2/258/149/13
0525/7427/2012
Справа № 2/258/149/2013
16 квітня 2013 р. Кіровський районний суд м. Донецька
у складі : головуючої судді Дорошенко В.Г.
при секретарі Власенко Н.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Лебедь С.Б., Міхеєвої Н.І.
третьої особи Назаренко І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Кіровського району м.Донецька, треті особи: Лікувально-профілактична комісія КУ «Лікувально-профілактична установа Міська поліклініка №27 м.Донецька», Межрайонна мелодико-соціальна експертна комісія №2 м.Донецька про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому вказує, що 18 травня 2009р. вона була прийнята на роботу на посаду соціального працівника Територіального центру соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Кіровського району м.Донецька.
07 травня 2012р. наказом №12-к/3 її було звільнено з займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України, тобто за прогули без поважних причин.
Позивачка вважає, що її звільнення було незаконним з тих причин, що у неї були достатньо поважні причини для того, щоб не з'являтися на роботі.
Так, 25 травня 2011р. вона отримала дуже значну травму на виробництві і знаходилась на лікарняному до 01 лютого 2012р., з діагнозом : відкритий перелом обох кісток нижньої треті правого передпліччя зі значним зміщенням.
Відповідно до медичного висновку обласного травматолога та рентгенолога від 19 січня 2012р. їй був встановлений діагноз: незрощений перелом.
01 лютого 2012р. їй була надана довідка Міжрайонної МСЕК №2 м.Донецька, де було визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 25% з 31 січня 2012р. безстроково.
Відповідно до висновку лікарняно-консультативної комісії КУ «Лікувально-профілактична установа міська лікарня №27 м.Донецька» № 28/484 від 13 лютого 2012р. була підтверджена 25% втрата працездатності та визначено, що за станом здоров'я їй необхідна постійна робота, яка виключає підняття тягаря.
Її посада - «соціальний працівник відділу соціальної допомоги на дому» безпосередньо передбачає підняття значного тягаря , оскільки постійно необхідно допомагати людям похилого віку у перенесенні продуктів харчування, особистих речей та іншого, вага якого доходить до 7-10кг.
Позивачка вважає, що на такій посаді вона працювати не могла, оскільки піддавала ризику своє здоров'я, що могло викликати рецидив, ускладнення травми чи новий перелом. Крім того, враховуючи , що вона сама піддавала ризику своє здоров'я, їй ФССНВВ міг відмовити у виплаті регресу.
Вищевказані медичні висновки вона пред'явила на роботі. Однак, керівництво не взяло до уваги меддокументи та її власні заяви і відмовилось перевести її на роботу без підняття тягаря й видавати з цього приводу офіційний наказ.
У отриманому нею листі Відділення ВД ФССНВВПЗ України у Кіровському районі м.Донецька № 01/614 від 11 квітня 2012р. повідомлялося, що для отримання регресу необхідне переведення на роботу, характер якої відповідає отриманим медичним висновкам МСЕК 3047894 від 01 лютого 2012р. та ЛКК № 28/484 від 13 лютого 2012р. В іншому випадку сплата регресу буде припинена. 19 квітня 2012р. цей лист вона передала керівництву Терцентру, але відповіді, щодо переведення на роботу без підняття тягаря не дочекалась, тому, щоб не ставити під загрозу своє здоров'я, залишила робоче місце.
20 квітня 2012р. до неї був доведений наказ №10-к/3 про оголошення догани, за відмову виконувати свої трудові обов'язки. Крім того, їй повідомили про відсутність підстав переведення на роботу без підняття тягаря, з посиланням на листи міської лікарні №27 від 09 березня 2012р. та від 16 квітня 2012р. та лист МСЕК №2 м.Донецька від 17 квітня 2012р., в яких повідомлялось про відсутність обмежень у її праці.
Листом № 01-13/47 від 20 квітня 2012р. відповідач повідомив її про відсутність підстав для видання наказу щодо надання роботи без підняття тягаря.
Після цього, вона залишила робоче місце, про що написала заяву.
Наказом №12-к від 07 травня 2012р. її було звільнено з займаної посади за прогули без поважних причин.
При цьому, її було звільнено з 23 квітня 2012р. , і тією ж датою, за прогул без поважної причини, наказом № 11-к/3 їй було оголошено догану. Тобто однією й тою ж датою, на неї було накладено два адміністративних стягнення, що є порушенням діючого законодавства.
Вважає, що в порушення її трудових прав, адміністрація Терцентру соціального обслуговування не прийняла до уваги висновок лікарняно-консультативної комісії КУ «Лікувально-профілактична установа міська лікарня №27 м.Донецька» № 28/484 від 13 лютого 2012р., яким їй була визначена постійна робота, яка виключає підняття тягаря, не прийняла заходив щодо переведення її на посаду, яка б відповідала медичним обмеженням і тому її звільнення було незаконним.
Крім того вказує, що порушенням її трудових прав, їй була спричинена моральна шкода, оскільки вона була позбавлена можливості працювати, отримувати заробітну плату та змушена проживати лише на невелику пенсію, що ставить її у скрутне матеріальне становище. Для захисту своїх прав вона змушена звертатися до суду. Моральну шкоду оцінює у 5000грн.
В зв'язку з викладеним, позивачка просить суд поновити її на роботу на посаді соціального робітника відділення соціальної допомоги на дому Територіального центру соціального обслуговування(надання соціальних послуг Кіровського району м.Донецька), стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогули, зобов'язати відповідача перевести її на посаду, яка виключає роботу, пов'язану з підняттям тягаря, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 5000грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, заявлені позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічні вищевикладеним. Просили суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Представник відповідача Лебедь С.Б., яка є директором Територіального центру соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Кіровського району м. Донецька, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що після тривалого знаходження на лікарняному - 253 дні, ОСОБА_1 повинна була вийти на роботу 01 лютого 2012р. Однак, вона написала заяву про надання їй чергової відпустки і з 02 лютого по 06 березня 2012р. знаходилась у черговій відпустці.
07 березня 2012р. ОСОБА_1 вийшла на роботу. При цьому, у лютому 2012р. на комісію ФССНВВ, для призначення регресу, нею була надана довідка МСЕК від 01 лютого 2012р., в якій було зазначено 25% втрати працездатності, але були відсутні будь-які обмеження по труду, а також висновок ЛЛК міськлікарні №27 від 13 лютого 2012р., в якому було зазначено, що ОСОБА_1 рекомендоване працевлаштування без підняття тягаря. В зв'язку з такими розбіжностями у медичних документах, Терцентром були зроблені запити як до МСЕК так і до ЛКК, відносно того, чи маються будь-які обмеження щодо виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків. На вказані запити днадійшли відповіді, що обмежень у виконанні ОСОБА_1 своїх обов'язків не має. ЛКК навіть написали, що відкликають свій раніше виданий висновок від 13 лютого 2012р.
Крім того, після лікарняного, ОСОБА_1 свої трудові обов'язки фактично і не виконувала, оскільки з 02 лютого по 06 березня 2012р. знаходилась у черговій відпустці, з 09 березня по 28 березня 2012р. - знову знаходилась на лікарняному, з 01 квітня по 06 квітня та з 13 квітня по 19 квітня 2012р. у відпустці без збереження заробітної плати. У ті дні, коли ОСОБА_1 виходила на роботу, тягаря вона не піднімала, постійно знаходилась у приміщенні Терцентру і писала різні заяви.
Наказ про переведення її на іншу посаду, яка не пов'язана з підняттям тягаря, не видавався, оскільки на це не було відповідних підстав. Так, у довідці МСЕК від 01 лютого 2012р., якою було встановлено 25% втрати працездатності, жодних обмежень по труду не зазначено. ЛКК також не підтверджувала будь-яких обмежень та пояснювала у своєму листі від 09 березня 2012р., що довідка ЛКК №28/484 видана ОСОБА_1 у фонд соціального страхування Кіровського району з метою оформлення документів по призначенню регрес них виплат, та вказувала, що сумісно з Головою Кіровської міжрайонної МСЕК №2 м.Донецька вирішено питання про можливість працездатності ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 має працювати соціальним працівником без обмежень в праці.
20 квітня 2012р. ОСОБА_1 відмовилась виконувати свою роботу, за що їй було оголошено догану.
23 квітня 2012р. ОСОБА_1 також відмовилась виконувати свої обов'язки , за що їй було по-друге оголошено догану. Після цього, вона взагалі на роботу не виходила.
07 травня 2012р. відбулось засідання профспілкового комітету, де було отримано згоду на звільнення ОСОБА_1 за прогули. ОСОБА_1 була присутня на засіданні профспілкового комітету, своєчасно була ознайомлена з наказом про звільнення та їй своєчасно була вручена трудова книжка. Вважає, що з боку Терцентру не було допущено порушень трудових прав позивачки, тому просить суд відмовити у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі.
Представник Кіровської районної у м.Донецьку ради, якій підпорядкований Територіальний центр соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Кіровського району м.Донецька - Міхеєва Н.І., у судовому засіданні вимоги ОСОБА_1 не визнала, вважає їх необґрунтованими і просить суд у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - міжрайонної медико-соціальної експертної комісії №2 м.Донецька - Назаренко І.Ф., суду пояснив, що процес одужання у ОСОБА_1 був тривалий не в зв'язку з тяжкістю травми, а в силу її віку та інших факторів, саме тому вона знаходилась на лікарняному тривалий період часу. При останньому огляді, лікарі МСЕК спрогнозували, що процес одужання йде у позитивній динаміці і легкий труд їй був рекомендований лише тимчасово, на два місяці. З нову ж таки, з урахуванням віку та тривалого періоду знаходження позивачки на лікарняному, 25% втрати працездатності їй було встановлено безстроково. Постійне обмеження по труду встановлюється лише у випадках, коли є група інвалідності. В даному випадку інвалідність ОСОБА_1 встановлена не була, тому МСЕК не визначив ніяких обмежень по труду.
Враховуючи, що посадові обов'язки позивачки - це звичайні побутові справи, тобто помірний фізичний труд, будь-які обмеження у труді їй взагалі не були потрібні.
Представник третьої особи - Лікувально-консультативної комісії «Лікувально-профілактичного закладу міської поліклініки №27 м. Донецька» у судове засідання не з'явився, надавши суду лист з проханням розглядати справу у відсутність представника ЛКК, оскільки до раніше направлених ними до Територіального центру письмових матеріалів, доповнити їм немає чого(а.с.67).
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що з 18 травня 2009р. позивачка ОСОБА_1 працювала соціальним робітником відділення соціальної допомоги на дому Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кіровського району м.Донецька.
Згідно представленої суду посадової інструкції(а.с.93-95) соціальний працівник зобов'язаний: виконувати комплекс робіт по догляду за пенсіонерами, інвалідами, одинокими непрацездатними громадянами, людьми похилого віку, згідно графіку відвідувань, але не менш двох разів на тиждень. Виконувати соціально-побутове обслуговування громадян на безоплатній основі , а саме: відвідувати підопічного на дому, придбати й доставити промислові, продовольчі й господарські товари, медичні препарати, викликати лікаря, оформлювати рецепти, отримувати й доставляти медикаменти, супроводжувати підопічного в медичні установи, відвідувати в стаціонарних відділеннях лікарських установ, доставляти біологічні речовин до лабораторії, допомагати у генеральному прибиранні весною та восени, допомагати у вологому прибиранні квартири, підготовлювати харчі до кулінарної обробки, приготування їжі, мийка посуду, допомога у заготовці овочем на зиму, консервування овочем та фруктів, відвідування різних установ, оплата комунальних послуг, допомога у виписці та доставці палива, доставка палива у дім, розпалення печі, зміна постільної та натільної білизни, здача білизни у прання, прання дрібних речей, прасування білизни, допомога у купанні, митті голови разом з патронажною медичною сестрою Червоного хреста, допомога в обробці земельної ділянки, купівля видань періодичної печаті, доставка книг з бібліотеки, переписка з родичами, читання преси, бесіда, допомога в організації ритуальних послуг, інші доручення підопічного згідно з Положенням про відділення соціальної допомоги на дому. На платній основі надаються наступні послуги: підготовка продуктів для приготування їжі, миття овочем, фруктів, посуду, виніс сміття, допомога у прибиранні приміщень, організація опалення приміщень, доставка води у будинок, миття та поклейка вікон, допомога при консервації овочем та фруктів, прасування білизни, придбати й доставити промислові, продовольчі й господарські товари, медичні препарати, організація приготування їжі, прасування білизни та одежі, дрібний ремонт одежі, зміна натільної та постільної білизни, допомога у послугах особистої гігієни, супроводження підопічного у лікарські установи, оплата комунальних послуг, звірка по комунальним послугам, допомога у оформленні та доставці палива, написання листів, представництво у органах державної власті, установах підприємствах і організаціях, допомога у обробці земельної ділянки, допомога у ремонті житла.
25 травня 2011р. з позивачкою стався нещасний випадок, вона отримала відкритий перелом обох кісток нижньої третини правого передпліччя зі зміщенням, в зв'язку з чим знаходилась на лікарняному по 01 лютого 2012р.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Згідно представленої суду довідки МСЕК №2 від 01 лютого 2012р. позивачці ОСОБА_1, на підставі Акту №198, в зв'язку з травмою від 25 травня 2011р., було встановлено 25% втрати працездатності з 31 січня 2012р. - безстроково(а.с.10).
Як вбачається з представленого суду Акту №198 огляду МСЕК від 31 січня 2012р., при огляді ОСОБА_1, експертна комісія у п.30.1.вказаного акту(«висновок про умови і характер праці») зазначила - «Обмеження по лінії ЛКК на два місяці»(а.с. 82-83).
В заключення 28/484 ЛКК ДКУ «Лікарняно-профілактичної установи міської поліклініки №27 м.Донецька» від 13 лютого 2012р. зазначено, що ОСОБА_1 потребує у постійному працевлаштуванні без підняття тягаря(а.с.11).
Виходячи на роботу 01 лютого 2012р. ОСОБА_1 представила керівництву лише довідку МСЕК(в якій не має відомостей щодо обмежень), оскільки заключення ЛКК на той час ще не існувало. Крім того, позивачка наступного дня пішла у чергову відпустку де перебувала по 06 березня 2012р.
07 березня 2012р. ОСОБА_1 вийшла на роботу і посилаючись на вищевказане заключення ЛКК, заявила керівництву, що має виконувати працю не пов'язану з підняттям тягаря.
Однак, оскільки заключення ЛКК суперечило довідці МСЕК, адміністрацією Територіального центру того ж дня був зроблений запит до КУ «Лікарняно-профілактичної установи міської поліклініки №27 м.Донецька».
З відповіді Головного лікаря за №119/01 від 09 березня 2012р. вбачається, що довідка ЛКК №28/484 була видана ОСОБА_1 у фонд соціального страхування Кіровського району з метою оформлення документів по призначенню регрес них виплат.
07 березня 2012р. сумісно з Головою Міжрайонної МСЕК №2 м.Донецька Марахіною О.А. вирішено питання про можливість працездатності ОСОБА_1, згідно якого вона має працювати соціальним працівником без обмежень у праці.
Обов'язковою для виконання є тільки довідка МСЕК.(а.с.14)
Враховуючи вказану відповідь, суд вважає, що у адміністрації Терцентру не було законних підстав для переведення ОСОБА_1 на виконання іншої роботи, оскільки наявність будь-яких обмежень по труду відносно ОСОБА_1 не підтвердилась. Крім того, з 09 березня 2012р. по 28 березня 2012р. ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному, з 01 квітня по 06 квітня 2012р. та з 13 квітня по 19 квітня 2012р. у відпустці без утримання і тому на роботу не виходила.
19 квітня 2012 ОСОБА_1 в черговий раз звернулась до адміністрації Терцентру з заявою про переведення її на труд не пов'язаний з підняттям тягаря, посилаючись не лише на заключення ЛКК, а й на відповідь ФССНВВПЗ від 11 квітня 2012р.(а.с.19)
У листі Відділення ВД ФССНВВПЗ України у Кіровському районі м.Донецька №01/614 від 11 квітня 2012р. направленого на ім'я ОСОБА_1 зазначено, що згідно заключення ЛКК від 13 лютого 2012р. №28/484 вона потребує у професійному виді реабілітації - працевлаштуванні без підняття тягаря, що не відповідає умовам її праці, а навпаки робота по її професії суперечить проведенню умов реабілітації з метою поновлення працездатності.
Таким чином, посилаючись на п.5 ст. 38 ЗУ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які потягли за собою втрату працездатності», фонд повідомив ОСОБА_1 про причину зупинення страхових виплат(а.с.16).
Але, суд не може прийняти до уваги відомості викладені у даному листі, оскільки вважає, що ФССНВВ не є компетентною медичною установою, а вказаний лист не є належним документом, який слід було враховувати як підставу для переведення ОСОБА_1 на труд без підняття тягаря.
Листом № 01-13/47 від 20 квітня 2012р. адміністрація Терцентру, посилаючись на відповіді КУ «ЛПЗ МП №27 м.Донецька» за №01-13/54 від 07 березня 2012р. та відповідь Голови міжрайонної МСЕК №2 м.Донецька за № 50 від 17 квітня 2012р., роз'яснила ОСОБА_1 про відсутність підстав, щодо надання їй роботи без підняття тягаря.(а.с.21)
Не зважаючи на це, вийшовши на роботу 20 квітня 2012р. ОСОБА_1 відмовилась виконувати свої посадові обов'язки по наданню соціальної допомоги й виходити на ділянку. (а.с.22).
Наказом №10-к/з від 20 квітня 2012р. за невиконання посадових обов'язків ОСОБА_1 було оголошено догану.(а.с.20)
Даний наказ ОСОБА_1 оскаржений не був.
Наступний робочий день був 23 квітня 2012р. і прийшовши на роботу, ОСОБА_1 знов відмовилась приступити до виконання своїх посадових обов'язків, посилаючись на лист ФССНВВ та заключення ЛКК від 13 лютого 2012р.(а.с.23)
Наказом №11-к/з від 23 квітня 2012р. за невиконання посадових обов'язків ОСОБА_1 знову було оголошено догану.(а.с.27)
Даний наказ ОСОБА_1 оскаржений не був.
Згідно заяви ОСОБА_1 на ім'я директору Терцентру Лебедь С.Б. від 24 квітня 2012р., позивачка з 23 квітня 2012р. категорично відмовилась виходити на роботу без наказу про переведення її на роботу без підняття тягаря(а.с.28).
У відповідь на вказану заяву, адміністрація Терцентру, листом №01-13/50 від 24 квітня 2013р. в черговий раз повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав, що до переведення її на роботу без підняття тягаря.
З вказаного часу ОСОБА_1 взагалі на роботу не виходила.
Дана обставина позивачкою не заперечується.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 40 КЗпроП України, Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках… 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст. 43 КЗпроП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1-5,7 ст. 40 та п.2,3 ст.41 цього Кодексу, може бути здійснена лише за попередньою згодою профспілкового органу.
Відповідно до п.2.26 Інструкції ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993р. №58, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993р. за №10 з наступними змінами та доповненнями днем звільнення працівника вважається останній день його роботи.
Разом з цим, в судовому засіданні було встановлено, що 07 травня 2012р. відбулось засідання профспілкової організації Територіального центру соціального обслуговування, де була присутня і сама відповідачка ОСОБА_1, якій надавалось слово для виступу. На даному засіданні, після з'ясування обставин, була отримана згода профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1
Вказані факти були підтверджені у судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Не заперечувались вони й самою позивачкою ОСОБА_1 Факт її присутності на засіданні профспілки підтверджується письмовою заявою ОСОБА_1 від 15 травня 2012р.(а.с.38)
Наказом №12-к/з від 07 травня 2012р. позивачка ОСОБА_1 була звільнена з посади соціального працівника відділення соціальної допомоги на дому за прогули без поважних причин на підставі ст.40 п.4 КЗпроП України.
Підставою для звільнення були: доповідна записка завідуючої відділенням соціальної допомоги на дому ОСОБА_10 від 23 квітня 2012р., акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці починаючи з 23 квітня 2012р., протокол зборів профспілки територіального центру від 07 травня 2012р. та заява ОСОБА_1 від 23 квітня 2012р.(а.с.12)
З даним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, того ж дня їй була видана трудова книжка з записом про звільнення та проведений остаточний розрахунок по заробітній платі.
Вказані обставини позивачкою ОСОБА_1 не заперечуються та підтверджуються її заявою від 10 травня 2012р.(а.с.35).
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 „ Про практику розгляду судами трудових спорів " від 06.11.1992р., з подальшими змінами, працівник може відмовитись виконувати свої трудові обов'язки у разі істотної зміни умов праці, викликаної змінами в організації виробництва і праці і працівник не згоден працювати в нових умовах…
Однак, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 23 квітня 2012р. відмовилась виконувати покладені на неї трудові обов'язки( соціальне обслуговування підопічних на дому) , безпідставно вважаючи, що за станом здоров'я вона не може виконувати свої службові обов'язки та потребує у особливих умовах праці.
Доводи позивачки з цього приводу цілком спростовуються вищевказаними медичними документами дослідженими у судовому засіданні, а саме: довідкою МСЕК №2 від 01 лютого 2012р., яка є обов'язковим до виконання документом, і яка не містить у собі інформації про будь-які обмеження у праці позивачки, відповіддю Головного лікаря КУ «ЛПУМП « 27 м.Донецька» за №119/01 від 09 березня 2012р. з якої вбачається, що 07 березня 2012р. сумісно з Головою Міжрайонної МСЕК №2 м.Донецька Марахіною О.А. вирішено питання про можливість працездатності ОСОБА_1, згідно якого вона має працювати соціальним працівником без обмежень у праці. Вказані документи видані компетентними особами і у суда немає підстав не приймати їх до уваги.
Стосовно доводів позивачки, що до застосування до неї двох видів адміністративних стягнень в один день(23 квітня 2012р.), а саме оголошення догани та звільнення, суд вважає їх помилковими, оскільки 23 квітня 2012р., відповідно до наказу
№11-к/3 ОСОБА_1 була оголошена догана в зв'язку з відмовою виконувати свої посадові обов'язки, а звільнена вона була наказом № 12-к/з від 07 травня 2012р.
Аналізуючи представлені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що у відповідача мались законні підстави, для звільнення позивачки з роботи відповідно до п.4 ст.40 КЗпроП України, припущення порушень діючого трудового законодавства з боку адміністрації Територіального центру соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Кіровського району м.Донецька відносно ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Однак, враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, підстави для стягнення на її користь витрат на правову допомогу відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40 п.4, 43 ч.1,116-117, 235,236, 237-1 КЗпроП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 „ Про практику розгляду судами трудових спорів " від 06.11.1992р., з подальшими змінами ст. 10,60,209, 212-215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Кіровського району м.Донецька, треті особи: Лікувально-профілактична комісія КУ «Лікувально-профілактична установа Міська поліклініка №27 м.Донецька», Межрайонна мелодико-соціальна експертна комісія №2 м.Донецька про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :