02.03.09
Справа № 16/735-08.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м. Дніпропетровськ
до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Урожай», с.Андріяшівка
про стягнення 69 290 грн.69 коп.
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Топчій С.Ю.
Від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 12 год.30 хв. 09.02.2009р. до 11 год.10 хв.02.03.2009р.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 69 290 грн.69 коп. заборгованості по договору купівлі-продажу № 942-К від 22.04.2008р., а саме: 30 000 грн.00 коп. боргу по товарному кредиту, 2106 грн.97 коп. пені, 3204 грн.36 коп. відсотки за користування товарним кредитом, 33 979грн.36 коп. - суму індексації, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позивач, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що відповідачем 14.01.2009р. здійснено оплату по договору купівлі-продажу від 22.04.2008р. № 942-К у сумі 300000 грн., яка зарахована позивачем в рахунок погашення суми основного боргу , тому просить стягнути з відповідача 39 290 грн.69 коп. боргу, з яких: 2106 грн.97 коп. - сума пені на прострочену заборгованість по товарному кредиту, 3204 грн.36 коп. - сума відсотків за користування товарним кредитом, 33 979 грн.36 коп. - сума індексації, а також стягнути 692 грн.91 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та видати позивачу довідку про повернення з державного бюджету надлишково сплаченого державного мита у сумі 196 грн.88 коп.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому згідно вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
22.04.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 942- К, згідно п.1.1 якого позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Пункт 3.1. договору передбачив, що конкретний асортимент, кількість, ціна, термін поставки кожної партії товару наведені у специфікаціях до договору.
Умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до договору (п. 4.1 договору).
Згідно специфікації №1 від 22.04.2008 року, покупець (відповідач) згідно умов договору, зобов'язався в строк до 24.04.2008 року перерахувати на поточний рахунок продавця (позивача) суму попередньої оплати у розмірі вказаному у специфікації ( 20% )
У відповідності до умов специфікацій до договору, на залишок заборгованості, продавець (позивач) надає покупцю (відповідачу) товарний кредит з наступним графіком його сплати: 30% від суми вартості всього товару вказаного в специфікації покупець має оплатити до 22 серпня 2008 року; 50% від суми вартості всього товару вказаного в специфікації покупець має сплатити до 15 листопада 2008 року.
У відповідності до умов оплати товару по специфікації № 2 від 22.05.2008р. товар продається на умовах надання продавцем ( позивачем) покупцю ( відповідачу) товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець ( відповідач) зобов'язаний сплатити продавцю ( позивачу) загальну кінцеву вартість товару до 23.10.2008р.
Умовами оплати товару по специфікації № 3 від 02.06.2008р. узгоджено, що товар продається на умовах надання продавцем ( позивачем) покупцю ( відповідачу) товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець ( відповідач) зобов'язаний сплатити продавцю ( позивачу) загальну кінцеву вартість товару у термін до 23.10.2008р.
Згідно умов оплати товару по специфікації № 4 від 13.06.2008р. товар продається на умовах надання продавцем ( позивачем) покупцю ( відповідачу) товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець ( відповідач) зобов'язаний сплатити продавцю ( позивачу) загальну кінцеву вартість товару до 23.10.2008р.
Відповідно до умов оплати товару по специфікації № 5 від 27.06.2008р. товар продається на умовах надання продавцем ( позивачем) покупцю ( відповідачу) товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець ( відповідач) зобов'язаний сплатити продавцю ( відповідачу) загальну кінцеву вартість товару до 23.10.2008р.
Товарний кредит надавався з відстрочкою платежу по даному договору на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплату товару по специфікації до договору (п. 4.2 договору).
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 84 644 грн.29 коп. на підставі видаткових накладних № 230431/10 від 22.04.2008р, № 220527/10 від 22.05.2008р., № 090610/10 від 09.06.2008р., № 130622/10 від 13.06.2008р., № 270639/10 від 27.06.2008р.., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Однак, як пояснив представник позивача, відповідач лише частково виконав зобов'язання по договору, а саме оплатив товар на суму 54 644 грн.29 коп.. і сума основної заборгованості станом на 11.12.2008р. склала 30 000 грн.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме договором купівлі-продажу №942-К від 22.04.2008р., специфікаціями №1 від 22.04.2008р., № 2 від 22.05.2008р., № 3 від02.06.2008р,, № 4 від 13.06.2008р., № 5 від 27.06.2008р. до договору та видатковими накладними № 230431/10 від 22.04.2008р, № 220527/10 від 22.05.2008р., № 090610/10 від 09.06.2008р., № 130622/10 від 13.06.2008р., № 270639/10 від 27.06.2008р.., (вказані документи підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, їх копії також долучені до матеріалів справи)
Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою, заборгованість відповідача по товарному кредиту по договору склала 30 000грн.00 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Позивач 12.02.2009р. подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій
зменшує позовні вимоги, оскільки відповідачем 14.01.2009р. тобто після порушення провадження у справі, здійснено проплату основного боргу по договору у сумі 30 000 грн., тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору купівлі-продажу №942-К від 22.04.2008р., а саме: 2106 грн.97 коп. - сума пені на прострочену заборгованість по товарному кредиту, 3204 грн.36 коп. - сума відсотків за користування товарним кредитом, 33 979 грн.36 коп. - сума індексації.
Відповідно до ст. 22 ГПК України заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Таким чином, провадження у справі стосовно стягнення 30000 грн.00 коп. основної суми боргу по договору купівлі продажу від 22.04.2008р. № 942-К припиняється з відсутністю предмету спору в цій частині.
Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.1 договору №942-К від 22.04.2008р., за яким у випадку порушення термінів оплати вартості товару, згідно умов договору, покупець сплачує продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2106 грн.97 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3204 грн.36 коп. відсотків нарахованих за прострочену заборгованість по товарному кредиту (згідно п. 7.2 договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0.1% за кожний день прострочення оплати).
Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 536 Цивільного кодексу України).
Тому, враховуючи викладене, оскільки нарахування відсотків передбачено умовами договору, тому позовні вимоги в частині стягнення 3204 грн.36 коп. відсотків нарахованих за прострочену заборгованість по товарному кредиту підлягають задоволенню відповідно до ст. 694 ЦК України.
Також позивачем до стягнення заявлено 33979 грн.36 коп. проіндексованої суми платежу. Так, пунктом 4.6 договору передбачено, що оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курса доллара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору.
Розрахунок індексації простроченої заборгованості по товарному кредиту, прикладений позивачем до матеріалів справи.
Вимога позивача в частині стягнення 33 979 грн.36 коп. проіндексованої суми платежу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору та зазначається в договорі у гривнях.
В свою чергу, частина 2 ст. 198 Господарського кодексу України передбачає, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті в гривнях.
Пунктом 1 постанови КМ України від 18.12.1998р. №1998 «Про удосконалення порядку формування цін», визначено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці.
Статтею 117 Конституції України передбачено, що постанови і розпорядження КМ України є обов'язковими до виконання.
Тому, вимога позивача щодо стягнення 33979 грн.36 коп. проіндексованої суми платежу не узгоджується з вимогами постанови КМ України від 18.12.1998р. №1998 «Про удосконалення порядку формування цін», оскільки ця сума є збитками позивача, вимоги по стягненню яких ним не заявлялись.
Можливість врахування під час формування вільних цін доларового еквівалента вищезазначена постанова КМ України передбачає лише в частині імпортної складової структури ціни на продукцію, у структурі собівартості якої є частка імпорту.
Оскільки, позивач у наступному товар не використовував як складову (сировину) для виготовлення відповідної продукції, а реалізовував його безпосередньо, то в цьому випадку у позивача відсутні правові підстави для користування передбаченими вище пільгами при формуванні вільних цін з урахуванням доларового еквівалента.
Позивач також просить поверненути надлишково перераховані кошти по сплаті держмита в сумі 196 грн.88 коп. в зв'язку з поданням заяви про зменшення позовних вимог.
Суд вважає клопотання позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, тому згідно ст. 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу повертається зайво сплачене державне мито в сумі 196 грн.88 коп., сплачене по платіжному дорученню № 471 від 11.12.2008р . (оригінал платіжного доручення знаходиться в господарському суді Сумської області в матеріалах справи № 16/735-08).
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Урожай» ( 42087, Сумська обл.., Роменський район, с.Андріяшівка, вул. Горького,98а, код 23295920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код 31320991) 2106 грн.97 коп. пені, 3204 грн. 36 коп. відсотків нарахованих за користування товарним кредитом, 353 грн.11 коп. витрат по держмиту, 60 грн.13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Провадження у справі стосовно стягнення 30 000 грн.00 коп. основної суми боргу припинити за відсутності предмету спору в цій частині.
4.В задоволенні вимог про стягнення 33 979 грн.36 коп. індексації - відмовити.
5.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросфера» , (49083, м.Дніпропетровськ вул. Собінова, 1, код 31320991) з державного бюджету 196 грн.88 коп. надлишково сплаченого державного мита по п/д № 471 від 11.12.2008р. Видати довідку.
6.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 03.03.09 р.