22 квітня 2013 р.Справа № 2-а-795/11/1507
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Кодінцева Світлана Володимирівна
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Ступакової І.Г.,
судді -Милосердного М.М.,
судді -Бітова А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області на постанову Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни»,-
Постановою Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2011 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 14 жовтня 2010 року і в подальшому на час дії вказаної норми з відрахуванням отриманих позивачем сум, які були виплачені у цей період.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни згідно з посвідченням.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за зазначений вище період є правильним.
Разом з цим висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача нараховувати підвищення до пенсії в подальшому не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 КАС України. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє не відповідає вимогам закону.
Судом першої інстанції не вказано кінцеву дату розрахунку, а саме 26 травня 2011 року (день ухвалення судового рішення).
Оскільки судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, постановлене по справі судове рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2011 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області провести перерахунок доплати та виплатити пенсію ОСОБА_4 на 30% мінімальної пенсії за віком (розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування") відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період: з 14 жовтня 2010 року по 26 травня 2011 року, за вирахуванням вже виплачених сум за вказаний період.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.»
В іншій частині постанову Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2011 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: