Вирок від 16.04.2013 по справі 222/233/13-к

Справа № /222/233/13-к

Провадження 1-кп/222/20/2013 р.

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді: Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

за участю прокурора Костюченко М.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Володарське Володарського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 15.07.2012 року близько 15-00 години прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_3 до житлового будинку, який належить його співмешканці ОСОБА_1, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, де разом з ним знаходячись у кімнаті кухні вживали спиртні напої. У цей час на кухню зайшла ОСОБА_1 та підійшовши до кухонного стола відкрила ящик і поклала в нього приналежний їй мобільний телефон б/у «ALCATEL» onetouch 112, вартістю 159 грн., після чого пішла в іншу кімнату. Побачивши, як ОСОБА_1 поклала мобільний телефон до ящику стола у ОСОБА_2 виник намір на таємне його викрадення. Близько 17-00 години ОСОБА_2 з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на викрадення чужого майна, скориставшись вільним доступом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету заволодіння чужими майном, з ящика кухонного стола викрав мобільний телефон б/у «ALCATEL» onetouch 112 з сім-картою мобільного оператора «Киевстар», який поклав до кишені свого одягу та відразу покинув житловий будинок. Після чого, з викраденим поїхав в м. Маріуполь, де сім-карту мобільного оператора «Киевстар» викинув, мобільний телефон «ALCATEL» onetouch 112 реалізував, а виручені кошти витратив на свої потреби. Злочинними діями ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 169 грн. з розрахунку вартості б/у мобільного телефону 159 грн. і сім-карти мобільного оператору 10 грн.

Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч.1 КК України.

В ході досудового розслідування між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 було укладено угоду про примирення від 15.02.2013 року, згідно якої сторони домовилися про те, що потерпіла ОСОБА_1 ніяких претензій матеріального характеру до обвинувачуваного ОСОБА_2 не має, сторони домовились про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за санкцією ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн.

У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор чи потерпілий мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтримав укладену між ним та потерпілою угоду про примирення, вину визнав в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз'яснені прокурором та судом.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні просила затвердити зазначену угоду та пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 ч. 1 п. 2 КПК України.

Заслухавши думку сторін судового провадження, прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Перед затвердженням угоди про примирення, суд згідно з вимогами ч. 5-6 ст. 474 КПК України з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_2 розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, порядок відшкодування завданої шкоди.

Суд переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним. Судом також роз'яснено, що наслідком затвердження угоди про примирення для обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку та відмова від здійснення права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, в тому числі права мовчати, мати захисника, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, а для потерпілої - обмеження права оскарження вироку та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за ч. 1 ст. 185 КК України. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, є злочином середньої тяжкості.

В зв'язку з викладеним відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України у даному кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Судом перевірено, що за своїм змістом укладена між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 угода про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також відсутні підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України. Тому, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілою та призначити узгоджену сторонами міру покарання обвинуваченому.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 15 лютого 2013 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.

Роз'яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області, через Володарський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені у ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець

Попередній документ
30850542
Наступний документ
30850544
Інформація про рішення:
№ рішення: 30850543
№ справи: 222/233/13-к
Дата рішення: 16.04.2013
Дата публікації: 24.04.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Микільський районний суд Донецької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка