22.04.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-797/970/2013 р. Головуючий в першій
інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 27 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
22 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Колбіної Т.П.,
суддів - Водяхіної Л.М., Зотова В.С.,
при секретарі - Лашкевич Н.О.,
за участю - представника позивача Арнаутова Р.С., відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 28 березня 2012 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Егіда» до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення грошової суми, -
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 89758,12 грн. та судових витрат у розмірі 1017,58 грн.
Вимоги позову мотивує тим, що 31.05.2008 року між Кредитною спілкою та ОСОБА_6 був укладений договір споживчого кредиту № 51Д/8, згідно умов якого останній одержав на поточні потреби споживчий кредит у розмірі 30950 грн. з кінцевим строком повернення не пізніше 31.08.2008 року зі сплатою 36% річних. Додатковою угодою від 01.09.2008 року, строк повернення продовжений до 30.11.2008 року. 31 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 укладений договір поруки. У встановлений строк грошові кошти ОСОБА_6 не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив. В наслідок чого виникло право вимоги стягнення заборгованості до відповідачів, просить стягнути з останніх заборгованість по договору споживчого кредиту в сумі 30950 грн. та проценти в сумі 58808,12 грн, а всього 89758,12 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 березня 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Егіда» суму в розмірі 89758,12 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою від 08 листопада 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя в частині стягнення суми боргу з нього, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Оскільки судове рішення оскаржується лише в частині підстав стягнення кредитної заборгованості солідарно з відповідача ОСОБА_4, в решті судове рішення в апеляційному порядку не переглядається.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в судовому засіданні в суді першої інстанції був відсутній, в апеляційній скарзі заперечував проти задоволення позову банку до нього, оскільки укладений між ними договір поруки є припиненим відповідно до ст. 559 ЦК у зв'язку зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності його згоди, як поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу його відповідальності, а також, в зв'язку з припиненням поруки після закінчення строку, встановленого договором поруки.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд керувався тим, що обов'язки, встановлені кредитним договором, відповідачами, як солідарними боржниками не виконуються,чим порушуються права кредитної спілки, які підлягають захисту.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційного оскарження, колегія судової палати з цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31 травня 2008 року між кредитною спілкою «Егіда» та ОСОБА_6 був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно з яким позивач надав боржнику кредит у розмірі 30950 грн. строком до 31 серпня 2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних.
Згідно з умовами договору відповідач ОСОБА_6 зобов'язався сплачувати кредит та відсотки по кредиту у терміни, що встановлені графіком погашення кредиту.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, відповідно до п.4.1. договору, 31 травня 2008 року був укладений договір поруки між позивачем та відповідачем ОСОБА_4
Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань позичальником, як і позичальник.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст.554 ЦК України.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Так, відповідно до договору про внесення змін № 1 до кредитного договору від 31 травня 2008 року кредитор та позичальник дійшли згоди щодо зміни строку надання кредиту з 31 серпня 2008 року по 30 листопада 2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Пунктом 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що припинення договору поруки відповідно до частини першої статті 559 ЦК України пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Умови договору про можливість зміни строку надання кредиту за основним зобов'язанням, строків їх виплати, тощо, без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди у спірному договорі поруки відсутні.
Відповідно до умов основного та додаткового договору, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 вбачається, що розмір суми кредиту, проценти за кредитним договором змінені не були, однак продовження строку надання кредиту тягне збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Арифметичний аналіз грошових сум, які підлягають сплаті за кожним із наявних у матеріалах справи графіків сплати щомісячних платежів до внесення змін до кредитного договору та після, свідчить про збільшення основного зобов'язання,оскільки сума процентів збільшується до 5571грн, замість 2785,5грн.(з розрахунку 36 відсотків річних за період з 31.05.08р. по 31.08.08 р. та за період з 31.05.08р.по 30.11.08 р.(а.с.7,8).
Колегія суддів погоджується з доводом апеляції, що правильно виходити з положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, відповідно до яких порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про їх дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України.
Строк виконання основного зобов'язання настав у серпні 2008 р., відповідно до договору та у листопаді 2008 року, відповідно до додаткової угоди, а докази пред'явлення письмових вимог поручителю в матеріалах справи відсутні, вперше були пред'явлені у вересні 2011 року, шляхом подачі позовної заяви до суду, тому зобов'язання за договором поруки слід вважати такими, що припинилися.
На підставі викладеного,колегія приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог кредитного союзу «Егіда» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_4
Відповідно до ст..88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно до ч.1,п.2 ч.2 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться витрати на правову допомогу.
Як вбачається з квитанцій (а.с.42,58) позивачем сплачений судовий збір в сумі 107,30 грн. та 449 грн. за подачу заяви про перегляд заочного рішення суду та подачу апеляційної скарги, які підлягають стягненню з позивача на його користь відповідно до ст.88 ЦПК України.
Вимоги про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 суми 3200 грн. за правову допомогу не підлягають заводоленню. Статтею 84 ч.1,2 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Враховуючи,що відповідачем не надані докази сплати адвокату суми за надання правової допомоги,то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.
За таких порушень норм матеріального та процесуального права, допущених судом першої інстанції, що призвели до неправильного вирішення справи, постановлено у справі судове рішення підлягає скасуванню в частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.303, ст.307, ст.308, ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 08 листопада 2012 року в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Егіда» суми заборгованості за договором споживчого кредиту № 51Д/8 від 31 .05.2008 року у загальній сумі 89758,12 грн. скасувати.
В задоволенні позову Кредитної спілки «Егіда» про стягнення з ОСОБА_4 89758,12 грн. відмовити.
Стягнути з Кредитної спілки «Егіда» на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 556 грн.09 коп.
В іншій частині заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 08 листопада 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна
Судді: /підпис/ Л.М. Водяхіна
/підпис/ В.С. Зотов
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Т.П. Колбіна