03 квітня 2013 року № 810/1059/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
при секретарі - Пилипчук В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС від 26.02.2013 № 0000092200 та № 0000072200.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки Акту перевірки відповідача від 12.02.2013 № 5623-1/25564175 є необґрунтованими, тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» зареєстроване як юридична особа Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області 05.03.1998, ідентифікаційний код 25564175, як платник податків перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області ДПС з 18.03.1998 за № 267.
Посадовими особами Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області Державної податкової служби 11.02.2013 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Гільдія 2008» за період з 01.11.2011 по 31.08.2012, ТОВ «Л.С.Д.» за період з 01.02.2012 по 31.03.2012, ТОВ «Айс-Вок» і ТОВ Марк-Трейдінг» за лютий 2012 року.
За наслідками перевірки складено Акт від 12.02.2013р. №56/23-1/25564175, згідно висновків якого підприємством порушено п. 44.1 ст. 44 ПК України, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, в сумі 690 732,82 грн.
На підставі висновків Акту перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ Київської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013 № 000092200 та №0000072200.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити своє зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право занесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію ) та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, яка відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пунктів 200.1, 200.2, 200.3 та 200.4 статті 200 ПК України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.
Право на формування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у господарській діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, пунктом 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.
Відповідно до пунктів 2.15 і 2.16 зазначеного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечить законодавчим та нормативно-правовим актом.
Отже, для надання юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені згідно до вимог чинного законодавства.
Як встановлено судом, між СП ТОВ «Нива Переяславщини» (Покупець) і ТОВ «Гільдія 2008» (Продавець) здійснювались господарські відносини щодо купівлі-продажу металовиробів.
З наявних у матеріалах справи фотокопій платіжних доручень та видаткових накладених судом встановлено, що СП ТОВ «Нива Переяславщини» (Покупець) у перевіряємому періоді придбано у ТОВ «Гільдія 2008» (Продавець) товар, за який перераховано кошти у сумі 2 614 477,64 грн., в т.ч. ПДВ 424 226, 28 грн.
На виконання зазначених господарських відносин ТОВ «Гільдія 2008» виписано СП ТОВ «Нива Переяславщини» податкові накладні від 10.11.2011 №54, від 11.11.2011 №55, від 28.11.2011 №70, від 01.12.2011 №71, від 26.04.2012 №84, від 28.04.2012 №92, від 08.05.2012 №101, від 28.05.2012 №213, від 01.06.2012 № 226 та №227, від 05.07.2012 №257, від 26.07.2012 №289, від 27.08.2012 № 326.
Усі вказані податкові накладні включені СП ТОВ «Нива Переяславщина» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями декларацій з ПДВ.
Також між СП ТОВ «Нива Переяславщини» (Покупець) і ТОВ «Л.С.Д.» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу шроту соняшникового від 03.02.2012 №0302-2.
За поставлений товар СП ТОВ «Нива Переяславщини» (Покупець) перерахувало кошти у сумі 1 041 968,10 грн., в т.ч. ПДВ 173 661,34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи фотокопіями платіжних доручень.
На виконання зазначеного договору ТОВ «Л.С.Д.» виписано позивачу податкові накладні: № 20611 від 06.02.2012р., № 20610 від 06.02.2012р., № 21412 від 14.02.2012р., 21511 від 15.02.2012р., № 21512 від 15.02.2012р., № 21513 від 15.02.2012р., № 22011 від 20.02.2012, № 22010 від 20.02.2012р., № 22115 від 21.02.2013р., № 22114 від 21.02.2012р., № 13 від 21.02.2012р., № 22210 від 22.02.2012р., № 22311 від 23.02.2012р., № 22310 від 23.02.2012, № 22312 від 23.02.2012р., № 30614 від 06.03.2012р., № 30712 від 07.03.2012р., № 31610 від 16.03.2012р., № 31611 від 16.03.2012р., № 31612 від 16.03.2012р., № 31710 від 17.03.2012, № 32811 від 28.03.2012р., № 31911 від 19.03.2012р., № 31910 від 19.03.2012р., № 32210 від 22.03.2012р., № 32610 від 26.03.2012р. та № 32611 від 26.03.2012р.
Усі вказані податкові накладні включені СП ТОВ «Нива Переяславщина» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями декларацій з ПДВ.
Також між СП ТОВ «Нива Переяславщини» (Покупець) і ТОВ «Айс-Вок» (Продавець) відбувались господарські правовідносини щодо купівлі-продажу сантехнічних виробів.
За поставлений товар СП ТОВ «Нива Переяславщини» (Покупець) перераховано кошти в сумі 263 588,47 грн., в т.ч. ПДВ 43 931,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи фотокопіями платіжних доручень.
На виконання зазначеного договору ТОВ «Айс-Вок» виписано позивачу податкову накладну № 41 від 03.02.2012.
Вказана податкова накладна включена СП ТОВ «Нива Переяславщина» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією декларації з ПДВ.
Також між СП TOB «Нива Переяславщини» (Покупець) і ТОВ «Марк-Трейдінг» було укладено договір поставки шроту соняшникового № 1001/1 від 10.01.2012.
За поставлений товар СП TOB «Нива Переяславщини» (Покупець) перераховано кошти в сумі 145 639,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 273,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи фотокопіями платіжних доручень.
На виконання зазначеного договору ТОВ «Марк-Трейдінг» на адресу позивача виписано податкові накладні від 01.02.2012 №3, від 08.02.2012 № 41, від 08.02.2012 № 40 та від 14.02.2012 №75.
Вказані податкові накладні включені СП ТОВ «Нива Переяславщина» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наявною в матеріалах справи фотокопією декларації з ПДВ.
Будь-яких заперечень щодо правильності оформлення вказаних документів в ході перевірки та розгляду справи податковим органом не заявлено.
З наявних у матеріалах справи Актів списання судом встановлено, що отриманий позивачем від контрагентів на виконання вказаних правочинів Товар було використано підприємством у господарській діяльності, а саме для відгодівлі свиней та під час будівництва нових свинокомплексів, що відповідає видам діяльності позивача передбаченими, зокрема, його свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, та відомостям, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У зв'язку з тим, що придбані Товари були використані підприємством відразу після їх одержання, вони не перебували на складському зберіганні.
З викладеного слідує, що господарські взаємовідносини між СП ТОВ «Нива Переяславщина» та ТОВ «Гільдія 2008», ТОВ «Л.С.Д.», ТОВ «Айс-Вок», ТОВ «Марк-Трейдінг» є належним чином документально підтвердженими та реальними, тому позивачем правомірно включено суми до податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого в ціні отриманого за ними товару і сформовано суму валових витрат з дотриманням вимог ПК України.
Висновок Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС щодо нікчемності зазначених договорів ґрунтується на тому, що вони мають протиправний характер і суперечать інтересам та суспільства, порушують публічний порядок зроблено у зв'язку з тим, що ТОВ «Гільдія 2008» за місцем реєстрації не знаходиться, не встановлено місцезнаходження директора підприємства, під час телефонної розмови директор ТОВ «ГІЛЬДІЯ 2008» повідомив податковому орану, що відмовляється надавати документи і пояснення, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «ГІЛЬДІЯ 2008», а саме щодо фінансово-господарських операцій з Спільним Українсько-Великобританським ТОВ «Нива Переяславщини»; посадові особи, які відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Л.С.Д.», за юридичною адресою відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не має можливості; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Айс-Вок» анульовано 08.08.2012, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Марк-Трейдінг» анульовано 21.09.2012.
Нікчемними правочинами в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України підлягає встановленню вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним
Висновки Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області про нікчемність вказаних правочинів ґрунтуються на службових записках про неможливість контрагентами позивача здійснювати господарську діяльність та розбіжностях, які виявлено в результаті співставлення даних податкової звітності позивача і його контрагентів, проте будь-яких доказів про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства відповідачем суду не надано.
В той же час необхідною умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.
При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
У випадку коли податковими органами отримано відомості про порушення платником податків вимог законодавства, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки від таких дій на інших осіб (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що СП ТОВ «Нива Переяславщина» як платник податку діяло без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.
Таким чином, застосовування до позивача наслідків нікчемності правочинів у зв'язку з недотриманням його контрагентами вимог законодавства є протиправним.
Верховним судом України 31.01.2011 винесено ухвалу по справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Також судом встановлено, що станом на час здійснення позивачем зазначених господарських операцій його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні.
Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими і безпідставними, а винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень з одночасним обґрунтуванням позивачем своїх позовних вимог з посиланням на належні докази для їх підтвердження.
Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 294,00 грн. (платіжне доручення № 518 від 22.02.2013), доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.
Таким чином, судові витрати у сумі 2 294,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 26.02.2013 № 0000092200 та № 000072200.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного Україно-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» (ідентифікаційний код 25564175) судові витрати у сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 08 квітня 2013 р.