по лівій смузі руху по вулиці Івана Мазепи в м. Києві в напрямку станції метро «Арсенальна» за швидкістю 72(+/-) 5,7 км/год і появі пішохода громадянина ОСОБА_4 в полі зору зазначеного водія на відстані 38 м. 70 см?
- Діями кого із учасників дорожнього руху, водія автомобіля «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 або пішохода громадянина ОСОБА_4, була створена аварійна ситуація, яка призвела до виникнення дорожньо-транспортної пригоди?
- Як відносно меж (границь) проїжджої частини рухався автомобіль «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1?
- Чи є в діях пішохода громадянина ОСОБА_4 порушення Правил дорожнього руху і чи знаходяться вони у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП та його наслідками?
- Як слід було діяти водію автомобіля «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці для попередження наїзду на пішохода громадянина ОСОБА_4, який нерухомо стояв по центру проїжджої частини на лінії дорожньої розмітки, виходячи з вимог Правил дорожнього руху України?
- Чи мав водій автомобіля «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 в зазначеній ситуації технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 з урахуванням руху свого автомобіля по лівій смузі по вул. Івана Мазепи в м. Києві за швидкості 72 +/- 5,7 км./год, відсутності перешкод поперед руху та у правій попутній смузі руху та появі пішохода громадянина ОСОБА_4 в полі зору зазначеного водія на відстані 38 м. 70 см?
- Чи мав водій автомобіля «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 в зазначеній ситуації технічну можливість уникнути наїзду на пішохода громадянина ОСОБА_4 навіть при дотриманні ним у повному обсязі вимог Правил дорожнього руху?
- Чи вбачаються з технічної точки зору, невідповідність вимогам Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_3, які б знаходились у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди?
- Діями кого з учасників дорожнього руху, водія автомобіля «HUMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 або пішохода громадянина ОСОБА_4, була створена аварійна ситуація, яка призвела до виникнення дорожньо-транспортної пригоди?
- Чи мав водій автомобіля «HUMMER», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 при дорожній обстановці, яка відбувалась відповідно до показів потерпілого, технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4, шляхом застосування екстреного гальмування, з моменту виникнення небезпеки для його руху?
- Чи є в діях водія автомобіля «HUMMER», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України в даній дорожній обстановці?
- Чи є в діях пішохода ОСОБА_4 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України в даній дорожній обстановці?
Проведення експертизи доручити експертам Київського науково - дослідницького інституту судових експертиз та експертам Київського міського бюро судово- медичних експертиз, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. При проведенні експертизи дозволити залучення експертів з інших установ, яких також попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Визначити провідною експертною установою Київський науково - дослідницький інститут судових експертиз.
В розпорядження експертів надати матеріали кримінальної справи №1-408/12 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України.
Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: