№ 2-8\13
16. 04. 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Бобровника О. В.
при секретарі: Волковій В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Луцька регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі відділення «Луцька регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості.
Позивач при зверненні до суду в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачі порушують свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, в зв'язку з чим утворилась значна заборгованість перед банком.
В зв'язку із зазначеним позивач з урахуванням уточнень просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 01. 03. 2012 року в сумі 242 411 дол. США та 133 947 грн. 50 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надавши до суду заяву в якій просить суд розгляд справи провести у відсутність представника позивача в якій також зазначила, що позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідачі про причини неявки в судове засідання не повідомили, жодних заяв чи клопотань до суду не подавали.
Від представника ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання в якому він просить суд відкласти судове засідання по справі в зв'язку із неможливістю явки відповідачів, які тимчасово перебувають в м. Луцьк, а також не можливістю явки представника відповідача в зв'язку із участю його в іншому судовому засіданні призначеному в Деснянському районному суді м. Києва, при цьому жодних доказів на підтвердження обставин про неможливість явки відповідачів та представника відповідача ОСОБА_1 до суду подано не було.
Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 зловживають своїми процесуальними правами наданими їм ЦПК України, в зв'язку з чим суд вважає їх неявку в судове засідання неповажною та вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 20. 12. 2007 року між ВАТ ВТБ Банк, правонаступником якого є ПАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20.00.001245 (а.с. 15-16).
Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 180 000,00 дол. США, а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути банку отриманий кредит в строк до 19 грудня 2022 року включно та сплатити банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі та у порядку встановленому п.п. 8.1., 8.2., 8.3. кредитного договору.
Згідно п. 1.1. кредитного договору, за користування кредитом ОСОБА_1 зобов'язалась сплачувати банку 12 % річних в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, починаючи з грудня 2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст.. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст.. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання по кредитному договору надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 180 000,00 дол. США, що підтверджується копіями заяв на видачу готівки (а.с. 18-23).
Проте, ОСОБА_1 порушила свої зобов'язання за кредитним договором стосовно своєчасного погашення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом, в зв'язку з чим станом на 01. 03. 2012 року утворилась заборгованість в сумі 242 411 дол. США та 133 947 грн. 50 коп., яка складається із: 180 000,00 дол. США - заборгованість по кредиту, 62 411,00 дол. США - заборгованість по відсоткам, 133 947,50 грн. - пеня, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 91. кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми.
Згідно п. 9.2. кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.
Також судом встановлено, що 20. 12. 2007 року між ВАТ ВТБ Банк, правонаступником якого є ПАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 20.00.001245\1 (а.с. 17).
Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_2 поручилась перед позивачем щодо повернення кредиту, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором.
Згідно п. 4. договору поруки, у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.
Відповідно до ч. 1 ст.. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст.. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин та враховуючи, що боржник та поручитель не виконали свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 553, 554, 610, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 77, 88, 169, 209, 212-215, 224, 226, 228 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Луцька регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Луцька регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № 20.00.001245 від 20. 12. 2007 року станом на 01. 03. 2012 року в сумі 242 411 дол. США та 133 947 грн. 50 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Луцька регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судовий збір в розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: