Головуючий суду 1 інстанції - Головіна Т. М.
Доповідач - Коновалова В.А.
Справа № 1205/9925/2012
Провадження № 22ц/782/1678/13
Іменем України
22 квітня 2013 року м. Луганськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів - Ступіної Я.Ю., Авалян Н.М.
при секретарі: Аліханян Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 29 березня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 29 березня 2013 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення місця мешкання дитини разом з матір'ю, керуючись при цьому п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 29 березня 2013 року про зупинення провадження у справі та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що ухвала винесена із порушенням норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Постановляючи ухвалу від 29 березня 2013 року, суд виходив із того, що визначення місця мешкання дитини разом із батьком є спірним, тому від рішення, прийнятого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення місця мешкання дитини разом з матір'ю, залежить прийняття рішення у даній цивільній справі.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.
В п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року зазначено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Із системного аналізу даної норми права вбачається, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 статті 201 ЦПК України, допускається лише тоді, коли розгляд справи є неможливим. Така неможливість полягає зокрема у тому, що обставини, які є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду в цій справі безпосередньо впливають на вирішення спору.
Постановляючи ухвалу, суд не звернув належної уваги на те, що незалежно від визначення місця мешкання дитини відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто як позивач, так і відповідач зобов'язані утримувати свого неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття незалежно від місця мешкання останнього.
Із матеріалів справи вбачається, що на час звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення аліментів, а саме у листопаді 2012 року, малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкав разом з батьком, тому у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи про встановлення місця мешкання дитини разом з матір'ю, яка звернулася до суду із цим позовом лише в березні 2013 року. Крім того, як передбачено ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи про стягнення аліментів протягом одного місяця.
За таких обставин, достатніх підстав для зупинення провадження у справі у суду першої інстанції не було.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст. 303,312,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 29 березня 2013 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання у встановленому законом порядку.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення у касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: